Новини очима молоді

На фоне всеобщего увлечения последних дней Евромайданом, революцией, сменой власти, очень удивляет отстраненная позиция коммунистов – их просто нет ни в информационном, ни в протестном поле. Те, кто по своей идеологии должны быть на острие революции — отмежевались от происходящих в стране бурных процессов и уныло отмалчиваются.

Забыт и оставлен в прошлом референдум, с которым так носились в мирное время. Не видно защитников курса сближения с Россией в такой ответственный момент, когда страна на баррикадах и заявленным целям компартии угрожает опасность, когда воинствующий национал-фашизм беспредельничает в столице.

Не нарушает их «радиомолчания» даже надругательство над главной коммунистической святыней — снос майдановцами памятника В.И.Ленину  в Киеве и поднятие над пьедесталом националистических бандеровских флагов.

Напрашивается вывод о том, что украинские коммунисты попросту в очередной раз продались. На этот раз — евроинтеграторам. И очень дорого видимо продались, если даже дедушку Ленина отдали на растерзание.

Допоки українці мерзнуть на Майдані-2013 за європейське майбутнє, у Верховній Раді вже повним ходом йде підготовка до доленосного 2015 року, а точніше «УДАРно» відбувається «перезавантаження» по-Кличківськи. Наразі в парламенті відбувається «переділ» груп впливу Пінчука, Фірташа та Льовочкіна. Отримавши необмежене фінансування із США, Кличко активно скуповує народних обранців. Скільки коштуватимуть нові придбання Віталію Володимировичу достеменно не відомо. Однак в «УДАРі» ходять чутки, що за входження до партії депутатам пропонується до 6 млн. грн.. Як відомо, чутки на пустому місці не виникають.
Один з депутатів про причини активізації парламентського «тушкування» заявив наступне: «Я вас здивую, але депутати періодично змінюють фракції. Вчасно зрадити – це не зрадити. Якщо депутати виходять з однієї фракції в іншу – це означає, що в одній фракції вони вже свої фінансові питання порішали і пішли вирішувати їх в іншій фракції. Ніякої катастрофи не відбувається». Дивною видається така цинічна філософія зради – не зради. Зрозуміло, що власним інтересам депутати не зраджують, однак вони зраджують виборця, який голосував за них. Від джерела близького до Кличка стало відомо, що наразі в його списку вже перебуває близько 20 народних обранців, які планують в такий спосіб «відбити» потрачені на вибори кровні. Наразі Кличком ведуться таємні перемовини з Рибаковим, Миримським, Чудновським та Єремеєвим.
Завдяки американським грошам «УДАР» зараз розкручується на повну. Треба зазначити, що Захід сприймає чемпіона світу як «свого». Більше того, у штабі лідера «УДАРу» працюють фахівці з США, які активно займаються розкручуванням політика. При такій «УДАРній» «перезагрузці» з наближенням президентських виборів в Раді може значно збільшитися кількість перебіжчиків, а можливо навіть з’являться нові депутатські групи впливу.
Схоже Віталій Володимирович, під чітким керівництвом США, задався ціллю сформувати на базі партії «УДАР» нову парламентську більшість. Чи вдалими виявлять капіталовкладення в нові покупки, чи принесуть перебіжчики політичні дивіденди Кличку допоки невідомо. Достеменно відомо лише те, що об’єднана опозиція роз’єдналася та активно почала ділити президентське крісло. Чи не зарано, адже невідомо чи захоче американської демократії український виборець, який мерзне на Майдані 2013.

Наприкінці жовтня відомий журналіст Анатолій Шарій опублікував на своїй сторінці в соцмережах запис телефонних розмов захисника Юлії Тимошенко Сергія Власенка з БЮТівськими нардепами Сергієм Пашинським і Олександром Абдулліним, а також з донькою екс-прем’єра Євгенії Тимошенко.

