влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

На Форумі «Бренд громади та розвиток туризму – як це монетизувати?» учасники з Хмельниччини вивчали для себе питання розвитку туризму в громадах

zobrazhennia viber 2021 07 23 15 01 45 396 e1627283345861 - На Форумі «Бренд громади та розвиток туризму - як це монетизувати?» учасники з Хмельниччини вивчали для себе питання розвитку туризму в громадах

22 та 23 липня учасниками форуму «Бренд громади та розвиток туризму – як це монетизувати?» стали представники органів місцевого самоврядування та громадського сектору із шести областей заходу України.

Присутні  разом із командою експертів та  фахівцями із розвитку громад навчалися розвивати такий важливий напрямок для кожної територіальної громади – туризм.

Туризм  – це не лише наповнення місцевого бюджету, а і її «обличчя». При визначенні привабливості території,  потрібно розробити стратегію. Важливо залучати до обговорення громадські організації, місцеві жителі, експерти та колеги із сусідніх областей для обмінним досвідом.

Представники з Хмельниччини поділилися зі своїми враженнями від заходу, який організувала команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» в рамках проєкту «Центр розвитку громадської активності».

zobrazhennia viber 2021 07 23 15 01 45 152 - На Форумі «Бренд громади та розвиток туризму - як це монетизувати?» учасники з Хмельниччини вивчали для себе питання розвитку туризму в громадах

«Після трирічної перерви я повертаюсь у сферу туризму. За цей час багато всього змінилось і дуже приємно, що на форумі ми працювали над змінами, над тим, як швидше і краще формувати, позиціювати туристичний продукт наших громад. Мені дуже імпонує формат дискусій, який був поданий у напрямку монетизації туристичного потенціалу, формат туризму як економіки та використання креативних підходів до взаємодії громади, влади та бізнесу. Вже з’явилось багато ідей для того, щоб покращувати комунікацію між цими секторами у Кам’янці-Подільському, залучаючи при цьому більше зацікавлених сторін. Дякую організаторам, це дуже необхідні знання, знайомства і бачення розвитку туризму в наших громадах», – коментує Віктор Годний, головний спеціаліст відділу туризму, Кам’янець-Подільської міської ради.

«Форум був дуже корисним для нашої  громадської організації. Цікава була розповідь тернопільського ресторатора Тараса Ковальчука, про трикутник без якого неможливо розвинути туристичний продукт громади: влада, бізнес, громада. Представники 2Агенції туристичних ініціативи» розповіли про нюанси розвитку брендингу території. Експерти наголосили, наскільки важливо патентування інтелектуальної власності громади», ділиться  Іван Жеведь голова громадської організації «ГІД».

fb img 1627044851491 1024x686 - На Форумі «Бренд громади та розвиток туризму - як це монетизувати?» учасники з Хмельниччини вивчали для себе питання розвитку туризму в громадах

«Захід запам’ятався високим рівнем спікерів, де структоровано подано інформацію. Тарас Ковальчук, який розказав багато практичних кейсів міста Тернопіль. Сергій Підмогильний надав інформацію з чого потрібно починати: картування та знакування маршрутів. Ігор Чава поділилися досвідом про айдентику. Слід зазначити, що кожен експерт надав безліч корисної інформації та ефективні інструменти впровадження.  Я поділився своїми надбанням по територіальній громаді Меджибіж», – резюмує Сергій Щур, головний спеціаліст відділу освіти молоді спорту культури і туризму виконавчого комітету Меджибізької селищної ради.

Громади повинні працювати над інформування найкращих туристих місць, розміщенням та просуванням інформації у соціальних мережах. Також важливо створити туристичний паспорт громади, розробка айдентики, брендингу та лотипу. Розвивайте свою «родзинку», щоб заробляти на туризмі та наповнення місцевого бюджету.

Побудова взаємодії: проблеми та успіхи співпраці нардепів та стейкхолдерів Хмельниччини

ВОЛОДИМИР ГАРІЄВСЬКИЙ

Комітети Верховної Ради відіграють особливу роль в законотворчості, адже саме на них покладено функцію так званих фільтрів, які мають «відсівати» неякісні законопроєкти. В цьому процесі важливу роль відіграє взаємодія зі стейкхолдерами, зацікавленими у прийнятті відповідних законів сторонами. Тому на сьогодні актуальним є питання налагодження найбільш ефективних методів їх співпраці та підвищення результативності.

Народні депутати від Хмельниччини в комітетах

В 9-му скликанні Верховної ради Хмельницька область представлена безпрецедентною для себе кількістю народних депутатів, які працюють у різних комітетах, в тому числі на керівних посадах:

Віктор Бондар, обраний у виборчому окрузі №191, член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, автор 36 законопроєктів, з яких 5 стали законами.

Володимир Ватрас, обраний у загальнодержавному мандатному окрузі, є головою підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, автор 117 законопроєктів, з яких стали 30 законами.

Олександр Герега обраний по виборчому округу №192, є головою підкомітету з питань загального податкового адміністрування та оподаткування податком на прибуток підприємств, бухгалтерського обліку і аудиту Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, автор 55 законопроєктів, з яких 7 стали законами.

