влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Барометр свободи слова за жовтень 2012 року

У жовтні в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки перешкоджання виконувати професійну журналістську діяльність та цензура – 56.

Зафіксовано також 14 випадків судових позовів до ЗМІ та журналістів і 10 випадків побиття, нападів та залякування журналістів. Такі дані подає щомісячний моніторинг ІМІ “Барометр свободи слова”.

Найбільш резонансним випадком цензури стала заява п’ятьох редакторів сайту УНІАН, які 26 жовтня заявили про цензуру з боку генерального директора агентства Вадима Осадчого. Журналістську спільноту, яка знала про цензуру в УНІАНі із стрічки новин, вразив той факт, що редактори набралися сміливості оприлюднити свою заяву.

Вважається, що приводом до протесту став факт накладення штрафу у 200 грн. на двох редакторів сайту за оприлюднення на сайті новини під заголовком «На Банковій — пікет: Януковичу принесли черевик з ялинкою». Як повідомили редактори сайту, їм дана вказівка не ставити новини про президента Віктора Януковича у негативному світлі. Заяву підписали старший редактор сайту УНІАН Любов Жаловага, редактори сайту УНІАН Валентина Романенко, Наталія Овдієнко, Роман Романюк і більд-редактор УНІАН Наталія Негрей.

Ця заява сколихнула журналістську спільному, внаслідок чого журналістській рух «Стоп цензурі!» вимагає від Адміністрації Президента назвати прізвища тих, хто давав УНІАН вказівки писати про Януковича тільки позитивно.

У свою чергу, гендиректор УНІАН заявив, що цензури на сайті немає, і зазначив, що не всі співробітники усвідомили різницю між об’єктивністю і суб’єктивністю. У відповідь редактори сайту УНІАН навели приклади цензури: «джинса» про лідера комуністів Петра Симоненка та кандидата в народні депутати Олександра Третьякова, заборона ставити новини про опозиційних кандидатів в народні депутати Олеся Донія, Володимира Ар’єва.

8 жовтня Апарат Верховної Ради звернувся до голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця з проханням розглянути питання про доцільність пропуску журналістів «Української правди» Сергія Лещенка та Мустафи Найєма на засідання парламенту наступного скликання. Причиною, через яку журналістів хотіли позбавити акредитації,стало розміщення Лещенком та Найємом плакат проти законопроекту про наклеп в ложі преси на балконі сесійної зали.

Автор скандального законопроекту про криміналізацію наклепу і водночас кандидат у народні депутати від Партії регіонів Віталій Журавський уникає зустрічей з пресою. Так 17 жовтня журналістів 5-го каналу не пустили на концерт, організований Журавським в м. Коростишеві на Житомирщині. Журналіст Оксана Трокоз повідомила, що четверо людей, на чолі з начальницею місцевого відділу культури, зачиняли двері, затуляли камеру і відтягували оператора.

Вперше зафіксовано випадок, коли депутати захоплюють телестудію. Так, 17 жовтня депутати Запорізької міської ради від Компартії захопили студію запорізького муніципального телеканалу «МТМ» з вимогою надати прямий ефір для «спростування наклепів проти Комуністичної партії України, що вийшла в ефір телеканалу 16 жовтня.

17 жовтня у місті Горлівка Донецької області місцевій телекомпанії ТВ-6 невідомі вирізали кабель на даху будівлі і розбили вікна монтажної кімнати після оприлюднення інформації про зв’язки МВС з місцевим криміналітетом.

Хмельницькому телеканалу «33 канал» відключили світло після виходу у ранковому ефірі 27 жовтня сюжету про протиправні дії одного з кандидатів в народні депутати.

Також зафіксовано випадки нападів на журналістів. Серед 10 зафіксованих випадків, 7 безпосередньо пов’язані з виборчим процесом.

Так, 15 жовтня у Бердичеві Житомирської області невідомі побили журналіста інтернет-видання ГолосUA Костянтина Коваленка, який займався розслідуванням підкупу виборців на 63 окрузі кандидатом у народні депутати Миколою Петренком. «15 жовтня близько 21-30 невідомі міцної статури заламали мені руки та заштовхали у позашляховик, де били мене, катували і залякували, щоб я не думав оприлюднювати інформацію», — заявив журналіст.

Безпрецедентним став випадок, коли заступник голови Броварської районної державної адміністрації Микола Миронець 22.10.2012 зіштовхнув зі сходів журналіста телеканалу «Інтер» Романа Бочкалу в приміщенні районної державної адміністрації. Журналіст скотився сходами, а чиновник сказав, що не чіпав його. Бочкала разом з оператором знімали у Броварах сюжет про події в будинку культури «Прометей» 20 жовтня, коли представники місцевих чиновників перешкоджали роботі журналістів та розбили телефон журналістам.

22 жовтня знімальну групу програми «Погляд» Кіровоградського ОДТРК - журналіста Кирила Ющинена та відеооператора Івана Фоміченка - силоміць утримували у штабі кандидата в народні депутати від ВО «Батьківщина» Олександра Табалова, намагаючись забрати їх відеокамеру та касети. Перед тим журналісти документально зафіксували дії Табалова з ознаками підкупу виборців, фальсифікації  виборчих документів та інших порушень

Журналісти міста Олександрії Кіровоградської області 25 жовтня заявили про погрози від мера міста Сергія Цапюка за критичні публікації. Зокрема, мер погрожує знищити після виборів редакцію газети “Городской курьер”, ТРК “Контакт-ЛТД” та міський веб-портал “Олександрійські новини” і розправитись з журналістами цих ЗМІ.

Олександрійські журналісти розслідували порушення виборчого законодавства з боку провладного кандидата в нардепи Людмили Давиденко (перший заступник мера Олександрії) та Сергія Цапюка, який за неї агітує.

У Києві 31 жовтня двом журналістам, що транслювали події з округа №215 (де розгорнулась боротьба за місце у Раді між Андрієм Іллєнком та Галиною Герегою), на вулиці невідомі чоловіки, яких пов’язують з Герегою, розпилили в очі сльозогінний газ. Зокрема, постраждав фотожурналіст Lb.ua Максим Левін. За їх словами, з автобуса з написом «Епіцентр» вишли хлопці у спортивному одязі і розпилили їм в очі сльозогінний газ.

Перешкоджання роботі журналістів у період виборів охарактеризувалось масовими хакерськими атаками на інтернет-видання, в основному регіональні, які писали критичні матеріали про того чи іншого кандидата в народні депутати.

Так, 4 жовтня хакери знищили сайт черкаського інтернет-видання «Провінція«. Видання почали атакувати ще з 25 вересня. З перемінним успіхом виданню вдалося працювати. Проте, коли 4 жовтня видання змінило хостинг-провайдера і запрацювало після тижневої перерви, вже за кілька годин на нього здійснили нову DDOS-атаку. Виявилося, що хакери взагалі видалили сайт з серверу. Головний редактор видання Віктор Борисов пов’язує атаку з публікацією матеріалу про міського голову Сміли і кандидата в депутати Вадима Решетняка «Двічі несудимий Решетняк», в якому було наведено фотокопії вироків, що підтверджують наявність у мера судимості. Сам Решетняк стверджує, що ніякого стосунку до атаки на сайт не має.

16 жовтня одеський інформаційно-аналітичний портал “Волнорез” зазнав хакерських атак, які пов’язує з опублікуванням на сайті політичних матеріалів. Зокрема, критичними стосовногубернатора Одеської області Едуарда Матвійчука. Друга ймовірна версія журналістів — публікація інших критичних матеріалів, зокрема, щодо скандалів в команді Віталія Кличка.

Миколаївський сайт «Набат» 18 жовтня почали атакувати хакери після неприємного матеріалупро кандидатів-мажоритарників від Партії регіонів Миколу Жука та керівника його виборчої кампанії, депутата міськради Ігоря Копійку. Також хакерської атаки зазнало інтернет-видання“Херсонська правда”, що сталася 22 жовтня. Головний редактор видання Тарас Бузак причиною нападу вважає інформаційну політику сайту, де немає “слащавих матеріалів про владу та її ставлеників”. У цей же день хакери атакували одеський портал «Пора говорить». Редакція пов’язує з політичними матеріалами, які публікуються на сайті.

25 жовтня хакерської атаки атаки зазнав миколаївський сайт Korabelov.info. Редакція видання пов’язує атаку з опублікуванням 24 жовтня матеріалу про кандидата в народні депутати по одномандатному виборчому округу №128 міста Миколаєва від Партії регіонів Артема Ільюка під назвою «Брехня, з якою не можна миритися! (ВІДЕО)».

