влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Едуард Ільїн: «В Митний союз, скоріш за все, не вступимо»

 

«Сподіваюся, влада правильно зрозуміє сигнали ЄС і буде робити кроки з виконання умов, про які говорилося на саміті Україна – ЄС», — таку думку  в коментарі ОПАД висловив президент Інституту Європейського Поступу Едуард Ільїн.

«Головна підстава того, що керівництво країни буде в першу чергу прагнути до Асоціації з Євросоюзом та Зони вільної торгівлі з ЄС – це те, що великий бізнес в Україні тяжіє до європейських ринків. Бо там діє гра за правилами, є прогнозованість процесів на ринку. Тому є шанс, що влада буде чітко дотримуватися лінії на зближення з ЄС, а не Митним Союзом. А у нас вплив бізнесу на владу є дуже значним», — каже експерт.

Говорячи про те, що на заваді зближенню можуть стати питання з російського поставками газу до України, Едуард Ільїн зазначив, що з огляду на готовність ЄС допомогти в газових питаннях, виділити кошти на реконструкцію української ГТС, готовність взяти участь в газотранспортному консорціумі з боку, можна зробити висновок, що українська газотранспортна система важлива для Європи.

«Україна вже почала отримувати газ з Європи і це має стримати нас від вступу в Митний союз. За підсумками минулого року кількість природного газу, який отримує ЄС з Норвегії, перевищив обсяги його поставок з Росії. Тому тепер Європа може почуватися себе більш незалежною від транзиту російського блакитного палива і надати підтримку Україні», — відзначає Е.Ільїн.

Крім того, на думку експерта, вступу в Митний Союз не сприяє політична ситуація:

«Для вступу в Митний союз треба змінювати Конституцію, але для цього потрібно мати конституційну більшість. А зараз навіть проста більшість у влади не завжди набирається, тому навряд чи вдасться підготувати законодавчу базу для вступу в МС. Значить, лишається лише один шлях і він є єдино вірним для України», — наголошує президент Інституту Європейського Поступу.

Орлов Иван

Плодоовощной сектор нуждается в земельной определенности

 

21 февраля в Киеве состоялась четвертая Международная конференция на тему: «Коммерческое плодоовощеводство в Украине 2013». Она собрала ведущих в стране производителей, переработчиков и реализаторов плодоовощной продукции, зарубежных экспертов. Мероприятие прошло при организационной поддержке Украинского клуба аграрного бизнеса (УКАБ) и агентства «AgriEvent».

       Фото А.Лисситсы.JPG

     О ситуации, которая сложилась в отечественном плодоовощном секторе, его возможностях и трудностях рассказывает президент УКАБ Алекс ЛИССИТСА.

 

- Сколько Украина производит плодоовощной продукции?

- Позиции плодоовощеводства достаточно серьезны. Общий объем производства составляет около 10 млрд. долл. Достаточно большая сумма, которая позволяет говорить о высоком уровне работы в этом секторе. Что касается количественных показателей, то мы ежегодно производим 22-23 млн. тонн картофеля, около 10 млн. тонн овощей открытого грунта и около 2 млн. тонн плодов и ягод.

Украинский сектор плодоовощеводства за небольшим исключением является экспортноориентированным. На сегодняшний день мы импортируем яблоки, виноград и другую продукцию сезонного характера.

 

- Куда преимущественно мы поставляем свою плодоовощную продукцию?

- Основной позицией по экспорту плодоовощной продукции у нас являются страны Таможенного союза. Мы экспортируем достаточно большое количество томатов и огурцов. Наша мелитопольская черешня идет на российский рынок. Что касается наших ягод, то мы их экспортируем как в свежем, так и в замороженном виде в Европейский Союз.

 

- Какие рынки для нас остаются наиболее привлекательными?

- Я думаю, что по емкости и по насыщенности самым интересным рынком остается Европейский Союз. Там потребляется очень много плодоовощной продукции. По этому показателю ЕС занимает одно из самых высоких мест в мире.

 

- Соответствует ли наша плодоовощная продукция тем требованиям, которые предъявляют страны Евросоюза, другие страны мира?

- Думаю, что мы уже преодолели определенный этап в решении этого вопроса. Я уже называл некоторые виды продукции. В первую очередь это касается ягод. Здесь, в принципе, мы уже прошли сертификацию — так называемую GlobalGAP. Определенную сертификацию прошла и томатная паста. Теперь и ее мы можем поставлять на европейский рынок.

 

- Насколько украинский плодоовощной рынок интересен для иностранных инвесторов?

- Иностранные инвесторы вкладывают свои деньги в этот сектор. В первую очередь, речь идет об инвесторах из Голландии, Германии и других стран Европейского Союза.

Но нужно отметить, что некоторые моменты тормозят процесс инвестирования в плодоовощеводство. Прежде всего, это касается непонятной ситуации, которая сложилась на рынке земли. До сих пор нет четкого ответа на такие вопросы — что будет с арендой земли, с собственностью на землю.