Розмови стосувалися законопроекту опозиції щодо виїзду Юлії Володимирівни до Німеччини, про який мас-медіа повідомила  представниця БЮТ Олександра Кужель. Не соромлячись нецензурних виразів Сергій Власенко різко засуджував заяву однопартійки.

Пізніше у героїв телефонних баталій почалася паніка. Найбільше обурювався С.Власенко, який того ж дня дав вказівку БЮТівським хакерам ліквідувати в Інтернет-сегменті усі записи його телефонних розмов, аби представники Моніторингової місії Європарламенту в Україні П.Кокс та О.Квасневський напередодні зустрічі з С.Власенком та заступником голови ВО «Батьківщина» Григорієм Немирею не прослухали відверті розмови опозиціонерів.

Нагадаймо, що це не перші оприлюдненні записи розмов Сергія Власенка. Раніше в Інтернеті з’явився запис його розмови з російським дипломатом, радником Посольства РФ в Україні Андрієм Воробйовим.

В розмові Власенко торкався багатьох питань внутрішньої та зовнішньої політики України. Крім того, соратник Ю.Тимошенко відкрито повідомив іноземцю про результати деяких закритих переговорів української опозиції та дав негативні характеристики іншим опозиційним політикам.

Автори повідомлення зауважили, що запис розмови адвокат Юлії Володимирівни зберігав на власному комп’ютері, який було зламано невідомими хакерами.

Постає питання: якщо С.Власенко так боїться оприлюднення власних розмов, навіщо тоді записувати їх на особистий ПК? Які ж все таки дивіденди планував отримати горе-адвокат від записів і чи не уявив себе на мить екс-майором Мельниченком? Та й чи одними аудіозаписами завершиться новий «касетний скандал»?

Отсутствие актуальных тем не то что всеукраинского, а хотя бы регионального масштаба выхолащивает любую активность местных общественно-политических деятелей.

Жителей региона все труднее «раскачать» на реакцию на такие «общие темы» как «демократия», «права человека» или «отстаивание исторической памяти от искривлений и извращений». В сознании обывателя, политик – это человек, раздающий гречку, укладывающий асфальт перед выборами или организовывающий пивные чемпионаты для всех желающих перед выборами. Такие категории как «борьба за коммунизм и права рабочих во всем мире», «освобождение политзаключенных и свержение авторитарного режима» или «відновлення національної свідомості та розбудова української держави» у большинства не вызывают ничего, кроме аллергии. Единственное, что еще может привлечь внимание электората – это какие-то самые приземленные, фактически бытовые темы, особенно если в них можно канализировать ненависть народа к власть имущим.

Не важно, сможешь ли ты решить проблему по существу, главное «засветиться» в общественном сознании как «решатель проблем!». Поиски насущной темы для «промоушена» заставили местных маргинальных представителей ВО «Свобода» взяться за скользкую тему… изнасилований!

Для начала, пара активистов поехала из Луганска в Краснодон и примазались к пикету родственников потерпевшей. Зарисовавшись с партийным флагом, «свободовцы» поспешили отчитаться о том, что берут дело под свой контроль и отстоят честь и права девушек от «коррумпированных» правоохранителей.

Не смотря на то, что делом уже заинтересовалась областная прокуратура, «свободовцы» на всякий случай решили попикитировать и ее – если решение будет принято в пользу пострадавших – можно заявить что стало возможным только под влиянием партии, в обратном случае – что националисты, сделали все, что могли, а вот если они сами прийдут к власти – все будет по — другому.

Стоит напомнить, что «свободовцы» уже брались с энтузиазмом за самые различные темы – строительство АЗС на 26-м квартале, борьба за подвалы дома по Оборонной, 1 и.

Видимо, новая точка приложения усилий заглохнет так же, как и предыдущие, а ВО «Свобода» займется какой-нибудь новой, более горячей темой – например, защитой секс-меншинств!

http://blogs.korrespondent.net