В день парламентських виборів, 28 жовтня, масових хакерських атак зазнали опозиційні кримські видання – «События» и телекомпанія «Черноморская», також кримський сайт Центру журналістських розслідувань. Крім того, Хакери «поклали» сайт Комітету виборців України, сайт громадянського руху «ОПОРА», сайт «Майдан» та сайт проекту МГО «Інтерньюз-Україна» ElectUA.org.

 

Безпосередньо у день парламентських виборів в Україні, 28 жовтня, зафіксовано 18 фактів порушень прав журналістів, серед них — 16 фактів перешкоджання роботі журналістів, а також напад на журналіста та випадок непрямого тиску. Найчастіше журналістів не впускали на дільниці, де проводилось голосування чи підрахунок голосів, або виганяли звідти, також ЗМІ забороняли проводити фото- і відео зйомку роботу комісій.

29-31 жовтня були випадки, коли журналістів намагалися не допустити в приміщення, де відбувався підрахунок голосів, або вигнати звідти.

29 жовтня в м. Ірпінь на Київщині сталася сутичка між журналістами та молодиками, які не допускали представників ЗМІ у приміщення окружної виборчої комісії виборчого округу №95. Це сталося після того, як представник місії спостереження ОБСЄ спробували пройти в ОВК. В результаті сутички, представника ОБСЄ і перекладача пропустили, а журналістів — ні.

В Одесі 29 жовтня голова виборчої комісії №511194 по 134 округу намагалася вигнати журналістів з дільниці, мотивуючи це тим, що вони заважають членам окружкому «випити 50 грамів». Перед тим голова комісії запропонувала колегам «на всяк випадок» підписати чотири порожніх бланка протоколу. Журналісти перешкодили порушення, через що глава виборчкому і спробувала видалити їх з ділянки.

30 жовтня у Києві на виборчому окрузі №215 бійці «Беркуту» не пускали журналістів до приміщення дільничної виборчої комісії №244, де відбувався перерахунок голосів між кандидатами в народні депутати Галиною Герегою та Андрієм Іллєнко. При цьому керівник загону наказав всім бійцям не пропускати жодного журналіста.

31 жовтня у Києві із засідання окружної виборчої комісії №223 вигнали журналістів та усіх людей, крім членів ДВК. Журналісти чекали на перереєстрацію, щоб знову мати змогу потрапити на засідання. В цей час жінка намагалася в газеті винести протоколи із приміщення ОВК.

Тиском на ЗМІ перед виборами можна вважати і численні судові позови від кандидатів в депутати на пресу. Зокрема, 4 жовтня кандидат в депутати від Партії регіонів Володимир Демчук подав позов проти газети «Рівне вечірнє» з вимогою призупинити вихід видання до завершення виборів. Приводом для позову стала належно маркована передвиборча агітація партії «УДАР», яка, на думку політика, містить недостовірну інформацію про Партію регіонів. Хоча відповідно до ч. 27 ст. 71 ЗУ «Про вибори народних депутатів» ЗМІ не несуть відповідальності за інформацію, яка міститься у передвиборчій агітації. 23 жовтня суд ухвалив рішення на користь газети.

5 жовтня кандидат-самовисуванець по 123 окрузі на Львівщині Тарас Батенко подав позов на львівське інтернет-видання «Варіанти». Політик вимагає спростувати нібито неправдиву інформацію про нього у статті «Благодійність державним коштом» і сплатити йому 50 тис. гривень штрафу «як компенсацію за завдану моральну шкоду та витрати на оплату судового збору й інші витрати».

Арешти, затримання — 1

1.Міліція затримала гендиректора медіа-холдингу «Мелитопольские ведомости», який захищав свою друкарню

25.10.2012. В Мелітополі Запорізької області співробітники міськвідділу міліції затримали генерального директора медіа-холдингу “Мелитопольские ведомости” Михайла Кумока. Затриманню передували спроби міліцією затримати автомобіль друкарні, який мав транспортувати замовлений тираж кримських газет — «Первая Крымская» та «Южная».

За словами Кумока, вже тривалий час біля друкарні медіа-холдингу чергують пости міліції, які перевіряють усі навантажені друкованою продукцією автомобілі видавництва. Кумок пов’язує підвищену увагу правоохоронців до видавництва з місцевим кандидатом в народні депутати від Партії регіонів Євгеном Балицьким.

НСЖУ вимагає від МВС оперативно відреагувати на тиск на мелітопольську друкарню


Побиття, напади, залякування — 10

1.На знімальну групу «Надзвичайних новин» напали через сюжет про «Посольство Боже»

05.10.2012. На знімальну групу програми «Надзвичайні новини» на ICTV напали у сільській раді села Лісники Київської області. У редакцію програми звернулись мешканці села Лісники, занепокоєні тим, що голова сільради відписує землі «Посольству Божому» Сандея Аделаджи. Журналіст Тетяна Кругова та оператор Олександр Петрик поїхали робити сюжет з цього приводу.

Однак оператора програми у сільраді побили — його кинули на землю і сказали: «От так будемо тебе закопувати у квітах». Тетяні Круговій чиновники погрожували розправою.

2. Полтавський журналіст заявляє, що його дружині погрожують через його діяльність

14.10.2012. Головний редактор полтавської газети «События и комментарии» Олександр Луценко заявив про погрози фізичною розправою його дружині через його професійну журналістську діяльність. Його дружині подзвонили з невідомого номера і погрожували прирізати. “Грубий чоловічий голос назвав її ім’я, повну адресу проживання і пригрозив прирізати через якісь фотографії. Погрози були доповнені грубою нецензурною лайкою. Ці залякування я пов’язую зі своєю професійною діяльністю, адже саме зараз ми проводимо низку журналістських розслідувань, пов’язаних з фотографіями і неправдивою інформацією, поширюваною проти опозиційного кандидата в народні депутати України”,- розповів Луценко. Також він зазначив, що його дружина написала заяву в міліцію.

Керівництво полтавської міліції взяло на контроль перевірку інформації про погрози родині журналіста

3. У Бердичеві побили журналіста, який розслідував підкуп виборців

15.10.2012 У Бердичеві Житомирської області невідомі побили журналіста інтернет-видання ГолосUA Костянтина Коваленка, який займався розслідуванням підкупу виборців на 63 окрузі кандидатом у народні депутати Миколою Петренко. «15 жовтня близько 21-30 невідомі міцної статури заламали мені руки та заштовхали у позашляховик, де били мене, катували і залякували, щоб я не думав оприлюднювати інформацію», — заявив журналіст. 17 жовтня Коваленко написав заяву у міліцію.

Міліція не знайшла на тілі побитого у Бердичеві журналіста ніяких ушкоджень

4.Одеські журналісти заявляють про погрози через розслідування земельних афер

17.10.2012. Головний редактор інтернет-видання «Бессарабія — INFORM» Ірина Золотарьова і журналіст «Аккерманских вестей» Віталій Райнов заявили, що побоюються за своє життя після того, як почали розслідувати випадки незаконного виділення землі на Чорноморському узбережжі свого регіону.

«Нас б’ють, лякають, палять автомобілі. Не знаю, чи залишимося ми живі після цієї прес-конференції», — сказала Золотарьова, уточнивши, що «поки що міліція ніяк не реагує на наші заяви».

За її словами, погрози почали надходити, коли вона написала матеріал про виділення радою курортного селища Затока (Білгород-Дністровський район) 11,5 га землі чорноморського узбережжя кооперативу «Рів’єра».

Журналісти уточнили, що «за цим усім стоїть сім’я Барвіненків. Батько – депутат обласної ради, а син — народний депутат».

5. Заступник голови Броварської РДА зіштовхнув зі сходів журналіста «Інтера»

22.10.2012. Заступник голови Броварської районної державної адміністрації Микола Миронець зіштовхнув зі сходів журналіста телеканалу «Інтер» Романа Бочкалу в приміщенні районної державної адміністрації. Журналіст скотився сходами, а чиновник сказав, що не чіпав його. Бочкала разом з оператором знімали у Броварах сюжет про події в будинку культури «Прометей» 20 жовтня, коли представники місцевих чиновників перешкоджали роботі журналістів та розбили телефон журналістам.

Бочкала намагався взяти коментар у осіб, які фугурують на відео, знятому місцевими журналістами на телефон 20 жовтня. На відео був також Миронець. Після того, як Бочкала представився, чиновник штовхнув його ліктем у спину зі словами «Вот и отлично». А після того, як журналіст скотився сходами і сказав: «Я упал, вы меня только что толкнули», відповів: «Я не толкал».