Вторая проблема – финансирование. Кредитные ставки украинских банков такие высокие, что они не позволяют брать кредиты под долгосрочные проекты.

 

- Преимущественно плодоовощную продукцию в Украине производят домохозяйства. Тем не менее, они не получают от государства помощи. Почему?

- Потому что на сегодняшний день домохозяйства занимаются этим видом деятельности по необходимости. В сельской местности мало рабочих мест, доходы сельских граждан намного ниже, чем у городских. Поэтому у них нет иного выбора, как заниматься производством плодоовощной продукции.

Как по мне, тенденция должна быть четкой и понятной: в сельской местности нужно создавать дополнительные рабочие места. Тогда отпадет потребность в натуральном хозяйстве, тогда отпадет необходимость в самовыживании.

И второй момент – для того, чтобы Украина стала экспортером, она должна выходить на индустриальное производство овощей и фруктов.

 

- Какое место в производстве и реализации плодоовощной продукции может занять сельскохозяйственная кооперация?

- Это один из инструментов, которым нужно активно пользоваться. К сожалению, законодательная база, которая касается обслуживающих и производственных кооперативов, недостаточно развита. Она не способствует их динамичному развитию. Хотя, повторюсь, создание кооперативов очень много значит, особенно для мелких товаропроизводителей – они позволяют им  наладить совместное производство и сбыт продукции, в том числе – и плодоовощной.

 

- Насколько эффективной является государственная политика в плодоовощном секторе?

-  Сегодня очень трудно говорить о политике государства, потому что при отсутствии дотаций у него остается  очень мало возможностей повлиять на рынок. Это касается почти всех направлений плодоовощного сектора. И поскольку рынок очень разношерстный и на нем доминируют мелкие производители, соответственно, государство не в состоянии контролировать ни цены, ни производство, ни поддержку.

Мы помним 2010 год, когда цены на так называемый «борщевой набор» подскочили на 600%. Тогда государство не знало, что делать, как сбить цены.

Здесь на сегодняшний день остается очень много проблем, и до тех пор, пока государство будет иметь дело преимущественно с индивидуальными хозяйствами, этот вопрос будет сложно решить.

 

- Какую помощь в решении тех проблем, о которых мы говорим, оказывают международные доноры?

- В последние годы донорские организации существенно поменяли свою стратегию. И правильно сделали, что поменяли.

В 90-е годы технические проекты больше занимались привлечением западных консультантов. Впечатление складывалось такое, будто они хотели их трудоустроить в Украине. Сейчас ситуация выглядит иначе. Ярким подтверждением этому служит работа Проекта USAID «АгроИнвест». Он напрямую работает со многими нашими товаропроизводителями, помогает им решать насущные вопросы.

В частности, Украинский клуб аграрного бизнеса работает с «АгроИнвестом» в трех направлениях. Первое касается законодательной базы рынка земли, второе — повышения квалификации представителей мелкого и среднего бизнеса. Вместе мы реализуем проект «Агрошкола». Третье направление касается определенных исследований. Они проводятся для того, чтобы все без исключения участники рынка понимали, какая ситуация на нем складывается, и делали для себя соответствующие выводы.

 

 

В дополнение

Фото тематичне.JPG

Всего четвертая Международная конференция на тему: «Коммерческое плодоовощеводство в Украине 2013» собрала более 150 представителей плодоовощного сектора Украины. Особый интерес среди присутствующих вызвало выступление руководителя  структурного подразделения «Рынки и цепи поставок» голландского Научно-исследовательского института аграрной экономики Нико де Гроот. Он, в частности, отметил, что Украина имеет все предпосылки для увеличения производства плодов и овощей, успешной их реализации на внутреннем и внешнем рынках.  Другое дело, как она ими воспользуется.

Нико де Гроот посоветовал своим украинским коллегам особое внимание уделить качеству плодоовощной продукции. Иначе закрепиться на внешних рынках будет крайне сложно.

В подтверждение своих слов Нико де Гроот привел пример Китая. По его словам, местное население не доверяет качеству местной плодовоовощной продукции и поэтому охотно покупает импортируемую из Австралии. В отличие от китайской, она не перенасыщена пестицидами.

Вторая рекомендация Нико де Гроота – Украине следует, прежде всего, позаботиться о наполнении внутреннего рынка качественной продукцией. В противном случае, она может потерять не только его, но и возможность продаж на внешних рынках.

«Если вы хотите выжить на рынке, — сказал Нико де Гроот, — нужно адаптировать себя к переменам. Нужно быть сильными и умными». Это позволит своевременно реагировать на изменения, которых происходят в сфере производства плодоовощной продукции, и на рынках продаж, умело отстаивать свои интересы.