Юрій Заславський, обраний по загальнодержавному мандатному округу, є членом Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, автор 69 законопроєктів, з яких  стали 22 законами.

Олексій Жмеренецький, обраний по виборчому округу №190, є членом Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, автор 116 законопроєктів, з яких  стали 8 законами.

Олена Копанчук, обрана по виборчому округу №189, є заступницею голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, автор 70 законопроєктів, з яких стали 12 законами.

Сергій Лабазюк, обраний по виборчому округу №188, входить до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, автор 70 законопроєктів, з яких стали 7 законами.

Сергій Мандзій, обраний по загальнодержавному округу, є членом Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, автор 45 законопроєктів, з яких стали 12 законами.

Ігор Марчук, обраний по виборчому округу №193, член Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, автор 48 законопроєктів, з яких стали 8 законами.

Денис Монастирський, обраний по загальнодержавному мандатному округу, — голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, автор 325 законопроєктів, з яких стали 92 законами.

Микола Стефанчук, обраний по виборчому округу №187, є членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, автор 65 законопроєктів, з яких стали 21 законами.

Спільна робота над покращенням шляхів взаємодії

Комітети Верховної ради в процесі своєї роботи застосовують різні форми взаємодій з зацікавленими особами, серед яких засідання, робочі групи, публічні заходи (круглі столи, конференції, форуми, зустрічі, тощо), комітетські слухання. В такій діяльності важливо з’ясувати, які саме форми є дійсно продуктивними для розробки якісних законопроєктів. Громадянська мережа ОПОРА провела обговорення залучення на регіональному рівні зацікавлених сторін до законопроєктної діяльності. Залучені до заходу були помічники народних депутатів, які представляють Хмельницьку область, представники наукових та навчальних закладів, громадських організацій Хмельниччини, тобто ті, хто безпосередньо взаємодіють при залученні стейкхолдерів до законотворчого процесу. Результати обговорення вказали, що співпраця частково існує, однак багато можливостей не доопрацьовано, а подекуди просто відсутня належна комунікація між сторонами.

Успішний досвід взаємодії з профільними стейкхолдерами має народний депутат Володимир Ватрас, який як голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги постійно взаємодіє з Національною асоціацією адвокатів України — недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує усіх адвокатів України. Взаємодія побудована так, що представники адвокатської спільноти як стейкхолдери відповідних змін в законодавстві самі їх ініціюють і спільно з профільним комітетом розробляють потрібні законопроєкти. Таким чином робота із законопроєктами з питань, що стосуються адвокатури проводиться з безпосереднім залученням самих адвокатів.

Складнішою є ситуацію щодо співпраці законотворців та органів місцевої влади і самоврядування. На думку Хмельницького міського голови Олександра Симчишина комітети ВР фактично не взаємодіють з такими стейкхолдерами як органи місцевого самоврядування. Врахування побажань, пропозицій фактично немає. Є комунікація з кількома депутатами, які запитують думку по законопроєктах, але жодної системної роботи немає.

Колишній голова Хмельницької обласної державної адміністрації Дмитро Габінет поділився своїм досвідом взаємодії з народними депутатами. За його словами співпраці не було, а взаємодія має бути двосторонньою, але постає питання чи готові депутати спілкуватись з громадою.

Доцентка кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Ірина Рижук вказала на попередній досвід співпраці з одним із народних депутатів попередніх скликань, зокрема пропозиції змін до законодавства, які були вироблені за результатами дипломних досліджень студентів, стали в основу законопроєктів. Вона вважає, що доцільно розширити співпрацю у формі залучення до законопроєктної роботи студентів та викладачів закладів вищої освіти, однак така співпраця на сьогодні не проводиться.

Представник руху «Чесно» у Хмельницькій області Олег Черненко наголошує, що співпраця залежить від активності перш за все помічників депутатів та того, як окремі депутати будуть свою роботу. Досвід роботи над проєктом Виборчого кодексу показав, що в першу чергу до пропозицій громадськості прислухались народні депутати, у яких активно працюють помічники, зокрема у сфері взаємодії з громадськими організаціями та просто виборцями. Вказану думку підтримала Анастасія Данілкова, помічниця народного депутата попереднього скликання, яка зазначила, що з метою налагодження ефективної співпраці між громадськістю та народними депутатами важливо залучати у цей процес помічників депутатів, які зможуть безпосередньо комунікувати із регіональними стейкхолдерами. Проте на сьогодні відсутня повна інформація про помічників народних депутатів та їхні контактні дані. Одним із способів підвищення ефективності взаємодії може стати створення списку усіх помічників, щоб громадськість знала, до кого звернутись, відповідно потрібно розмістити контакти помічників на загальнодоступних джерелах.

Голова правління ГО «ГІД»  Іван Жеведь розповів про власний досвід участі у виїзному засіданні із залученням стейкхолдерів Хмельницької області, а саме підкомітету з питань спорту, вищих досягнень та спортивної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту в 2020 році. Вказаний формат взаємодії показав свою високу ефективність, адже саме за результатами такого засідання було вирішено допомогти на рівні народних депутатів вирішити проблему будівництва Палацу Спорту в місті Хмельницькому, великого інфраструктурного об’єкту загальною вартістю 283 мільйонів гривень.