6. На Закарпатті журналісту, який розслідував підкуп виборців місцевим «регіоналом», розтрощили авто

22.10.2012. Невідомі розбили автомобіль журналіста закарпатської обласної газети «РІО» Олега Подебрія. Журналіст проводив розслідування про підкуп виборців кандидатом в народні депутати від Партії регіонів Василем Ковачем в селищі Середнє Ужгородського району на Закарпатті. Інцидент стався ввечері того ж дня, коли Подебрій спілкувався з селянами.

7. Агітатори Партії регіонів погрожували фотокореспонденту

24.10.2012. Незалежний фотокореспондент Юрій Дячишин повідомив, що 24, 26 та 28 жовтня під час зйомок у Львові йому тричі погрожували агітатори від Партії регіонів.

24 жовтня він фотографував передвиборчу агітацію на Сихові, до нього підійшов агітатор з намету Партії регіонів і з лайкою закликав його піти геть. Надалі агітатор погрожував йому фізичною розправою і тим, що його «вивезуть і закопають в Брюховичах».

26 жовтня в Залізничному районі агітатор від ПР заборонив йому фотографувати намет, надалі чоловік викликав міліцію і повідомив правоохоронцям, що журналіст увірвався в палатку і погрожував. 28 жовтня ситуація з погрозами повторилася втретє в центрі Львова, неподалік від ринку «Добробут». Там агітатор від ПР також поводив себе агресивно, але конфлікт не затягнувся.

8. Через критичні публікації мер Олександрії погрожує знищити після виборів місцеві ЗМІ

25.10.2012. Журналісти міста Олександрії Кіровоградської області заявили про погрози від мера міста Сергія Цапюка за критичні публікації. Зокрема, мер погрожує знищити після виборів редакцію газети “Городской курьер”, ТРК “Контакт-ЛТД” та міський веб-портал “Олександрійські новини” і розправитись з журналістами цих ЗМІ.

Олександрійські журналісти розслідували порушення виборчого законодавства з боку провладного кандидата в нардепи Людмили Давиденко (перший заступник мера Олександрії) та Сергія Цапюка, який за неї агітує. Журналісти звернулись з заявою до міліції.

9. В Броварському окрузі №97 розбили камеру журналісту (ВІДЕО)

28.10.2012. У м. Бровари на Київщині біля приміщення броварської окружної виборчої комісії округу №97 невідомий розбив відеокамеру журналістові інтернет-видання «Маєш право знати» Андрію Качору. Журналіст знімав, як секретар ОВК Максим Сіданіч давав коментар «Першому національному» і говорив, що ситуація в Броварах навіть спокійніша, ніж вони очікували. Присутні міліціонери на інцидент не відреагували.

10. Журналістам на окрузі Іллєнка-Гереги розпили в очі сльозогінний газ

31.10.2012. У Києві двом журналістам, що транслювали події з округа №215, розпилили в очі сльозогінний газ. Зокрема, постраждав фотожурналіст Lb.ua Максим Левін. За словами журналістів, з автобуса з написом «Епіцентр» (власником якого є Герега) вийшли хлопці у спортивному одязі і бризнули їм в очі газом.

Журналісти, які постраждали від сльозогінного газу, написали заяви в міліцію

Нові елементи про побиття, напади, залякування — 11

1.Міліція знайшла зловмисника, який побив кіровоградського журналіста

2.Суд відпустив бізнесмена, який погрожував вбивством рівненському журналісту

3.«1+1″ обіцяє мільйон гривень за допомогу у розкритті нападу на журналіста програми «Гроші»

4.Побитий журналіст «Грошей» розповів, що міліціонери запропонували йому самому пошукати нападників

5.Побитий журналіст «Грошей» знайшов фото одного з нападників

6.Міліція не знайшла підстав для відкриття кримінальної справи за напад на Найєма

7.Прокуратура вже не бачить підстав порушувати справу за напад на Наєма

8.Депутат просить Генпрокурора особисто розібратися з побиттям тернопільського журналіста

9.Прокуратура відмовила у порушенні справи щодо побиття тернопільського журналіста

10.Прокуратура повернула міліції справу про інцидент на газетному конгресі на додаткову перевірку

11. Прокуратура додатково перевіряє конфлікт між одеським депутатом і журналістками

Перешкоджання виконувати професійні обов’язки, цензура — 56

1.Невідомі масово скуповують тираж газети «Експрес»

04.10.2012. Львівська газета «Експрес» заявила, що невідомі люди масово скуповують номер газети у точках продажу в різних регіонах України. Видання пов’язує це з опублікованим 4 жовтня журналістським розслідуванням під назвою «Справа на мільярд. Почерк мафії».

2. Журналістам заборонили супроводжувати Януковича під час огляду об’єкту на Запоріжжі

04.10.2012 Журналістам, за виключенням камер кількох телеканалів, заборонили супроводжувати президента України Віктора Януковича і акціонера компанії СКМ Рината Ахметова під час огляду перших вітроустановок Ботієвської вітроелектростанції в Запорізькій області. Крім того, журналістам не дозволили фотографувати вертоліт, на якому прилетів президент. Кілька десятків представників ЗМІ годину чекали підходу Януковича до преси, однак він з невідомих причин так і не відбувся. Президент покинув об’єкт без спілкування з журналістами.

3. Хакери знищили сайт «Провінції»

04.10.2012 Черкаське інтернет-видання «Провінція» змінило хостинг-провайдера і запрацювало після тижневої перерви. Проте, вже за кілька годин на нього здійснили нову DDOS-атаку. Виявилося, що хакери взагалі видалили сайт з серверу.

Головний редактор видання Віктор Борисов пов’язує атаку з публікацією матеріалу про міського голову Сміли і кандидата в депутати Вадима Решетняка «Двічі несудимий Решетняк», в якому було наведено фотокопії вироків, що підтверджують наявність у мера судимості. Сам Решетняк стверджує, що ніякого стосунку до атаки на сайт не має.

4. Пенітенціарна служба не дозволила взяти у Луценка інтерв’ю

04.10.2012. Державна пенітенціарна служба не надала дозволу на інтерв’ю з екс-главою МВС Юрієм Луценком у Менській колонії. Про це йдеться у відповіді першого заступника голови Державної пенітенціарної служби Сергія Сидоренка на інформаційний запит «Української правди».

5.Журналісти ДТРК «Крим» заявляють, що СБУ перешкоджала їм знімати обшук. СБУ спростовує

05.10.2012. Співробітники Служби безпеки України, які проводили обшук в офісі паливно-енергетичного комплексу «Сучасник» у Сімферополі, заламали руки оператору ДТРК “Крим”, закрили його у кімнаті і забрали відеокамеру з відзнятим матеріалом.

Шеф-редактор новин телеканалу ATR Осман Пашаєв написав, що керівництво ДТРК «Крим» забороняло ставити в ефір сюжет про обшук «Сучасника». Генеральний директор ДТРК «Крим» Степан Гулеватий повідомив, що зі знімальною групою, яка їздила знімати обшук, все гаразд. «Журналіст, оператор і техніка на місці. Все гаразд», — сказав він. На запитання, чи вийде сюжет про це в ефір, Гулеватий сказав: «Для новини тут немає інформаційного приводу. Є тільки бажання роздути скандал».

Речник СБУ Марина Остапенко спростувала звинувачення журналістів у перешкоджанні діяльності.

6.Агітатори від ПР перешкоджали вести зйомку журналісту видання «Херсонські вісті»

05.10.2012. Агітатори від Партії регіонів та депутати від райради м. Херсона перешкоджали кореспонденту інтернет-видання «Херсонські вісті» Євгенові Приходьку проводити зйомку перед входом та на стадіоні «Кристал», де проходив матч між херсонським УМВС та ветеранами київського «Динамо».

За словами Приходька, він розпочав зйомку біля входу до стадіону, де агітатори від ПР розкручували прапори та роздавали футболки з логотипом ПР в районі серця. Нові власники футболок від фотографування відверталися, натомість один із агітаторів підійшов, і погрожуючи розбити техніку, підвищеним тоном запитав: «А ты разрешения спрашивал?».

Після цього схопив хлопця за руку і потяг до людини, яку оточуючі називали Юр Палич. По знімках Приходька видання «Херсонська правда» упізнало Юрія Павловича Кравченка, голову організації ПР в Комсомольському районі Херсона та депутата відповідної райради та його заступника. Кравченко після відмови Приходька одягти посвідчення на шию сказав: «Тогда иди отсюдова». Ще один «регіонал» почав виривати посвідчення з рук, а дівчина у футболці від ПР знімала це на відео. На прохання до наряду міліції допомогти останні відповіли, що у них інше завдання і щоб Приходько викликав інший наряд.