Советник главы правления Credit Agricole Bank Жан-Жак Эрве признал, что условия кредитования, которые сложились в Украине, не способствуют развитию плодоовощного сектора, пополнению его капитала инвестиционными средствами. «Ставки сейчас, — подчеркнул он, — ужасные». Они создают дополнительные хлопоты для фермеров и других производителей овощей и фруктов.

Зачастую банки хотят получить залог, который в 2 раза превышает сумму кредита. А это значит, отметил Жан-Жак Эрве, что не каждое хозяйство сможет пойти на такое рискованное для него кредитование. Как следствие, желающих получить банковские займы резко уменьшается.

Главный юридический советник Проекта USAID «АгроИнвест» Павел Кулинич остановился на тех изменениях, которые земельное законодательство претерпело в последнее время. В частности, речь идет о земельном моратории, срок которого продлен до 2016 года, размежевании земель на государственную и коммунальную собственность, внедрении с 1 января земельно-кадастровой реформы, особенностях реализации положений закона «О государственном земельном кадастре».

Павел Кулинич признал, что действующее в Украине земельное законодательство грешит недостаточной проработкой и, как следствие, зачастую оно порождает новые проблемы. И это вместо того, чтобы успешно решать старые. Все это отрицательно отражается на сельхозпроизводстве, для которого земля остается основным ресурсом.

Участники конференции коснулись и многих других вопросов. Все они отмечали важность развития отечественного плодоовощного сектора, создания для этого необходимых условий. Только тогда, подчеркивалось, он способен увеличить объемы производства, улучшить качество предлагаемой потребителям продукции, обеспечить ей конкурентоспособность на внутреннем и внешнем рынках.

 

Михаил ВЕРНИГОРА,

Национальный пресс-клуб по аграрным и земельным вопросам

Погиб актер Андрей Панин

 

Андрей Панин

Андрей Панин
Фото: Екатерина Чеснокова / РИА Новости

Российский актер Андрей Панин погиб вследствие несчастного случая, сообщает РБК со ссылкой на ГУВД Москвы.

Тело 50-летнего актера обнаружили в его собственной квартире в Москве, пишет «Интерфакс». По данным информагентства, родные в течение четырех дней не могли дозвониться до актера; утром 7 марта знакомый обнаружил тело Панина с травмой черепа. Как пишет Lifenews, актер, по всей видимости, упал и ударился головой. По данным источника РИА Новости в правоохранительных органах, следов ограбления в квартире нет.

Панин прославился ролями в сериалах «Каменская», «Граница. Таежный роман», «Марш Турецкого» и «Бригада». Также он играл в «Свадьбе» Павла Лунгина, «Нежном возрасте» Сергея Соловьева, «Водителе для Веры» Павла Чухрая, «Утомленных солнцем 2» Никиты Михалкова, «Морфие» Алексея Балабанова, «Жизнь забавами полна» Петра Тодоровского, «Ядах, или Всемирной истории отравлений» Карена Шахназарова.

Среди других громких фильмов с участием Панина — «Мама, не горюй», «Мама», «Кандагар», «Бой с тенью», «Сволочи», «Высоцкий. Спасибо, что живой», «Generation П». В телесериале «Преступление и наказание» он исполнил роль Порфирия Петровича, в «Шерлоке Холмсе» — доктора Ватсона.

Две ленты — сериал «Полный вперед!» и фильм «Внук Гагарина» — Панин поставил как режиссер совместно с Тамарой Владимирцевой.

Андрей Владимирович Панин родился в Новосибирске, ребенком жил в Челябинске, затем до 22 лет — в Кемерове; там он окончил Институт культуры. Потом он перебрался в Москву, окончил Школу-студию МХАТ (мастерская Александра Калягина) и стал актером МХАТа имени Чехова; Панин играл в спектаклях «Три сестры», «Скупой рыцарь», «Женитьба», «Смертельный номер». В 2006 году Панин выпустил экспериментальную актерскую мастерскую во ВГИКе. С 1999 года актер — заслуженный артист России.

По материалом РБК

Реєстрація земельної ділянки стала дешевшою

 

Із введенням  у  дію Національної кадастрової системи повна реєстрація земельної ділянки подешевшала. Якщо раніше за аналогічну послугу громадяни платили 255 грн., то тепер — 184 грн. (вартість складається з 65 грн. за реєстрацію в кадастрі у територіальному органі Держземагентства та 119 грн. за реєстрацію права власності в Укрдержреєстрі). Здешевлення не просто збіглося в часі, а саме стало можливим завдяки запровадженню Національної кадастрової системи (НКС).

 

За словами голови Держземагентства Сергія Тимченка, процедура реєстрації земельної ділянки стала повністю автоматизованою, саме тому адміністративні послуги подешевшали. «Землевпорядники присвоюють кадастровий номер земельній ділянці, відкривають Поземельну книгу в декілька разів швидше, ніж дотепер. Завдяки автоматизації громадяни платитимуть менше. Адмінпослуги подешевшали майже на 30%», — наголосив очільник Держземагентства.