Помічник народного депутата Ігор Євтушок поділився своїм досвідом взаємодії народного депутата Володимира Ар’єва як  члена Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. Співпраця з стейкхолдерами ведеться постійно, однак, якщо брати регіональний рівень, то з Хмельниччини не звертались жодні зацікавлені особи. Профільні законопроєкти, які розробляє Комітет, обговорюються із ІТ-компаніями. Найбільш дієвим методом є робочі групи, оскільки стейкхолдери ведуть комунікацію безпосередньо із народними депутатами. Згідно із законодавством, так і згідно з практикою, комітет веде свою роботу відкрито, активно співпрацюючи із громадськістю.

Рекомендації для поліпшення взаємодії стейкхолдерів із законотворцями

  • Залучати наукові та навчальні заклади відповідних профілів для розробки законопроєктів
  • Активізувати роботу помічників народних депутатів з стейкхолдерами на місцях, поширити роботу про роботу у відповідних сферах законотворчості.
  • Збільшувати практику проведення виїзних засідань комітетів із залученням громадськості.
  • Вести постійний діалог з органами місцевого самоврядування щодо потрібних законотворчих ініціатив.

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.

ПРЕДСТАВНИКИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ НАВЧАЛИСЯ НА ДВОДЕННОМУ ТРЕНІНГУ ПО ІНСТРУМЕНТАХ УЧАСТІ

 

 

Інструменти участі дають можливість мешканцям впливати на ухвалення рішень у своїх громадах. Мешканці громад, як правило, не звикли до активної участі у формуванні місцевої політики. Переважно через необізнаність зі своїми правами та можливостями такого впливу.

Представники з Хмельниччини взяли участь у заході Вишемірський Ігор, Коваль Людмила, Бігняк Катерина та Жеведь Іван.

 «Захід дуже цікавий! Ми дізналися про хороші приклади бюджету участі, діяльності молодіжних рад. Всі учасники зустрічі ставили багато питань. Наша громада на етапі створення молодіжної ради. Яскраві практики є прикладом подальшої роботи. Чат-боти цікавий інструмент комунікації. Тому обов’язково будемо впроваджувати», – наголошує Вишемірський Ігор, головний спеціаліст загального відділу Староушицької селищної ради.

 «Інструменти участі це те, що дозволяє жителям громади впливати на владу, а владі чути потреби громади та реалізовувати  цікаві ідеї для розвитку. І дуже добре, щоб самі жителі більше знали про них та вміло ними користувалися. Щиро дякую Ользі Мороз та «Освітньо-аналітичному центру розвитку громад» за надану мені можливість брати участь у дводенному тренінгу, який дав нові знання, нових друзів, дозволив мені узагальнити ті знання, які я мала про інструменти участі та взагалі змінив уявлення про них.  Навчання було цікавим, змістовним і  ефективним. Адже наша громада новостворена і всі питання, які порушувались на тренінгу для нас  є важливими та актуальними (громадський бюджет, електронні петиції, місцеві збори громадські слухання, громадські ради, молодіжні ради тощо). Нам потрібно створити й  молодіжну раду для активізації молоді та запровадити громадський бюджет, і електронні петиції для реалізації ідей наших жителів», – ділиться Коваль Людмила, начальник відділу надання соціальних послуг Віньковецької селищної ради, – Перше, що я, як депутатка, зроблю, це поділюсь з іншими депутатами нашої громади  отриманими знаннями. Впевнена, що нам спільно активізувати громаду для  прийняття рішень та реалізації цікавих  ідей. Ми станемо успішними, цікавими для інших».

За словами Ольги Мороз, координаторки проєкту «Центр розвитку громадської активності» в Хмельницькій області, важливо вміти ефективно користуватися своїми правами: вивчати законодавство, відвідувати громадські слухання і публічні консультації, подавати електронні петиції та звернення, інформувати, навчати проєктам та  залучати інших мешканців до прийняття рішень на місцях. «Також важливим моментом є: проведення адвокаційної кампанії від органу місцевого самоврядування. Розповідати мешканцям про результати використання «інструментів участі» та наголошувати про наслідки неучасті громад», – прокоментувала координатора.

«На тренінгу я дізнався про такі нові механізми як чат-боти. Це дає можливість залучити більшість  громади до прийняття рішень. Також цікаво було дізнатись про шкільний громадський бюджет, що надає можливість активізувати школярів та можливість. Також я дізнався про нові аспекти роботи громадської ради», – зазначає Жеведь Іван, голова Громадської організації  «Громадська ініціатива дій (Гід)».

У кінцівці тренінгу учасники отримали сертифікати, які підтверджують їхню участь в заході. Зазначимо, що в заході взяли участь громадські активісти та працівники органів місцевого самоврядування з Хмельницької, Тернопільської, Львівської, Рівненської, Чернівецької та Івано-Франківської областей.