Під час матчу ще один з регіоналів, у якому Приходько впізнав ще одного депутата райради, намагався зірвати посвідчення з шиї журналіста.

7. Через плакат проти наклепу Лещенку та Найєму хочуть заборонити вхід у Раду

08.10.2012. Апарат Верховної Ради звернувся до голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця з проханням розглянути питання про доцільність пропуску журналістів «Української правди» Сергія Лещенка та Мустафи Найєма на засідання парламенту наступного скликання. Причиною став лист коменданта охорони Ільїна М.О. щодо «інциденту, що стався 2 жовтня – під час засідання Лещенко та Найєм розмістили плакат в ложі преси на балконі сесійної зали».

Також Апарат ВР повідомляв про «системне порушення (журналістами) умов і загального режиму роботи парламенту та ігнорування законних вимог комендатури охорони щодо припинення цих порушень».

Стець вважає, що з підходом апарату у Раді не залишиться акредитованих журналістів

НМПУ вважає небезпечним прецедентом спробу позбавити акредитації Лещенка та Найєма

Прес-служба Апарату ВР здивована коментарем Стеця

Комітет свободи слова пропонує не відбирати акредитацію у журналістів УП

8. У Херсоні замість ТВі почали транслювати канал Нацбанку

15.10.2012. Оператор кабельного телебачення «Воля» відключив трансляцію телеканалу TВi з кабельних мереж Херсона. Замість TВi тепер транслюється канал Нацбанку України БТБ.

9. «Воля» відключила ТВі ще в трьох містах

15.10.2012. Оператор кабельного телебачення «Воля» без попередження відключив трансляцію телеканалу ТВі з кабельних мереж Сум, Сімферополя і Полтави.

«Воля» заявляє, що попереджала ТВі про переведення в цифровий пакет

10. З’їзд Об’єднаної опозиції відбувається за закритими дверима

15.10.2012. У Києві у закритому режимі відбувся з’їзд Об’єднаної опозиції «Батьківщина».

На з’їзді розглядалось питання зняття частини своїх кандидатів у мажоритарних округах на користь кандидатів від партії «УДАР».

11. Одеський портал «Волнорез» заявив про хакерські атаки через політичні публікації

16.10.2012. Одеський інформаційно-аналітичний портал “Волнорез” зазнав хакерських атак. Журналісти пов’язують  атаку з політичними публікаціями, зокрема, критичними у відношенні губернатора Одеської області Едуарда Матвійчука, а також щодо скандалів в команді Віталія Кличка.

12. Запорізькі комуністи захопили студію телеканалу «МТМ» з вимогою вийти у прямий ефір

17.10.2012. Депутати Запорізької міської ради від Компартії захопили студію запорізького муніципального телеканалу «МТМ» з вимогою надати прямий ефір для «спростування наклепів проти Комуністичної партії України, що вийшла в ефір телеканалу 16 жовтня в передачі «До речі».

13. У Горловці місцевій телекомпанії вирізали кабель. Після інформації про зв’язки міліції з криміналітетом

17.10.2012. У місті Горлівка Донецької області невідомі вирізали кабель на даху будівлі телекомпанії ТВ-6 і розбили вікна монтажної кімнати. Як повідомила директор телеканалу ТВ-6 Юлія Гур, подібний напад був у вересні і «обидва рази у нас вирізують кабель і тим самим блокують нашу роботу після оприлюднення інформації про зв’язки МВС з криміналітетом Горлівки». Телеканал подав заяву в міліцію.

14. У Луцьку журналістів не пускали на зустріч кандидата в нардепи зі студентами

18.10.2012.У Луцьку охорона історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Л.Українки не пустила журналістів та спостерігачів «Опори» Дмитра Безвербного та Сергія Метілку у приміщення факультету на зустріч голови наглядової ради університету, кандидата в народні депутати по 22 виборчому округу Ігоря Палиці зі студентами. Журналісти потрапили у приміщення факультету лише після того, як на місце події приїхала міліція. У свою чергу, Палиця здивувався цьому інциденту і запевнив, що ніхто не давав вказівки не пропускати журналістів та спостерігачів.

15. Журналістів 5-го каналу не пустили на концерт, організований Журавським

17.10.2012. Знімальна група «5-го каналу» не змогла потрапити на концерт, організований народним депутатом, кандидатом в народні депутати від Партії регіонів Віталієм Журавським в Коростишеві на Житомирщині. Журналіст Оксана Трокоз повідомила, що четверо людей, на чолі з начальницею місцевого відділу культури, зачиняли двері, затуляли камеру і відтягували оператора.

Міліція перевіряє, чи перешкоджали журналістці 5-го каналу під час концерту, організованого Журавським

16. Невідомі відібрали у волонтерів газети «Хроніки Любарта» 800 примірників

18.10.2012. У Луцьку невідомі відібрали у волонтерів газети «Хроніки Любарта» близько 800 примірників тижневика, де містилися критичні публікації щодо кандидата у народні депутати Ігоря Палиці. Головний редактор видання Андрій Лучик написав заяву до Луцького міськвідділку міліції.

17. Миколаївський сайт «Набат» атакують хакери через статтю про «регіоналів»

18.10.2012. В Миколаєві розпочалася DDoS-атака миколаївського сайту «Набат» після опублікування критичного матеріалу про кандидатів-мажоритарників від Партії регіонів Миколу Жука та керівника його виборчої кампанії, депутата міськради Ігоря Копійку.

18. Сайт міста Одеси атакували хакери

19.10.2012 не працював сайт міста Одеси 048.ua через DDoS-атаки. Редакція не розуміє причин атак, проте зауважила, що «єдине, на чому стояли ми і продовжимо стояти — на бажанні донести всі факти порушення передвиборчого законодавства, обмеження прав виборців і зловживання владою чиновниками».

19. У Броварах в очікуванні візиту Азарова невідомі розбили телефон журналістам

20.10.2012 У м. Бровари Київської області напередодні візиту прем’єр-міністра Миколи Азарова на журналістів, які намагалися потрапити до виборчої дільниці, напали невідомі. Зокрема, журналістам інтернет-видання «Маєш право знати» Аліні Дяченко та газети «Громадський захист Київщини» Андрію Качору розбили мобільні телефони, на які ті фіксували події.

Броварська прокуратура почала перевірку інциденту, під час якого журналістам розбили телефони

20. “Херсонську правду” атакували хакери

22.10.2012. Інтернет-видання «Херсонська правда» піддалося ДДоС-атакам. Головний редактор видання Тарас Бузак причиною нападу вважає інформаційну політику сайту, де немає “слащавих матеріалів про владу та її ставлеників”.

21. Журналісти каналу «Кіровоград» заявляють, що їх силоміць утримували у штабі опозиційного кандидата

22.10.2012. Знімальну групу програми «Погляд» Кіровоградського ОДТРК — журналіста Кирила Ющинена та відеооператора Івана Фоміченка — силоміць утримували у штабі кандидата в народні депутати від ВО «Батьківщина» Олександра Табалова, намагаючись забрати їх відеокамеру та касети. Перед тим журналісти документально зафіксували дії Табалова з ознаками підкупу виборців, фальсифікації виборчих документів та інших порушень.

22. Через політичні публікації хакери атакували одеський портал «Пора говорить»

22.10.2012. На кілька годин припинив свою роботу одеський інформаційний портал «Пора говорить» через DDOS-атаку. Редакція зазначила, що це вже не перша спроба перешкодити роботі журналістів і пов’язує з політичними матеріалами на їхньому сайті.

23. Після критичних статей журналістів Кременчука не запросили на прес-конфренцію начальника полтавської міліції

22.10.2012 Кременчуцьких журналістів, вперше за багато років, не запросили на прес-конференцію начальника УМВС України в Полтавській області Едуарда Федосова. Нововведення з’явилися після того, як в ЗМІ Кременчука та України були написані критичні матеріали про роботу обласного керівництва міліції та міліції в цілому.

24. Редакційна рада «Сучасності» заявила про інтелектуальне рейдерство

22.10.2012. Редакційна рада журналу «Сучасність» заявила, що журнал знову опинився в непевній фінансовій ситуації, а редакційний колектив на чолі з головним редактором Тарасом Федюком фактично було відсторонено від випуску видання.