 

Отож, з дня, відколи набрав чинності «Закон про державний земельний кадастр», тобто з 1 січня 2013 року, державна реєстрація земельної ділянки коштує 65 грн. (раніше – 93 грн.). Інші цифри, які описують нову вартість адміністративних послуг, прописані в постанові Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2012 р. № 1217.

 

Так, реєстрація обмежень у використанні земель коштує 161 грн.; стільки ж – внесення до Державного земельного кадастру (ДЗК) відомостей (змін до них) про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць або виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена не з вини органу, що здійснює його ведення. А внесення до ДЗК відомостей про земельну ділянку – 60 грн.

 

Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягів про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць чи довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території) коштує 71 грн., про обмеження у використанні земель – 68 грн., про земельну ділянку – 53 грн., а надання викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації ДЗК – 31 грн.

 

Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з ДЗК про нормативно-грошову оцінку земель та земельних ділянок коштуватиме 100 грн., про земельні угіддя (за 1 дм-2 плану масштабу 1:2000-1:5000 території населених пунктів та масштабу 1:5000-1:10000 за межами населених пунктів) чи координати поворотних точок меж об’єктів кадастру (за один аркуш формату А4, до 30 точок меж об’єктів) – 67 грн., про частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки – 77 грн., про бонітування ґрунтів (за 1 дм-2 плану масштабу 1:5000 — 1:10000 за межами населених пунктів) – 126 грн.

 

Послуги оплачують, попередньо перераховуючи кошти через банки або відділення поштового зв’язку. Підтвердженням оплати послуги є платіжне доручення або квитанція з відміткою банку чи відділення поштового зв’язку, які додаються до заяв про надання відповідної послуги.

 Матеріал підготовлено

в рамках інформаційної кампанії

проекту Світового банку “Видача державних актів

на право власності на землю в сільській місцевості

 та розвиток системи кадастру”.

Українську землю нарешті вводять в єдину систем координат

 

Донедавна в Україні паралельно існували близько півтори тисячі майже автономних місцевих систем координат, які описували межі земельних ділянок. Також не існувало і єдиної картографічної основи України, на якій би були відображені всі ці ділянки. Це ставало причиною численних помилок у визначенні меж земельних ділянок. Впровадження автоматизованої Національної кадастрової системи (НКС) дозволяє не тільки виявляти та виправляти такі помилки, а й запровадити єдину систему координат, яка унеможливить їх виникнення.

 

Звідки взялася проблема

 

Система координат є метричною основою для гарантування прав власності. Єдині координати – це єдине розуміння, де проходять межі кожної з ділянок. Тому відсутність в країні єдиного підходу була серйозною проблемою, адже без чітко визначеного місцезнаходження ділянки з прив’язкою до загальновизнаної системи координат документ на право власності на земельну ділянку  – це папір, дані в якому можна було й поставити під сумнів.

 

За часів Радянського Союзу та й практично до останнього часу в незалежній Україні досить широке коло результатів топографо-геодезичних, картографічних робіт, матеріалів дистанційного зондування Землі, а також параметри зв’язку між різними системами координат та інші топографічні відомості були засекречені чи обмежені в користуванні. Це перешкоджало доступу до цієї інформації не тільки пересічним громадянам, а й місцевим органам влади та самоврядування. Тому переважна кількість точок повороту меж земельних ділянок (простіше кажучи, «кути») у кращому випадку визначалася за результатами виконання геодезичних вимірів в несекретній умовній системі координат 1963 року (СК-63), яка є похідною від державної системи координат 1942 року та має визначені параметри зв’язку з нею. Поряд із цим, поширеним явищем було визначення кутів поворотів меж земельних ділянок у місцевих локальних системах координат, які не мали зв’язку ні з державною системою координат, ні с СК-63.

 

СК-63, зважаючи на час та методи її створення, безумовно має більші похибки визначення координат пунктів, ніж ті, що дають сучасні супутникові технології геодезичних спостережень. До того, СК-63 року було скасовано рішенням Ради Міністрів СРСР в березні 1989 року. Але термін її використання продовжився, зважаючи на повну засекреченість СК-42. Відповідно до «Тимчасових умов використання і розповсюдження топографо-геодезичної та картографічної інформації при створенні земельно-кадастрової документації», затверджених наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при КМ України №44 від 05.04.1996, геодезичні виміри для складання документації із землеустрою можна було виконувати як в системі координат 1963 року, так і в сотнях місцевих системах координат населених пунктів, що мали зв’язок із системою координат 1942 року через «ключі» переходу. Загалом, на території України існувало близько півтори тисячі умовних системи координат, в яких проводилися геодезичні виміри.