 «Я з колегами уже 3 роки працюю над розвитком Городоцької громади. Деякі інструменти участі та  впливу громадян у нас уже працюють: громадські слухання та електронні петиції. А ось Бюджет участі цього року ми стартуємо вперше. Тому це питання було дуже актуальним. Корисною була інформація  Мар’яни Зварич  та Марії Іщенко: інформація про платформи, положення та цікаві кейси. Також цікаво було почути інших учасників. Питання чат-ботів, про які розповіла Маргарита Христюк обов’язково будемо вивчати з колегами з Городоцької міської ради – гарний і сучасний спосіб швидкої комунікації», – розповідає Бігняк Катерина, депутат міської ради Городоцької ОТГ, – Тренінг був наповнений лише актуальною інформацією. Цінними були кейси Василя Томчишина. І молодіжні ради та інші дорадчі органи   сьогодні актуальні для нашої громади – дякую за гарні лекції Максиму Лукінюк та Назару Гапію. Величезне дякую усім організаторам тренінгу за цінну інформацію та натхнення творити позитивні зміни у своїй громаді».

У подальшому експерти та координатори проєкту «Центр розвитку громадської активності» в областях працюватимуть з територіальними громадами над запровадженням нових та удосконаленням діючих інструментів участі.

Захід реалізовувала громадська організація  Освітньо-аналітичний центр розвитку громад в рамках проєкту Центр розвитку громадської активності за підтримки European Endowment For Democracy.

 

20 березня 2021 відбувся практичний семінар щодо участі інститутів громадянського суспільства в консультативно – дорадчих органах при виконавчої влади та самоврядування Хмельниччини.

20 березня 2021 відбувся практичний семінар щодо участі інститутів громадянського суспільства в консультативно – дорадчих органах при виконавчої  влади  та самоврядування Хмельниччини.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ СЕМІНАРУ:

Тема 1. Сприяння становленню громадянського суспільства в сучасній Українській державі. Консультативно-дорадчі органи при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування: особливості створення, основні завдання, забезпечення їх ефективного функціонування

Тема 2. Взаємодія інститутів громадянського суспільства з органами влади

Тема 3. Залучення додаткового фінансування для сприяння місцевому розвитку інститутів громадянського суспільства

Тема 4. Взаємодія місцевих органів влади з громадськими організаціями: психологічні аспекти налагодження співпраці

Тема 5. Надання безоплатної правової допомоги. Правопросвітництво

Тема 6. Порядок реєстрації та діяльності громадських об’єднань та політичних партій

Тема 7. Співробітництво України з НАТО. Інформування громадськості про державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції України

Тема 8. Консультації з громадськістю з питань Закону України «Про доступ до публічної інформації»

На семінарі  представник ГО «ПОСЛІДОВНИКИ ДАВИДА»  підкреслив значну кількість ІГС різного спрямування в м. Хмельницький та загальна тенденція до зростання їх кількості. Представник Громадська спілка «Слава Україні» зазначив  наявність діючих консультативно-дорадчих органів при органах місцевого самоврядування. Представник Всеукраїнської асоціація громад  відмітив постійний розвиток нових форм організації діалогу влади та громадянського суспільства та подякував за гарну організацію семінару.

Зустріч відбувалась в рамках освітньої ініціативи ГО «ЦЕНТР ПІДТРИМКИ МІСЦЕВИХ ІНІЦІАТИВ» освітній розвиток  інститутів громадського суспільства Хмельниччини»

 

23 лютого в столичному кінотеатрі “Київська Русь” перші глядачі побачили заключну частину найуспішнішої української кінофраншизи — “Скажене Весілля 3”, яка із 25 лютого демонструватиметься в усіх кінотеатрах країни.

Дух свята та ромська романтика заряджали ще на підході до кінотеатру “Київська Русь”. З усіх боків лунала музика, біля входу гостей зустрічала справжня циганська бричка і жовтий ретро автобус Volkswagen Т1 – один із головних символів проєкту

На допрем’єрному показі зіркової комедії “Скажене весілля 3” (виробництва FILM.UA Group та Prototype Production за підтримки Державного агентства України з питань кіно) була присутня творча команда легендарної франшизи. Скажений продюсер стрічки, «яблунівський тамада» Юрій Горбунов, продюсери Ірина Костюк та Надія Коротушка, режисер Любомир Левицький, саунд-продюсер комедії, «отець Євлампій» Олексій Потапенко (Потап), “полковник Попадюк” Петро Бампер, а також актори Назар Задніпровський, Леся Самаєва, Поліна Василина, В’ячеслав Хостікоєв, Катерина Файн, Джиммі Воха-Воха, Інна Приходько, Арам Арзуманян, Олександр Кобзар та інші. Не оминули прем’єру і циганський театр “Романс”, які зіграли в стрічці справжній ромський табір, та їх керівник — Народний артист УкраїниІгор Крикунов, який втілив роль циганського барона та батька нареченої.

Привітати команду легендарної франшизи “Скажене весілля” завітали друзі, партнери, представники кіноіндустрії, медіа та шоу-бізнесу: телеведуча Катя Осадча, музикант Олег Михайлюта (Фагот), дизайнерка Ольга Навроцька, актор Анатолій Хостікоєв, актриса Наталія Сумськаучасник гурту MOZGI Дядя Вадя, народний депутат України Павло Сушко, футболіст Тарас Степаненко, продюсер Олексій Гладушевський та інші.