Як повідомила редакційна рада журналу, видавництво «Спадщина-інтеграл», якому було передано контрольний пакет акцій журналу «Сучасність» під зобов’язання забезпечити нормальні умови видання часопису, у вересні фактично припинило і до того незначне фінансування роботи редакції та авторів, мотивуючи своє рішення відсутністю коштів.

Головного редактора та редакційний колектив, які встигли підготувати 10-те число, відсторонили від підготовки подальших номерів, навіть не поінформувавши про це редакційну раду.

Нагадаємо, у квітні журнал «Сучасність» отримав нового інвестора — видавництво «Спадщина-інтеграл» — і відновив свій вихід. До цього протягом п’яти років журнал змушений був призупиняти вихід через постійний брак коштів і зміну інвесторів та засновників, головних редакторів і творчих колективів. Чергові номери виходили із запізненням на кілька місяців або навіть на півроку. Найтриваліша зупинка сталася з літа 2010 року і до травня 2012 року.

25. У Києві роздають антилистівки з підписом “Української правди”

23.10.2012. У Києві у 212-му виборчому окрузі в Дарницькому районі роздавали антилистівки проти кандидатів від «Батьківщини» і «Удару» за підписом «Української правди». Редакція «Української правди» заявила, що не має до них відношення.

«Екс-глава київської міліції Віталій Ярема та екс-голова українського відділення «Інтерполу» Кирило Куликов разом сколочували мільйони… Два члени одного і того ж бізнес-угруповання. Ні Куликов, ні Ярема не ставлять своєю метою перемогти на виборах. Їх мета — відібрати на себе голоси киян, які підтримують опозицію. І дати перемогти на окрузі бізнесменові-мільйонеру Ігору Баленко, якого називають «тушкою» Партії регіонів», — написано в листівці з посиланням на УП.

26. Донецька газета «Остров» заявляє, що її відмовились друкувати. Друкарня звинувачує газету у інформаційній війні

23.10.2012. Кандидат у народні депутати від Соціалістичної партії України по одномандатному виборчому округу 42 (Донецьк) Євген Талишев заявив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний Будинок Донеччина» відмовилось випускати газету «Остров», головним редактором якої він є. Директор ТОВ «Поліграфічний Будинок Донеччина» Ольга Папуш заявила, що Талишев шкодить діловій репутації її підприємства своїми заявами і це стало приводом для розриву ділових відносин.

27. Тернопільський сайт «Провсе» не працює через хакерські атаки

23.10.2012. Сайт тернопільської інтернет-газети «Провсе» зазнав масованої DDos-атаки, повідомив головний редактор «Провсе» Борис Машлянка. «Атака почалася 23 жовтня о 16-й годині. Ми звернулися до фахівців. Сподіваємося найближчим часом відновити роботу сайту», – повідомив він.

28. Одеським журналістам не дали можливості задати запитання Януковичу

24.10.2012. Більшість одеських журналістів не змогли поспілкуватися з президентом Віктором Януковичем під час його робочого візиту на Одещину. Черга на питання була розподілена заздалегідь між лояльними ЗМІ, які задавали питання про промисловий розвиток країни, роботу на виборах влади та реформах у місцевому самоврядуванні. Одеські журналісти змогли задати лише одне запитання — з приводу чуток про відставку влади. «Цікаво, що журналістам, які намагалися поставити питання з голосу, цього не дали зробити в прес-службі глави держави. А пробитися до мікрофона нікому не дали. Коли прес-секретар президента (Дарка Чепак — ред.) заявила про закінчення підходу (підхід до преси — ред.), журналісти почали обурюватися. Але вона запропонувала всі питання задати прес-службі, а не особисто главі держави», — повідомляв «Волнорез».

29. Охорона «регіонала» намагалася відібрати камеру у журналіста, який знімав побиття киян біля метро «Іподром»

25.10.2012. У Києві охорона кандидата в народні депутати від Партії регіонів Ігоря Лисова намагалася відібрати камеру в журналіста Skrypin Production, який знімав відкриття станції метро «Іподром». Ці люди викручували руки, штовхали, не давали знімати, повідомив представник «Демократичного альянсу».

30. Через статтю про «регіонала» миколаївський сайт атакують хакери

25.10.2012. Розпочалася DDoS атака миколаївського сайту Korabelov.info. Редакція видання пов’язує атаку з опублікуванням 24 жовтня матеріалу про кандидата в народні депутати по одномандатному виборчому округу №128 міста Миколаєва від Партії регіонів Артема Ільюка під назвою «Брехня, з якою не можна миритися! (ВІДЕО)». Як повідомила редакція видання, «стаття відкриває Артема Ільюка в непривабливому світлі, а саме: миколаївські активісти, проаналізувавши агіт-брошуру Ільюка, де він рапортує про «виконану ним роботу», відвідали і зняли місця в Миколаєві, де згідно брошурі, приміром, укладений асфальт, а насправді там досі величезні ями і т.д.».

31. П’ятеро редакторів сайту УНІАН заявили про цензуру. Їх штрафують за негативні новини про Януковича

26.10.2012. П’ятеро редакторів сайту УНІАН заявили про цензуру з боку генерального директора агентства Вадима Осадчого. Приводом до цього стало те, що він оштрафував двох редакторів сайту на 200 гривень кожну за оприлюднення на сайті новини під заголовком «На Банковій — пікет: Януковичу принесли черевик з ялинкою». Штрафам, за словами співробітників, передувало розпорядження зняти новину із сайту. У заяві редактори повідомили, що їм була дана вказівка не ставити про президента Віктора Януковича негативні новини.

Заяву підписали старший редактор сайту УНІАН Любов Жаловага, редактори сайту УНІАН Валентина Романенко, Наталія Овдієнко, Роман Романюк і більд-редактор УНІАН Наталія Негрей.

«Стоп цензурі!» вимагає від АП назвати тих, хто давав УНІАН вказівки писати про Януковича тільки позитивно

Гендиректор УНІАН каже, що не всі співробітники усвідомили різницю між об’єктивністю і суб’єктивністю

Редактори сайту УНІАН навели приклади цензури: «джинса» про Симоненка, табу на Донія, Ар’єва

 

32. На «Велику політику» не пустили ні Тягнибока, ні його прихильників

26.10.2012. На програму «Велика політика з Євгеном Кисельовим» на телеканалі «Інтер» не пустили гостей, які прийшли підтримати ВО «Свобода», мотивуючи це тим, що загублено списки. Також до студії не пустили Олега Тягнибока.

26 жовтня у «Великій політиці» планувалася участь лідерів п’яти партій — Миколи Азарова, Арсенія Яценюка, Віталія Кличка, Петра Симоненка й Олега Тягнибока. Але в остаточній інформації, наданій прес-службою «Інтера», Тягнибок у переліку учасників був відсутній.

Кисельов пояснив, що рішення не запрошувати на програму «Свободу» приймало правління «Інтера»

 

33. Фінансовий портал Finance.ua четвертий день атакують хакери

26.12.2012. З цього дня фінансовий портал Finance.ua зазнав DDoS-атак. Перша хвиля атаки розпочалася з 15:30 26 жовтня і тривала до 15:00 27 жовтня. Друга хвиля почалася увечері 28 жовтня і тривала по 30 жовтня. За словами генерального директора ПрАТ «Інфінсервіс» Костянтина Леонтьєва, напередодні атаки команда порталу отримала дзвінки з анонімними попередженнями і проханнями зупинити частину сервісів або портал. «На сьогоднішній день я схильний думати, що це якась провокація, тому для нас дуже дивно опинитися в одній обоймі з політичними сайтами, які теж зараз атакуються. Курс долара це навряд чи утримає і стабільності в країні такий крок теж не додасть. А закривати нас для «розхитування» цієї самої стабільності теж якось не дуже ефективно. Взагалі, тактика «ламати табло» в розпал матчу виглядає вкрай незграбно. На результат це не вплине, а от що люди подумають — погано прогнозується», — наголошує Леонтьєв.

 

34. Хмельницькому телеканалу відключили світло після сюжету про протиправні дії кандидата в депутати

27.10.2012. Хмельницькому телеканалу “33 канал” вимкнули електроенергію після виходу у ранковому ефірі 27 жовтня спеціального репортажу про протиправні дії одного із кандидатів в народні депутати.

 

35. На Рівненщині голова ОВК №156 кидається на журналістів та виганяє їх з приміщення

28.10.2012. Голова окружної виборчої комісії №156 (ОВК) Рівненської області Сергій Лоскутов заборонив журналісту видання «Рівненський репортер» Георгію Олійнику фотографувати й виштовхав того з приміщення ОВК. Також Лоскутов перешкоджав роботі журналістів місцевого телеканалу РТБ, зокрема, накинувся на камеру, намагаючись відірвати об’єктив.