 

Етапи вирішення

 

Постановою Кабінету Міністрів України №1259 від 22.09.2004 «Деякі питання застосування геодезичної системи координат» на території України було встановлено Державну геодезичну систему координат УСК-2000. Але урядова постанова не зобов’язувала застосовувати УСК-2000 для проведення землевпорядних робіт. Та й застосовувати її на той час було дуже складно з суто технічних причин – в Україні не було поширено сучасне GPS- обладнання для проведення геодезичних та топографічних робіт.

 

Геодезичні мережі України також потребували поновлення, розвитку та інвестицій. Адже поверхня Землі – не застигла навічно площина, тож необхідно регулярно відстежувати, враховувати і фіксувати геодинамічні процеси (зміни земної поверхні) та вносити корективи до поточної системи координат за визначений проміжок часу (епоху). Відповідальна на той час за ці роботи Укргеодезкартографія не мала достатнього фінансування. Не було й узгодженої діяльності Укргеодезкартографії з відомствами, що є основними споживачами картографічної і топографо-геодезичної інформації – зокрема, з Держземагентством. Тим часом у процесі роботи над створенням державного земельного кадастру стало зрозуміло, що уніфікація топографо-геодезичної інформації та впровадження єдиної системи координат є одним із ключових пунктів.

 

З початком роботи над Національною кадастровою системою (НКС) стало видно увесь масштаб проблеми. З існуванням такої величезної кількості систем координат, відсутності вільного доступу до «ключів» переходу, наповнювати базу даних НКС якісними метричними відомостями про земельні ділянки було надзвичайно складно, а інколи й неможливо.

 

Що маємо

 

«В Україні ніколи не було технічної можливості зібрати абсолютно всі ділянки і, як елементи своєрідної мозаїки, скласти їх у єдину електронну картинку й покласти на карту. До цих пір всі архіви велися в паперовому вигляді, а найстрашніше – фактично кожен район мав свою базу в своїй локальній системі координат. За 20 років було зареєстровано десятки мільйонів ділянок в 1500 різних системах координат, які не поєднувалися одна з одною. Наші фахівці створили унікальне програмне забезпечення, яке в лічені секунди переводить будь-яку систему координат у національну систему УСК-2000», – описує ситуацію голова Держземагентства Сергій Тимченко.

 

Втім, етапу з трансформуваня даних у єдину систему координат передувала величезна робота з накопичення базової інформації. Насамперед, йдеться про створення ортофотопланів та картографічної основи, індексної кадастрової карти на всю територію в межах кордонів України. Ці роботи велися у рамках Проекту Світового банку “Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру” За словами директора Проекту Сергія Кубаха, наразі створено найточніші та найактуальніші за останні 30 років ортофотокарти українських земель. Ця інформація дає можливість конвертувати в дані з усіх місцевих систем координат в уніфіковану систему координат. Конвертація даних з місцевих систем координат в систему координат УСК-2000 стає можливою після проведення ретельного аналізу і розробки методології і програмного продукту.

 

Загалом, отримані у рамках Проекту дані за допомогою програмного забезпечення та математичних моделей можна трансформувати при потребі не тільки в УСК-2000, а й у будь-яку іншу систему координат.

 

Отже, запровадження в Україні земельного кадастру знаменується не тільки запровадження єдиної картографічної основи, єдиної системи координат, а й скасуванням обмежень доступу до цієї інформації. У цих питаннях Україна була останньою країною в Європі, де нарешті ці питання вирішено.

 

Що ще треба зробити

 

Закон України «Про державний земельний кадастр» та постанова уряду №1051 визначила правила, за якими земельні ділянки реєструватимуть в автоматизованій Національній кадастровій системі. Однак необхідно ще розробити та узгодити методологію, яка дозволять коректно уніфікувати відомості архівів документації із землеустрою на паперових носіях, що накопичені територіальними органами Держземагентства. Цю масштабну роботу вже розпочато. Кадастрова база даних має бути наповнена точними, достовірними, повними та актуальними даними. Наразі громадяни мають можливість за допомогою публічної кадастрової карти (http://map.dazru.gov.ua/kadastrova-karta) не тільки впевнитись у своїй земельній власності, а й узяти участь у вирішенні будь-якої проблеми, пов’язаної з некоректним відображенням інформації про неї.

 

«Реалізація Національної кадастрової системи сприятиме прискоренню проведення інвентаризації і розмежування земель, розвитку ринку і забезпеченню родючості земель сільськогосподарського призначення», — переконаний  голова Держземагентства України Сергій Тимченко.

 

Матеріал підготовлено

в рамках інформаційної кампанії

проекту Світового банку “Видача державних актів

на право власності на землю в сільській місцевості

 та розвиток системи кадастру”.