Захід відбувся з дотриманням всіх карантинних вимог.

Фінальні титри супроводжувались гучними аплодисментами залу. Учасники знімальної команди піднялися на сцену, аби висловити глядачам та всім причетним до зйомок слова подяки.

Стежте за новинами скаженого проєкту в соціальних мережах: офіційному YouTube-каналі, Facebook, Instagram та TikTok.

 

 

 

 

 

 

 

 

Історичний екшн «Антон і червона химера» виходить на екрани кінотеатрів

18 березня в прокат виходить створений за підтримки Держкіно історичний екшн «Антон і червона химера» від режисера-номінанта на премії «Оскар» і «Золотий глобус» Зази Урушадзе. Автори фільму запрошують на пресконференцію та преспоказ стрічки, які відбудуться 16 березня у кінотеатрі «Сінема Сіті» в ТРЦ Ocean Plaza. 

Разом із Україною стрічку планують випустити в міжнародний прокат майже в десяти країнах світу.

«Антон і червона химера» – останній фільм режисера та сценариста Зази Урушадзе, номінанта на премії «Оскар» та «Золотий глобус» за драму «Мандарини». Сценарій стрічки був створений за мотивами книги канадського письменника Дейла Ейслера, нащадка німецьких колоністів із України. В основі сюжету закладена родинна історія матері письменника. Зйомки фільму проходили в Одесі, Одеській області та Грузії.

Стрічка розповідає про події, які відбувались на півдні України у 20-х роках минулого століття та були надовго викреслені з радянської історії. Початок експропріації та великого терору України більшовиками перед першою хвилею Голодомору. Десятирічний Антон та його друг Яша, християнин та іудей, мимоволі стають свідками великих історичних подій. На їхніх очах розгоряється збройне повстання селян проти більшовиків, які на чолі з Левом Троцьким несуть голод і смерть у мирні села, руйнуючи все на своєму шляху. Проте діти сприймають події навколо себе як цікаву гру, й їхню дружбу не можуть зруйнувати ані червона химера російської революції, ані все криваве ХХ століття…

Фільм піднімає загальнолюдські теми, які зрозумілі кожному. Ця стрічка – про цінність дитячої дружби, про класову нерівність і ненависть, які стали причиною революції, та про еміграцію, як спробу втілити мрію про краще життя.

Письменник та сценарист Дейл Ейслер

Саундтрек до картини створили композитори Мирослав Скорик (Україна) та Патрік Каннелл (США).

У фільмі ми спостерігаємо зіткнення ідеалістичного, чарівного світу дитинства з жорстоким дорослим світом. Фільм дає осмислення, що в житті є найголовнішим та якою є ціна людського життя. Я сподіваюсь, що саме такі почуття виникнуть у всіх, хто подивиться цю стрічку.

Продюсер фільму Мірза Давітайя (Грузія)

У 2020 році стрічка «Антон і червона химера» увійшла до спеціальної програми «Пам’яті Зази Урушадзе» на 24-му фестивалі Black Nights Film Festival у Таллінні.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ФІЛЬМ

«Антон і червона химера»

Виробництво: »ІнсайтМедіа» продюсерський центр, Georgian International Films, Cinevison Global, ARTBOX, Одеська кіностудія за підтримки Державного агентства України з питань кіно

Режисер: Заза Урушадзе («Мандарини»)

Автори сценарію: Заза Урушадзе, Дейл Ейслер, Вадим Єрмоленко

Оператор: Михайло Петренко

Художники-постановники: Володимир Філіппов, Ольга Світлична

Композитори: Мирослав Скорик, Патрик Каннелл

Продюсери: Володимир Філіппов, Мірза Давітайя, Френк Маєр, Андрій Осіпов, Кестас Драздаускас, Олександр Коваленко, Алла Овсяннікова, Андрій Суярко

У ролях: Нікіта Шланчак, Регімантас Адомайтіс, Микита Дзяд, Юозас Будрайтіс, Себастьян Антон, Володимир Левицький, Наталія Рюміна, Тетяна Грачик,  Олег Симоненко

Фестивальна історія фільму: кваліфікаційний список премії «Оскар»; довгий список премії «Золотий глобус»; Фестиваль 24th Black Nights Film Festival, Програма «Пам’яті Зази Урушадзе»; Toronto Jewish Film Festival; Jerusalem Film Festival; Jerusalem Jewish Film Festival 2019; PÖFF; Boca Raton Jewish Film Festival; Jerusalem Cinematheque – Israel Film Archive; JLM BRJFF Fall Film Festival — Eventive.org; Jewish International Film Festival; AIFF — Arlington International Film Festival; JIFF: Lido Cinemas; Jewish International Film Festival (Australia) — 2021; Toronto Jewish Film Festival Fall Edition – 2020