36. На Закарпатті журналістів виганяли з дільниці

28.10.2012 У Берегові Закарпатської області зафіксували підкуп виборців на користь кандидата від Єдиного центру. Журналістів виганяли при цьому з дільниці. «У середньому, по дві людини заходять у кабінки і цьому ніяк не можна перешкодити. Голова комісії відмовляється підписувати акти спостерігачів та виганяє журналістів із дільниці», — розповів кандидат в народні депутати від УДАРу Ростислав Буланов.

 

38. Журналістів не пустили на голосування Луценка

28.10.2012. Екс-глава МВС Юрій Луценко проголосував до того, як журналістів пустили в колонію. Він проголосував о 8:10 — саме в цей час їх тільки пустили на територію. Журналісти спробували дізнатися, чому так сталося, але адміністрація відмовилася спілкуватися, пославшись на зайнятість. Пізніше у телефонному коментарі начальник колонії Юрій Орловкий заявив, що «все відповідало правилам, бо в колонії є певний порядок голосування».

 

39. На Закарпатті сільський голова виштовхав журналістів з дільниці

28.10.2012. У селі Дюла Виноградівського району Закарпатської області сільський голова Олександр Шопі відібрав в журналістів посвідчення та виштовхав їх за межі дільничної виборчої комісії №210089. При цьому сам сільський голова незаконно перебував в приміщенні дільниці.

 

40. Хакери атакують кримський сайт Центру журналістських розслідувань

28.10.2012. Внаслідок DDoS-атак з 13.00 перестав працювати кримський сайт Центру журналістських розслідувань та сайт інформаційного прес-центру IREX, повідомила керівник проектів Центру Валентина Самар. Центр перейшов на роботу в соцмережах. «Ми сподіваємося на корпоративну підтримку та висвітлення інформації».

41. Кримський опозиційний тижневик «События» атакують хакери

28.10.2012. Кілька днів опозиційний кримський тижневик «События» піддається DDos-атакам.

42. Опозиційний кримський телеканал «Черноморская»  не працює через хакерські атаки

28.10.2012. Кілька днів ведуться DDoS-атаки на сайт опозиційного кримського телеканалу «Черноморская».

43. На Прикарпатті журналістів та спостерігачів не пустили на засідання дільничної комісії

28.10.2012. Журналіста газети «Галицький кореспондент» Маркіяна Прохася та ще кількох журналістів і спостерігачів не допустили на ранкове засідання дільничної виборчої комісії №260430, що у Космачі Косівського району Івано-Франківської області. «Нам сказали, що засідання триватиме 5 хвилин і нічого цікавого там не буде. Натомість комісія засідала хвилин 40», – розповів Прохась.

 

44. Хакери «поклали» сайт Комітету виборців України

28.10.2012. Сайт громадської організації «Комітет виборців України», який фіксує порушення виборчого законодавства, піддався DDOS- атаці.

 

45. 28.10.2012. Сайт громадянського руху «ОПОРА» піддався DDoS-атаці.

 

46. 28.10.2012. DDoS-атака була здійснена на сайт «Майдан»

 

47. DDoS-атакою було «покладено» сайт проекту МГО «Інтерньюз-Україна» ElectUA.org

 

48. Телефон кореспондента Радіо Свобода в Криму зазнав троллінгової атаки

28.10.2012. Робочий мобільний телефон кримського журналіста «Радіо Свобода» Володимира Притули було заблоковано через троллінгові атаки. З третьої години ночі на його мобільний телефон надходили регулярно (кожні 10 секунд) дзвінки з анонімних телефонів – як вітчизняних так і іноземних – і при увімкненні телефону лунала пісня російською мовою про вибори. Троллінгової атаки зазнали ще декілька місцевих журналістів, медіа-юристів, які допомагали журналістам висвітлювати перебіг виборів, а також і опозиційні кандидати.

 

49. У м. Балта на Одещині голова ДВК намагався обмежити кількість журналістів

28.10.2012. Голова дільничної виборчої комісії №510-075, що в окрузі №137 (м. Балта Одеської обл.) намагався обмежити кількість журналістів, що мають право знаходитися на дільниці. Голова комісії вважав, що на дільниці має право знаходитися не більше двох журналістів. Насправді ж обмеження до двох журналістів стосується представників лише одного ЗМІ. Після того, як представник КВУ пояснив, що такі дії є порушенням, журналістів все ж допустили.

 

50. У Криму окружна комісія заборонила журналістам бути присутніми на її засіданні

28.10.2012. В Автономній Республіці Крим окружна виборча комісія (ОВК) виборчого округу №10 прийняла рішення про відмову в наданні згоди на присутність на засіданні представника ЗМІ у зв’язку з тим, що він прибув запізно (о 21:15) і вже не має права зареєструватись. За прийняття такого рішення проголосувала більшість членів ОВК.

Цією самою комісією було відмовлено у присутності на засіданні комісії журналістів «Нового каналу». На вимогу журналістів надати копію рішення комісії, їм було відмовлено.

 

51. На Волині голова комісії вигнала з дільниці журналіста, який зафіксував як вона псувала бюлетені

29.10.2012. У селі Яревище Старовижівського району Волинської області голова дільничної виборчої комісії №070855 від Партії регіонів Людмила Грінчук вигнала з приміщення журналіста газети “Волинь.Свобода” Володимира Волошина, який фіксував як вона власноруч доставляла додаткові позначки у бюлетенях, роблячи їх таким чином недійсними.

 

52. На Луганщині журналіста вигнали з виборчої дільниці

29.10.2012. У місті Красний Луч Луганської області журналіста газети «Україна Молода» та позаштатного кореспондента видання «Точка ОПОРИ» Олега Яценка вигнали з території виборчої комісії № 440898 (108 округ). Рішення про видалення журналіста з території комісії члени комісії не надали. Як прокоментував ІМІ координатор виборчих програм Громадянської Мережі «ОПОРА» в Луганській області Олексій Кормілецький, причина видворення журналіста у постанові ДВК не зафіксована. «На словах сказано, що він їм заважав», — сказав Кормілецький.

 

53. Невідомі молодики влаштували бійку з журналістами на ОВК в Ірпіні

29.10.2012. В м. Ірпінь на Київщині сталася сутичка між журналістами та молодиками, які не допускали представників ЗМІ у приміщення окружної виборчої комісії виборчого округу №95. Це сталося після того, як представник місії спостереження ОБСЄ спробували пройти в ОВК. В результаті сутички, представника ОБСЄ і перекладача пропустили, а журналістів — ні.

 

54. В Одесі голова комісії виганяла з дільниці журналістів, бо хотіла «випити 50 грамів»

29.10.2012. В Одесі голова виборчої комісії №511194 по 134 округу намагалася вигнати журналістів з дільниці, мотивуючи це тим, що вони заважають членам окружкому «випити 50 грамів». Перед тим голова комісії запропонувала колегам «на всяк випадок» підписати чотири порожніх бланка протоколу. Журналісти перешкодили порушення, через що глава виборчкому і спробувала видалити їх з ділянки.

 

55. У Києві на окрузі Іллєнка-Гереги «Беркут» не пускає журналістів до ДВК

30.10.2012. У Києві у виборчому окрузі №215 бійці «Беркуту» не пускали журналістів до приміщення дільничної виборчої комісії №244, де відбувався перерахунок голосів між кандидатами в народні депутати Галиною Герегою та Андрієм Іллєнко. При цьому керівник загону наказав всім бійцям не пропускати жодного журналіста.

 

56. У Києві з приміщення ОВК, де змагаються Пилипишин і Левченко, вигнали журналістів і спостерігачів

31.10.2012. У Києві із засідання окружної виборчої комісії №223 вигнали журналістів та усіх людей, крім членів ДВК. Журналісти чекали на перереєстрацію, щоб знову мати змогу потрапити на засідання. В цей час жінка намагалася в газеті винести протоколи із приміщення ОВК.