Публічна кадастрова карта: крок до прозорості

 

З 1 січня 2013 року в Україні відкрито доступ до Національної кадастрової системи (НКС). Один з її важливих елементів – публічна кадастрова карта. Саме через неї мають громадяни доступ до кадастрової інформації. Голова Держземагентства Сергій Тимченко підтвердив: «В Україні є кадастр – він повністю прозорий, автоматизований і високотехнологічний». Що ж являє собою ця система і як скористатися власникові ділянки новою можливістю – доступом до публічної кадастрової карти?

 

Національна кадастрова система: кілька цифр

 

Національна кадастрова система – це база даних, яка містить найновішу картографічну інформацію про всю територію України та сполучену з нею інформацію про землі та земельні ділянки. Окрім того, це також інфраструктура, яка охоплює всю територію держави, дозволяє постійно наповнювати базу новими даними та зберігати їх.

 

Нову картографічну інформацію було отримано в результаті аерофотозйомки всієї території України (а це 60,2 млн. га), яка проводилася починаючи з 2004 року коштом інвестиційного проекту Світового банку “Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”. На основі цих даних було розроблено індексно-кадастрові карти на всю територію країни, які також увійшли до НКС.

 

Оскільки досі кадастрова інформація зберігалася на паперових носіях, водночас було виконано безпрецедентну за масштабами роботу з перетворення архівних матеріалів в електронний вигляд. До цього процесу окремо було залучено понад 1500 осіб. Тож наразі Національна кадастрова система містить: 18 млн. держактів (в електронний вигляд перетворено 36 млн. сторінок), ґрунтову карту України (в електронний вигляд перетворено 144 аркуші, на кожному з них – близько 1000 об’єктів), межі 40 тис. адміністративно-територіальних одиниць, оглядову карту України з відображенням основних топографічних об’єктів (дорожньої мережі, залізниці, гідрографії та лісів), топографічну карту масштабу 1:10000 (в електронний вигляд перетворено близько 110 тис. аркушів), картограми агровиробничих груп ґрунтів (перетворено в електронний вигляд понад 20 тис. сторінок). Створення такого продукту та організація доступу до нього для громадян – це суттєвий крок у напрямку формування прозорих земельних відносин в Україні.

 

«Раніше вся інформація зберігалася на паперових носіях в районних управліннях земельних ресурсів, що породжувало величезну кількість зловживань, земельних махінацій, корупції. Уперше за двадцять років Україна відкриває публічну інформацію про всі земельні ділянки. І це, передовсім, гарантія і захист прав власності громадян», — наголосив очільник Держземагентства.

 

Для того, щоб до бази даних могла постійно надходити нова інформація про ділянки та землі, які розташовані у будь-які точці країни, проведено спеціальні канали зв’язку у всі 672 територіальні органи Держземагентства, туди поставлено технічне обладнання та впроваджена комплексна система захисту інформації. Окрім того, побудовано два Центри обробки даних: основний і резервний, які обладнані сучасними технічними засобами високої потужності. Розроблено програмно-апаратний комплекс для організації ведення кадастру. Ці роботи також були виконані у рамках згаданого інвестиційного Проекту Світового банку.

 

 

 

 

Яку інформацію бачимо на кадастровій карті

 

Кадастрова карта містить інформацію про всі земельні ділянки в межах України. Йдеться, зокрема про присадибні ділянки, землі сільськогосподарського призначення усіх видів власності (приватної, державної та комунальної) – як у містах та селах, так і за їх межами. Поступово на кадастрову карту накладатиметься інформація про ліси, рельєфи, наземні та підземні комунікації.

 

 

 

Доступ до кадастрової карти встановлюється через мережу Інтернет – через сайт Держземагентства www.dazru.gov.ua  З 1 січня 2013 року кожен бажаючий може побачити на кадастровій карті інформацію про межі адміністративно-територіальних одиниць  конфігурацію і межі земельних ділянок, їх кадастрові номери, площу, код цільового призначення, форму власності, нормативну грошову оцінку, визначити тип ґрунтів. Можна буде також виміряти відстань або площу. А от інформації про власника ділянки у вільному доступі не буде.

 

Якщо ви хочете знайти певну ділянку на кадастровій карті, у вас є два шляхи пошуку. Перший – вводите у пошук її кадастровий номер. Якщо ж не знаєте його, можна шукати ділянку за іншими даними — область, район, населений пункт. У цьому випадку пошук дуже схожий на принцип роботи з Google Maps.

 

Кадастрова карта суміщається з оглядовою та топографічною картами. Це дає можливість співставити «орієнтири на місцевості» та визначити, чи збігається місце знаходження та розташування ділянки на карті та в натурі.

 

Врешті – потрібну інформацію можна скопіювати чи роздрукувати.

 

 

 

Хто зможе скористатися публічною кадастровою картою

 

Доступ до кадастрової карти може мати кожен бажаючий, в кого є доступ до мережі Інтернет. «Ми готували цю карту для того, щоб нею міг користуватися кожен громадянин України. В її інтерфейсі немає ніяких складних переходів та дій», — говорить директор Центру Державного земельного кадастру Андрій Тарнопольський.