«Нереальний КОПець»- перша полицейська комедія

3 березня у кінотеатрі «Оскар», що знаходиться у київському ТРЦ «Gulliver», відбувся допрем’єрний показ української комедії «Нереальний КОПець» режисера Олександра Бєляка.
Першими стрічку подивилися українські теле- та радіоведучі, представники ЗМІ, а також зіркова команда фільму, а саме: Анна Саліванчук, Богдан Юсипчук, Дмитро Ступка, Поліна Логунова та Влад Яма.
«Протягом довгого часу я мріяв зняти це кіно, проте реалізувати задумане вдалося лише тепер. Наша комедія не копіює жоден інший фільм поліцейського жанру і є самобутньою та не схожою на інші історії. Тож на глядачів чекає багато гумору, класного екшну і яскравих перевтілень від наших зіркових акторів. Я з нетерпінням чекаю на перші реакції після перегляду стрічки на великих екранах і сподіваюсь, що сміх лунатиме довго та гучно!», — коментує режисер Олександр Бєляк.
Партнери заходу: VIVA, радіо NRJ, Bigmedia.
(Показ стрічки відбувся для обмеженої кількості гостей з дотримання усіх протиепідемічних заходів, що були запроваджені МОЗ України на час дії карантину).
З 4 березня «Нереальний КОПець» — на широких екранах кінотеатрів України!

7 березня відбулась Зум-конференція громадських об’єднань Хмельниччини на тему «Зелене майбутнє Хмельниччини»

На конференції обговорили погляд громадських об’єднань Хмельниччини на актуальні у сфері проблем екології регіону та України.

Організатором конференції виступила ГО «Центр захисту Хмельничан». У конференції прийняли участь громадські об’єднання Хмельницької області: ГО «Громадський екологічний нагляд», ГО «Екологія, соціальний захист та охорона здоров’я Поділля», ГО «Повітряні ворота Хмельниччини», Громадська спілка «Фонд розвитку хмельницького аеропорту»,  ГО «Громадська ініціатива дій (ГІД)», Громадська організація «ЦЕНТР РОЗВИТКУ МІСЦЕВОЇ ДЕМОКРАТІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА» ГО «ЦЕНТР ПІДТРИМКИ МІСЦЕВИХ ІНІЦІАТИВ», ГО «ПОСЛІДОВНИКИ ДАВИДА»

Дискусія була  присвячена таким темам – наукові дослідження про проблему та наслідки зміни клімату, огляд національної кліматоохоронної політика України, приклади ЄС у сфері зниження викидів парникових газів.

Також ГО «Громадський екологічний нагляд» зробили презентацію щодо можливих дій місцевої влади та екологічних організацій регіону  у сфері єкології.

ГО «Екологія, соціальний захист та охорона здоров’я Поділля», зробила презентацію  діяльністі Громадських  інспекторів  з охорони довкілля

Також було обговорення можливої взаємодії між організаціями та активістами, планування спільних дій та акцій, перейняття досвіду роботи в цій сфері.

Екологічні організації та активісти будуть мати змогу познайомитись один з одним та налагодити співпрацю

 

Зустріч відбувалась в рамках ініціативи ГО «Центр захисту Хмельничан» «Розвиток Хмельниччини через діалог інститутів громадського суспільства»

 

Ринок естетичної медицини в Україні почнуть регулювати

В галузі естетичної медицини в Україні працює понад 80 тисяч фахівців, але сфера досі ніяк не врегульована. Про це йшлося на круглому столі «Естетична медицина в Україні. Виклики і пропозиції рішень».

За словами Єгора Колодченка, голови правління Ради експертів естетичної медицини України (UBAME), фахівці, які працюють у цій сфері, навіть не можуть стверджувати, що мають професію. І досі точаться дискусії, чи естетичні процедури можна віднести до медичних чи до побутових.

«Поняття естетична медицина – не існує де-юре. Але де-факто – це величезний ринок. І це не тільки косметологія чи пластична хірургія. Це багато спеціальностей, які визначають якість життя. Але ринок нерегульований, у нас відсутня естетика як спеціальність узагалі. Навіть найпрогресивніші медики – пластичні хірурги – не можуть сказати, що у них є професія. Відсутні кваліфікаційні вимоги для виконання більшості маніпуляцій в естетичній медицині. Застаріле законодавство, відсутні протоколи процедур, немає реєстрів медичних виробів. Відсутні цілісні програми навчання за багатьма новітніми напрямками. Як наслідок, такий вид діяльності не сертифікується і не ліцензується», — зазначив Колодченко.

Від того, що не проводиться правова підготовка таких лікарів і немає етичного кодексу поведінки фахівця страждають і лікарі, і пацієнти.

«Сьогодні експертами починають виступати особи, популярні в Інстаграмі, але ніхто не знає їхнього рівня кваліфікації і компетенції. При цьому вони сильно впливають на ринок. Тому естетична медицина має стати професійною», — впевнений Єгор Колодченко.

Наразі не визначено навіть, чи має бути медична освіту у особи, яка надає ці послуги. Незрозумілою залишається і відповідальність за наслідки. Народний депутат, заступник Голови Комітету ВР з питань здоров´я нації Оксана Дмітрієва зазначила, що на черзі – включення маніпуляцій з реконструктивної та пластичної хірургія до пакетів послуг Національної служби здоров’я України.