Нові елементи про перешкоджання виконувати професійні обов’язки, цензура – 19


1.Журналісти розпочали під Радою акцію протесту проти закону про наклеп

2.Журналісти обіцяють депутатам сприяти забороні їхнього в’їзду до ЄС у разі ухвалення закону про наклеп

3.Журналісти закликають бажаючих відвідати виборчий округ Журавського з антиагітацією

4.Одеські журналісти під стінами ОДА протестували проти криміналізації наклепу

5.Європейська журналісти підтримали протест проти законопроекту про наклеп

6.Херсонські журналісти також протестували проти наклепу

7.Союз українців у Великій Британії підтримали акцію журналістів проти наклепу

8.WAN-IFRA закликає депутатів скасувати 2 жовтня законопроект про наклеп

9.Freedom House закликає Раду скасувати законопроект про наклеп

10.Рада скасувала законопроект про наклеп

11.Рада Європи привітала рішення ВР про скасування законопроекту про наклеп

12.Комітет представників української громади у Франції вітає скасування законопроекту про наклеп

13.Партія регіонів не гарантує, що не повернеться до наклепу після виборів

14.Ар’єв стверджує, що юридично Рада не скасувала законопроект про наклеп

15.Єврокомісія заявляє, що новини про скасування криміналізації наклепу зняли струбованість

16.Законопроект про наклеп вилучили з законодавчої бази парламенту

17.Азаров сказав ОБСЄ, що скандал з ТВі «не вартий виїденого яйца»

18.Суд застосував ст. 171 КК для покарання нападника

19.Закарпатська міліція відмовила журналісту у порушенні справи

Економічний, політичний, непрямий тиск – 4

1.Журналіст «Новой волны+» звинуватив комуніста Царькова у невиплаті зарплати та незаконному звільненню

04.10.2012. Народний депутат від Комуністичної партії Євген Царьков залишив журналіста своєї газети «Новая волна+» Олександра Горохова без тримісячної зарплати за статтю, яка йому не сподобалася, а 21 вересня звільнив журналіста без попередження.

Як зазначив Горохов, проблеми у нього розпочалися після написання статті, яка стосувалася корупційних схем, що відкриваються після прийняття законопроекту про посилення заходів проти куріння. Царьков є одним з авторів цього законопроекту.

Журналіст зв’язався з Царьковим, щоб з’ясувати причину невиплати зарплати за три з половиною місяці і вихідної допомоги, а також місцезнаходження трудової книжки, але той все заперечив і заявив, що не має ніякого відношення до його звільнення.

 

2. У Луцьку міліція викликала на допит журналістів

12.10.2012. У Луцьку міліція викликала на допит шеф-редактора телеканалу «Аверс» Наталку Московку та головного редактора газети «Аверс-прес» Андрія Лева.  Журналісти проходять як свідки у кримінальній справі, порушеній за фактом хуліганських дій в офісі кандидата в народні депутати, представника Європейської партії України Олени Голєвої, хоча самі стверджують, що на місці інциденту присутні не були і знімальну групу туди не посилали. За словами Московки допит майже не стосувався кримінальної справи, а правоохоронці розпитували про діяльність телекомпанії і роботу журналістів, по те, що саме вони знімають і кому надають матеріали.

Шеф-редактор ТРК «Аверс» заявляє, що допит у міліції майже не стосувався суті справи

У штабі кандидата в депутати заявляють про конфлікт з ТРК «Аверс»

Волинська міліція запевняє, що допит шеф-редактора «Аверсу» безпосередньо стосувався розслідування справи

 

3. У Чернівцях з телеканалу ТВА звільнилася журналістка, яка відмовилась робити «джинсу» про «регіонала»

23.10.2012. У Чернівцях журналіст місцевого телеканалу ТВА Емма Антонюк звільнилася з роботи через свою незгоду з ситуацією на телеканалі і тому, що не змогла робити «замовні» сюжети про кандидата в нардепи від Партії регіонів, секретаря міськради Віталія Михайлішина. «Я звільнилася, бо мені соромно, і це треба було зробити раніше. Я постала перед вибором: або не зможу далі дивитися у вічі сусідам і друзям, або йти з улюбленої роботи. Я писала «джинсу», робила сюжети, знаючи, що це за гроші, і ставила в них Михайлішина. Це робив майже кожен журналіст, який писав про виставку бісеру чи сесію міської ради. Але прийшов момент, коли не витримала», — сказала Антонюк.

4. Журналісти ТРК “Чернівці” заявляють про тиск на телеканал. І обіцяють назвати конкретні імена

24.10.2012. Працівники ТРК «Чернівці» заявили про тиск на канал з боку певних політичних сил, які намагаються заборонити трансляції 24 жовтня прямих ефірів з кандидатами у народні депутати від опозиції Миколою Федоруком та Олесею Оробець. Колектив телеканалу вимагає забезпечити трансляцію прямих ефірів цих кандидатів.

Якщо тиск не припинять, колектив ТРК «Чернівці» обіцяв оприлюднити факти порушень виборчого законодавства та використання адмінресурсу з конкретними прізвищами.

 

Судові позови від ЗМІ та журналістів — 1

1. Уманський журналіст подав в суд на Яценка

05.10.2012. Уманський журналіст Микола Лупиніс подав судовий позов на захист честі та гідності відносно кандидата в народні депутати від Партії регіонів Антона Яценка, який під час зустрічі з виборцями у відповідь на запитання журналіста назвав його «молокососом» та провокатором. Лупиніс вимагає від Яценко вибачитись за сказану публічно образу.

Судові позови до ЗМІ та журналістів — 14


1.Яценко подав до суду на журналіста ТВі через пост у Facebook

03.10.2012. Кандидат у народні депутати від Партії регіонів Антон Яценко 18 вересня подав до суду на журналіста ТВі Артема Шевченка через те, що останній 2 вересня на своїй сторінці у Facebook опублікував пост з недостовірною інформацією про кандидата в народні депутати. Зокрема, Шевченко розповів, що за даними його джерел з центрального апарату МВС, «вночі під містом Умань сталася ДТП за участю народного депутата, члена фракції ПР і кандидата у депутати по уманському округу №200 від ПР Антона Яценка. Він, перебуваючи за кермом Мерседеса ML500 врізався в автомобіль Деу Nexia, в якому загинула одна людина. Джерело повідомляє, що депутат Яценко перебував у стані алкогольного сп’яніння».

Пізніше експертиза встановила, що політик до аварії не причетний.

Яценко вимагав визнати цю інформацію недостовірною, видалити пост зі сторінки Шевченка та опублікувати на ній спростування, текст якого він самостійно підготував.

Суд залишив без розгляду позов Яценка до журналіста ТВі

 

2. «Регіонал» через суд вимагає закрити газету «Рівне вечірнє»

04.10.2012. Кандидат у народні депутати від Партії регіонів Володимир Демчук подав позов проти газети «Рівне вечірнє» з вимогою призупинити вихід видання до завершення виборів. Приводом для позову стала відповідно маркована передвиборча агітація партії УДАР, яка, на думку політика, містить недостовірну інформацію про Партію регіонів. Стаття у “Рівне вечірнє” була розміщена у рубриці «Передвиборча агітація».

Суд не задовольнив позов «регіонала» про припинення випуску «Рівне вечірнє»

 

3. Суд заборонив випуск газети «Наш вибір»

03.10.2012. Ленінський суд Луганська заборонив випуск газети «Наш вибір» до закінчення виборчого процесу на підставі повторного порушення ст. 67 Закону України «Про вибори народних депутатів України». В тексті постанови суду зазначено, що у випуску газети №18 від 16.09.2012 р. були розміщені результати соціологічного опитування на предмет рейтингу політичний партій в 113-му виборчому окрузі. При цьому, як встановив суд, газета вказала територію, на якій проводилося дослідження, розмір вибірки, метод і спосіб опитування, точне формулювання питання. Але не було вказано точну назву організації (наводилася назва «агентство «Соціолаб», а треба було «Громадська організація «Соціолаб»), що проводила опитування, замовник опитування (представник відповідача пояснював, що замовника не було, «Соціолаб» виконав це дослідження за власною ініціативи), можлива статистична помилка.

Суд порахував, що газета «Наш вибір» допустила повторне порушення закону, оскільки тим же Ленінським судом раніше вже приймалися рішення про точно такі ж порушення, допущені у випусках газети від 02.09.2012 р. та від 09.09.2012 р. При цьому суд не взяв до уваги пояснення представника відповідача, що видавець газети про ці позови не знав, оскільки не був повідомлений про них судом. І якби знав, то таких помилок у виданні від 16.09.2012 року не допустив би.