 

Утім, виникає питання, чи буде актуальна ця можливість, наприклад, для людей похилого віку, яких нині серед землевласників майже половина, або ж загалом для переважної більшості мешканців сільської місцевості, де Інтернет поки що радше розкіш, аніж повсякдення.

 

Однак очевидно, що знайти варіанти, як скористатися публічною кадастровою картою, можна лише тоді, коли вона є. Допомогти можуть або молодші родичі чи сусіди, або й ровесники, що мають доступ до Інтернету. Можна звернутися й до сільради, де є комп’ютер з інтернетом. За словами Тарнопольського, в територіальних органах земельних ресурсів будуть створені спеціальні комп’ютеризовані приміщення, і тамтешні фахівці зобов’язані допомогти землевласнику знайти потрібну інформацію, навчити нею користуватися.

 

Окрім самих власників земельних ділянок, існує ще велике коло осіб, які мають професійний інтерес у вільному доступі до кадастрової інформації, – наприклад, нотаріуси, банки, іпотечні заклади, землевпорядні організації.

 

Зворотній зв’язок

 

Публічна кадастрова карта має функцію зворотного зв’язку. За словами голови Держземагентства Сергія Тимченка, одне з важливих її призначень – виявлення та виправлення помилок у кадастрі.

 

Наприклад, громадянин вводить у пошукову систему публічної кадастрової карти кадастровий номер своєї земельної ділянки. Проте система її не знаходить. Можна тут же оформити офіційний лист-запит щодо виявленої помилки. У системі передбачений шаблон, заповнюючи який ви вказуєте, яку саме помилку виявили, яким чином хочете отримувати інформацію щодо вашого запиту, паспортні дані та інші відомості, які ідентифікують особу. Це необхідно для того, щоб уникнути фіктивних заяв від користувачів.

 

Система оформлює вашу інформацію в офіційну заяву щодо виявленої помилки, надає їй індивідуальний вхідний номер. Цей номер дасть можливість заявнику стежити за ходом розгляду свого звернення, не відвідуючи відділи Держземагентства. На сайтах Держземагентства та Центру державного земельного кадастру є спеціальний розділ, паролем для входу в який і є вхідний номер заяви.  Увійшовши в систему, заявник зможе бачити: на якій стадії розгляду перебуває його звернення, хто відповідає за дотримання термінів  тощо.

 

 

 

За словами Сергія Тимченка, активна участь самих землевласників пришвидшить та покращить процес виправлення помилок: «Помилки є. Їх виправлення – процес тривалий. Однак без звернень він розтягнеться на десятиліття. Буде значно легше виправити помилку, якщо ми знатимемо, що саме треба виправити». Це піде на користь передовсім власникам.

 

Утім, така система виправлення помилок у кадастрі стосуватиметься лише помилок семантичних (тобто в літерах – у назвах, іменах, прізвищах), технічних (опечатки, неправильно розпізнані при сканування символи тощо), типологічних (неправильно встановлені координати, «накладки») або логічних (математичні помилки при підрахунках). Якщо ж, наприклад, виявиться, що земельна ділянка має кількох власників, просто через інтернет проблему не вирішити. Подібні випадки розглядатимуться через суд.

 

Кому це вигідно

 

Україна вперше вийшла на такий рівень прозорості та доступності інформації про земельні ділянки, причому на всій території України. Окрім того, публічна кадастрова карта – це шлях до більш простих і зручних стосунків громадян із державним апаратом за рахунок автоматизації процесів. Відомості про землю стають доступнішими для громадян. За словами Сергія Кубаха, директора Проекту Світового Банку «Видача державних актів на право власності на землю та розвиток системи кадастру», завдяки єдиній для всієї країни публічній кадастровій карті власники матимуть можливість самостійно контролювати повноту, точність, достовірність, актуальність даних про свою ділянку. Скорочуються терміни оформлення документів, спрощується процедура, зростає точність інформації про ділянки. А точність інформації, своєю чергою, напряму пов’язана із гарантуванням прав власності, а це потенційно – зменшення конфліктів та судових справ.

Матеріал підготовлено

в рамках інформаційної кампанії

проекту Світового банку “Видача державних актів

на право власності на землю в сільській місцевості

 та розвиток системи кадастру”.

 

Интервью с и.о. председателя Краснодонской РДА В.М. Гавриловым

Пресс служба Го»Донбасс» 18 февраля отправила она имя и.о. председателя Краснодонской РДА Гаврилова ряд вопросов на которые он любезно согласился ответить.Приводим полный текст интервью.

1. Как на данном этапе решается вопрос с очисткой водоёмов в районе? В частности речки Деревечки?

В районе с декабря 2007 года действует «Программа по охране окружающей природной среды и обеспечении экологической безопасности в Краснодонском районе на 2008-2016 года».