«Особливо це стосується онкологічних реконструктивних операцій у жінок – наприклад, після видалення молочних залоз. Потрібно, щоб НСЗУ оплачувало такі операції, що проводяться за медичними показниками», — зазначила Дмітрієва.
Щоб відповідні правові акти були максимально ефективними та корисними для галузі, їхнє обговорення відбувається у тісній співпраці з самими лікарями. Гендиректор Директорату високотехнологічної меддопомоги та інновацій МОЗ Василь Стрілка пообіцяв повне сприяння з боку міністерства в регуляції естетичної медицини і підняв питання про легалізацію навчання кадавер-курсів в Україні.

Одне з нагальних питань галузі – не вистачає реєстрів спеціалістів та послуг, які вони надають.

«В Україні близько 300 пластичних хірургів, які проводять операції, але відсутня будь-яка статистика – скільки операцій виконується, скільки пацієнтів пройшло, скільки отримали ускладнення — заявив відомий пластичний хірург, заслужений лікар України Дмитро Слоссер. - Немає також реєстру медичних виробів. На ринку України представлено 200 філерів, але менше половини з них зареєстровані належним чином. Як можна так працювати? Ми прагнемо, щоб фахівці дотримувалися правил гри, але ці правила треба створити».

Президент Української Спілки естетичних пластичних хірургів USAPS Павло Денищук зазначив, що в Україні потужні можливості для медичного туризму, які наразі працюють не на користь нашій державі.

«Попри всі складнощі карантинних обмежень, у нас залишається на високому рівні медичний туризм. Але на жаль, сьогодні він працює не на користь України. Більшість пацієнтів у пластичній хірургії спрямовуються до Туреччини. І це образливо, адже можливості України в цьому плані дуже потужні. Якби нам держава сприяла у деяких юридичних моментах – ми б за лічені роки перенаправили ці потоки з Туреччини до нас», — зазначив Денищук.

Рада експертів естетичної медицини України (UBAME) анонсувала об’єднавчий з’їзд фахівців естетичної медицини, який відбудеться восени.

Також під час круглого столу було презентовано освітню платформу «UBAME 24», розроблену в межах Закону про безперервну освіту. Як зазначив Єгор Колодченко, завдяки розвитку онлайн-освіти фахівці з естетичної медицини усієї України зможуть долучитися до навчання і до обговорення нагальних питань галузі.

«Мала приватизація – вигідні інвестиції»

Приватизація має стати головною  рушійною силою розвитку України та одним з основним завдань держави й кожного регіону, зокрема у питаннях залучення інвестицій і побудови соціально відповідального бізнесу. 

04 березня об 11:00 у Регіональному відділенні ФДМУ по місту Києву відбувся прес-сніданок на тему «Мала приватизація – вигідні інвестиції». 

Спікерами заходу стали в.о. начальника Регіонального відділення ФДМУ по місту Києву – Яна Матієва, заступник начальника – Катерина Баришева, провідний експерт та проектний менеджер ДП «Прозоро.Продажі» –  Владислав Уривський.

Говорили про важливість та ефективність приватизації, про доступність та зрозумілість аукціонних процесів в сиcтемі ProZorro.Продажі. Організатори наголосили, що мета приватизації – перетворення непродуктивних активів на продуктивні. Україна з усіх країн світу володіє найбільшою кількістю непрофільних державних підприємств (у 2020 році їх налічувалося 3733): по-перше, це не є функцією держави, по-друге, розгалуженість органів управління (більше 70) та контроль над ними є обтяжливим і потребує неабияких ресурсів й часу. Більше половини таких підприємств збиткові або у стані ліквідації, а отже витрачати кошти платників податків на утримування неліквіду – є неправильним. Такі об’єкти потрібно «оживляти» – шукати інвестора, який готовий інвестувати в національну економіку та українців, створювати нові робочі місця, налагоджувати виробництво і сферу послуг тут у нас, на українських територіях.

Серед позитивних наслідків приватизації в.о.начальника Регіонального відділення Яна Матієва виокремила наступні:

  • залучення інвестицій, що поліпшує соціально-економічний стан регіону;
  • залучення додаткових надходжень до бюджету як від продажу, так і, в подальшому, від податкових надходжень від бізнесу. (На кожну гривню, яка витрачається на підготовку до приватизації, держбюджет отримує 71 гривню прямих надходжень, без урахування ефекту від створення робочих місць і наступних інвестицій в приватизовані активи);
  • покращення показників роботи підприємств та/або якості користування майном через пошук ефективного власника;
  • модернізація виробництва або перепрофілювання об’єктів та створення нових робочих місць. (На кожну витрачену гривню під час приватизаційного аукціону новим власником вкладається додатково 4-6 грн в модернізацію активу та створення нових робочих місць);
  • боротьба з корупцією, що є розповсюдженим явищем на державних підприємствах та при управлінні державним майном.

«Ми працюємо над тим, щоб за допомогою прозорих аукціонів передати державні активи в приватний сектор і знайти дійсно гідних та ефективних власників. Після того, як підписано договір купівлі-продажу того чи іншого об’єкту ми не полишаємо його і власника сам на сам, а ще рік, іноді довше, супроводжуємо об’єкт та чітко дбаємо про те, щоб умови договору виконувалися новим власником майна», – зазначає пані Яна.