Одной из частей программы есть меры по оздоровлению экологической ситуации в бассейне реки Северский Донец, а именно очистка русла              р. Луганчик, ставков в южной части территории района, строительство и ремонт очистных сооружений.

На сегодня построено 4 ЛОС (локально-очистные сооружения), подготовлен проект реконструкции систем канализации в 3-х советах (7 ЛОС), проект очистки русла р. Луганчик (первый этап в пределах с. Новосветловка). О планах по очистки р. Деревечка мы узнали от Вас.

2. В 2012 году проводилась выездная коллегия при Губернаторе в Краснодонской РГА, по теме “Стиль и методы работы Краснодонской РГА”, в ходе которой были заслушаны справки о работе Докучаева.

Работа Краснодоской РГА в действительности была подвергнута справедливой критике со стороны руководства области.

3. Почему не было выполнено Распоряжение  Главы Краснодонского района Докучаева Ю.А. о передаче на баланс очистных сооружений в Пореченский сельский совет в 2010 году?. Были ли организованы Сообщества совладельцев в Поречье?;

Локальные очистные сооружения в п. Поречье приняты сельским советом п. Поречье в эксплуатацию  в 2011 году, на баланс Пореченского сельского совета переданы в декабре 2011 года (эксплуатируются коммунальными предприятием СКП «Источник» с 7 февраля 2012 года). Все документы оформлены надлежащим образом, что неоднократно проверялось  правоохранительными органами, нарушений выявлено не было.

Вопрос создания ОСМД (Общество совладельцев многоквартирных домов) лежит в полномочиях балансодержателя жилых домов, т.е. Пореченского сельского совета.

4. В школах района 4 котельных (с газовым отоплением ) перевели на твердое топливо , с чем это связано? В п. Орджоникидзе, в школе до сих пор непозволительно низкая температура. На данный момент в школах идет добровольно принудительное отпускная компания. Педагогов отправляют в безоплатные отпуска на 14 дней , а работающих пенсионеров на 1 месяц. Скажите, сотрудники Краснодонской РГА  уходили в этом или прошлом году в подобные отпуска? И как Вам вообще вы оцениваете положение дел?

Четыре модульные угольные котельные в школах района смонтированы за средства государства на основании Постановления КМУ     № 527 от июля 2010 года взамен списываемого морально устаревшего оборудования.

Температура в классах Орджоникидзевской школы, после проведенных работ в отопительном сезоне 2012-2013 годов находится в пределах санитарных норм.

Что касается «добровольно-принудительных отпусков» педагогов и работников РГА, эту информацию мы узнали из Вашего сайта.

5. С 1. 09. 2012 года по приказу Министерства образования  произошли изменения в штатном расписании учебных заведений, но ни с 1 сентября, ни с 1 января нововведение так и не заработало в Краснодонском районе. Почему РГА не предусмотрела средства в бюджете на изменения в штатном расписании?

- На основании приказа Министерства образования и науки Украины  № 1205 от 06.12.2012, который вступил в силу с 01.09., В 2012 году отделом образования Краснодонской РГА Типовые штатные расписания приведены в соответствие с этим приказом в пределах фонда оплаты труда.

6. В Краснодонскую РГА  было направлено обращение, в котором говорилось о необходимости проведения выборов в с. Поречье, и просьба разъяснить процедуру финансового обеспечения избирательного процесса. Какие же были предприняты действия с Вашей стороны?

Повторяю, что районная государственная администрация никакого отношения к выборам депутатов местных уровней не имеет.

 

Скомпрометированный председатель Краснодонской РГА скрывается от правосудия в элитной клинике «Феофания»?

С лева на право: Гаврилов, Докучаев, Медяник, Кравцов

Председатель Краснодонской РГА Юрий Докучаев воспользовался правом на больничный за несколько дней до того как написал заявление об увольнении, лишь потому что был проинформирован о заинтересованности со стороны правоохранительных структур к последствиям его деятельности в районной администрации. 

Председатель Краснодонского районного совета играется с фамилией Янукович.

Председатель Краснодонского райсовета Кравцов

Гражданское объединение «Донбасс» располагает и делится с Вами документом, который ставит под сомнение благонадёжность председатель Краснодонского райсовета.

И.о. председателя Краснодонской РГА уже 7 дней игнорирует вопросы составленные общественностью района

С лева на право: Гаврилов и Докучаев

Утром 19 февраля, в телефонном разговоре с представителями нашего объединения, и.о. председателя Краснодонской РГА попросил, ради торжества справедливости, разместить на сайте ГО «Донбасс»(donbass.us), опровержение на наш материал «Губернатор Луганской области раскороновал «пахана» Краснодонского района». Редакция сайта внимательно выслушали Гаврилова, но к всеобщему сожалению, так и не зафиксировала в услышанной от него речи никаких  фактов или сведений опровергающих информацию распространенную нашим гражданским объединением.