Заступниця начальника Катерина Баришева, зазначила, що 2020 рік як для Фонду в цілому, так і для Регіонального відділення був непростим, проте процеси приватизації тривали й не зупинялися. Зокрема, Регіональним  відділенням ФДМУ по м.Києву від малої приватизації було перераховано у держскарбницю майже 300 млн грн. без ПДВ, що в цілому складає одну третину всіх надходжень від малої приватизації по Україні. «2021 рік обіцяє бути ще більш щедрим на поповнення держбюджету надходженнями від приватизації», – акцентує увагу пані Катерина. Також додає: «Цього року Фонд  поставив за мету амбітний показник — залучити до держбюджету 12 млрд грн., з них 3, 7 млрд грн від приватизації. Регіональні відділення не стоять осторонь – планка дійсно висока. Працюємо!»

На сьогоднішній день інвестиційне «меню» РВ ФДМУ по місту Києву налічує  62 найрізноманітніші об’єкти малої приватизації у майже всіх районах міста (найбільше активів маємо у Печерському, Голосіївському, Шевченківському районах столиці). Майно дуже різне, з різною історією, масштабами, перспективами. Це і єдині майнові комплекси (33), і окреме майно (18), об’єкти незавершеного будівництва (5), пакети акцій державних акціонерних товариств (5) та об’єкт соціально-культурного призначення (1).

 

Під час заходу відбулася презентація 7 об’єктів малої приватизації. Серед низки столичних лотів, заплановних до приватизації вже найближчим часом відбудуться наступні аукціони:

Лот №1. 10 березня 2021 року має відбутися онлайн-аукціон з приватизації легкового автомобіля Infiniti FX35 (2003 рік випуску). Стартова ціна:  227 773,58 грн.

Лот №2. 11 березня на аукціоні із зниженням стартової ціни пропонується до придбання об’єкт незавершеного будівництва – лабораторно-експериментальний корпус за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8. Стартова ціна: 9 318,600 тис.грн.

Лот №3. 17 березня відбудеться онлайн-аукціон з продажу легкового автомобіля марки Skoda, модель Octavia, 2002 року випуску. Стартова ціна об’єкта: 9 000 грн

Лот №4. 18 березня відбудеться онлайн-аукціон із зниженням стартової ціни Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Центр-Сервіс». У самому серці столиці: м. Київ, вул. Інститутська, 16. Стартова ціна об’єкта: 14 446 000,00 грн.

Лот №5. Об`єкт незавершеного будівництва – спецгараж на 50 автомобілів за адресою: м.Київ , вул. Охтирська, 5-17. Стартова ціна: 1 405 870,00  грн. Дата аукціону: 22 березня 2021 року.

Лот №6. Готується до приватизації Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», майно знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Ямська, 32. Вартість активів – 118 430 000 грн. Наразі здійснюються заходи щодо реєстрації нерухомого майна. Об’єкт планується виставити на аукціон  у ІІ кварталі  2021 року.

Лот №7. Готується до приватизації Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Електронмаш»,  м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

Наразі відбувається інвентаризація ЄМК та проводиться реєстрація нерухомого майна. Об’єкт планується виставити на аукціон  у ІІ кварталі  2021 року.

Ознайомитися з повним переліком об’єктів, які плануються до приватизації у Києві можна на сайті https://privatization.gov.ua.

У І кварталі Регіональне відділення вже має три успішні аукціони з приватизації будівель, які розташовані поруч зі станцією метро Либідська у Києві та об’єкта незавершеного будівництва по вулиці Волинська, 66-а на загальну суму понад 200 млн. грн. 

В ході прес-сніданку було обговорено прості та прозорі кроки участі в аукціонах. Провідний експерт та проектний менеджер ДП «Прозоро.Продажі»  Владислав Уривський акцентував увагу учасників заходу на тому, що «ознайомитися з всіма об’єктами держави, що пропонуються для продажу можливо на сайті privatization.gov.ua в розділі «Мала приватизація», на сайті ProZorro.Продажі або на сайті будь-якого з майданчиків, що підключений до системи ProZorro.Продажі. Комплекс цих ресурсів – це як «онлайн супермаркет» державного майна, що значно покращує зручність пошуку бажаних об’єктів для купівлі. І таким чином держава створює достатню конкуренцію комерційному майну та комерційним пошуковим сервісам», – запевнив пан Владислав.

Спікерами було озвучено 5 кроків, які необхідно здійснити, щоб стати власником державного майна: 

1) обрати об’єкт;

2) зареєструватися на аукціон і подати заяву на участь;

3) взяти участь в онлайн-аукціоні і перемогти;

4) пройти кваліфікацію;

5) укласти договір купівлі-продажу (підписати договір, оплатити вартість активу).

«Прозорі правила гри – це те, про що українці мріяли вже довгий час, і саме онлайн аукціони стали інструментом прозорої процедури продажу державного майна. «Всі бачать все» – це принцип аукціонів в ProZorro.Продажі. На онлайн аукціонах кожний бачить всі ставки, які пропонуються учасниками. А після проведення аукціону інформація про всіх учасників розкривається», – зазначив пан Владислав.