Апеляційний суд скасував рішення про закриття луганської газети «Наш вибір»

 

4.Кандидату від ПР вдалося заборонити через суд випуск «Молодогвардейца»

03.10.2012 Кандидат у народні депутати від Партії регіонів по 108 округу Юрій Терніков подав позов у Ленінський райсуд Луганська з вимогою заборонити випуск обласної громадсько-політичної газети «Молодогвардеец», проте газета виграла суд. Однак в Донецькому апеляційному адміністративному суді програла. Претензії викликала публікація «Помста лисого? У Красному Лучі намагалися вбити довірену особу Валерія Мошенського». «Дії газети були визнані неправомірними на сміховинній підставі. У вихідних даних було вказано, що матеріали політичної реклами розміщуються на сторінках 1, 3-9, в той час як спірна замітка опублікована на сторінці 2», — повідомило видання.

5.Суд залишив без розгляду позов кандидата щодо закриття луганської газети “Молодогвардеец”

05.10.2012 Ленінський районний суд м. Луганська залишив без розгляду позов кандидата в народні депутати по 108-му округу Дарії Сафонової до обласної громадсько-політичного тижневика «Молодогвардеец». Позивачка звинувачувала газету в порушенні ст. 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України», в якій йдеться про обмеження при веденні передвиборної агітації, та вимагала закрити газету до завершення виборчого процесу. Суд прийняв рішення залишити позов Дар’ї Сафонової без розгляду, оскільки позивачка пропустила термін оскарження дій ЗМІ.

 

6. Кандидат в депутати вимагає від львівського інтернет-видання 50 тис. гривень

05.10.2012. Кандидат-самовисуванець по 123 виборчому окрузі на Львівщині Тарас Батенко звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом на інтернет-видання «Варіанти». Батенко вимагає спростувати нібито неправдиву інформацію про його благодійність за державний кошт і сплатити йому 50 тис. гривень штрафу «як компенсацію за завдану моральну шкоду та витрати на оплату судового збору й інші витрати».

Мова йде про статтю «Благодійність державним коштом», опубліковану у «Варіантах» 16 серпня 2012 р. У ній журналіст розповідає про діяльність Благодійного фонду Тараса Батенка, який купує «дорогі подарунки, ремонтує школи, лікарні та будує церкви». Автор статті ставить під сумнів опозиційність кандидата, а також стверджує, а також стверджує, що нібито благодійна діяльність кандидата насправді проводиться за державний кошт.

 

7. Ляшко подав до суду на інтернет-видання iPress.ua через передрук з Facebook

12.10.2012. Лідер Радикальної партії, кандидат у народні депутати Олег Ляшко подав до суду на інтернет-видання iPress.ua за розміщення інформації, яка, як він стверджує, образила його честь і гідність. Так, 27 серпня в рубриці «Блогосфера» було розміщено матеріал «Політтехнолог: проект «Ляшко» — тонкий і розсудливий задум», що є передруком посту відомого політтехнолога Сергія Гайдая з його сторінки в соцмережі Facebook.

Ляшко вимагає від видання спростувати «недостовірну інформацію», публічно вибачитися перед ним і вилучити з сайту згадану публікацію. Кандидат у депутати оцінив моральну шкоду, завдану йому виданням iPress.ua, в 1 гривню, і просить суд стягнути цю суму. Також Ляшко вимагає, щоб інтернет-видання сплатило витрати, пов’язані зі сплатою судового збору – 107 грн. 30 коп.

 

8. Кандидат в депутати програв суд кримській газеті «Огни маяка»

12.10.2012. Кандидат в народні депутати по одномандатному виборчому округу №3 Володимир Шкляр програв апеляційний суд редакції червоногвардійської газети «Огни маяка». Шкляр заявив, що у серпні та вересні газета відмовилася розміщувати його агітаційні матеріали, мотивувавши це тим, що уся рекламна площа найближчих випусків вже викуплена іншими кандидатами в депутати.

Красноармійський районний суд вдовольнив вимоги позивача і зобов’язав видання опублікувати агітаційні матеріали Шкляра. Проте, «Огни маяка» подали апеляцію до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд ухвалив рішення на користь газети. Своє рішення суддя мотивував тим, що Володимир Шкляр не дочекався офіційної відповіді редакції, не заключав договір про розміщення агітаційних матеріалів і не оплачував їх вихід, без чого публікація агітації не може бути здійснена.

 

9. Портал «Бердичів TV» відповідатиме у суді через сюжет про незаконне захоплення Андрушівського лісу

12.10.2012. Незалежний інформаційно-розважальний портал “Бердичів TV” відповідатиме у суді через розповсюдження нібито недостовірної інформації про незаконне захоплення товариством з обмеженою відповідальністю “Каміа плюс” Андрушівського лісу Житомирської області.

Товариство подало до суду позов проти кандидата в депутати Володимира Каплієнка про нібито недостовірну інформацію щодо рейдерського захоплення Андрушівського лісу. Коли у Печерському районному суді міста Києва відбулося перше засідання, то до списку відповідачів додано портал «Бердичів TV», який повідомляв про незаконне захоплення лісу товариством.

“Додавши до списку відповідачів інтернет-ресурс, товариство “Камія плюс” почало тиснути на нас. Знімальна група особисто була присутня на місці, де все відбувалося. Як і багатьох жителів Андрушівки за огорожу паркану ніхто не пропустив. Прохання пройти до лісу охорона проігнорувала навіть тоді, коли це зробив депутат Андрушівської районної ради Андрій Даманський”, — йдеться у сюжеті “Бердичів TV”.

 

10. Кандидат в нардепи подала до суду на Миколаївську ОДТРК через сюжет, який їй не сподобався

17.10.2012. Кандидат в народні депутати по 129 виборчому округу, член Партії регіонів Лариса Хобта подала до суду на Миколаївську ОДТРК через сюжет про те, що вона не виплатила працівникам свого виборчого штaбу заpплaтy та звільнила, а також через відмову ОДТРК надати їй ефір після виходу цього сюжету для роз’яснення ситуації.

Хобта вимагала зобов’язати телеканал спростувати цю, на її думку, недостовірну інформацію.

Кандидат в нардепи програла суд Миколаївській ОДТРК. А ПР виключила зі своїх лав

 

11. На «Перший національний» подали в суд за фільм про дніпропетровські теракти

19.10.2012. Адвокати одного з обвинувачених у дніпропетровських терактах Дмитра Реви подали позов до «Першого національного каналу» про захист честі і гідності клієнта.

Як повідомила адвокат Оксана Томчук, 18 жовтня в ефірі «Першого національного» був показаний документальний фільм «Пекельне пекло». У даному фільмі генеральним прокурором та міністром внутрішніх справ України було зроблено відкриті заяви про доведеність вини Реви в скоєнні зазначеного злочину, незважаючи на відсутність рішення суду з даного питання, що є прямим порушенням чинного законодавства України.

 

12. Житомирська міліція позивається до журналіста через статтю про наркомафію

22.10.2012. Черняхівський районний відділ УМВС України у Житомирській області позивається до журналіста та власника сайту «Правозахисний центр «Свобода» Віктора Костенка. Приводом до позову стала стаття Костенка «Наркомафія (Відео)», опублікована на сайті 6 червня 2012 року.

Представники правоохоронних органів просять суд визнати інформацію в статті «Наркомафія (Відео)» такою, «що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію Черняхівського РВ УМВС України».

Також позивач просить суд зобов’язати Костенка спростувати «недостовірну інформацію» на сайті і в житомирській обласній газеті «Свобода».

 

13. Суд на рік заборонив випускати полтавську газету «События и комментарии» через статтю, яку вона не друкувала

23.10.2012. Печерський районний суд м.Києва заборонив протягом року видавати та розповсюджувати газету «События и комментарии» (м.Лохвиця Полтавської області) через статтю, яку видання навіть не друкувало.

Як повідомив головний редактор газети Олександр Луценко, в суд на газету подала громадянка Тетяна Бесєдіна з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, бо нібито газета надрукувала про неї образливу статтю. Насправді ж, зазначив Луценко, стаття про Бесєдіну дійсно вийшла друком, але в іншій газеті – передвиборчому інформаційному бюлетені кандидата в народні депутати від партії УДАР по 151-му виборчому округу Тараса Кутового.

Проте Печерський районний суд м.Києва повністю задовольнив її вимоги і призупинив на рік вихід газети. При цьому редакція газети навіть не знала про судове рішення і не отримувала запрошення на саме судове засідання.

 

14. Суд зобов’язав телекомпанію «Візит» повернути кошти кандидату через ефір, який не відбувся

28.10.2012. Автозаводський суд міста Кременчук (Полтавська область), розглядаючи скаргу кандидата в народні депутати по виборчому округу №146 Юрія Шаповалова, визнав дії телекомпанії «Візит» незаконними і зобов’язав телекомпанію повернути Шаповалову кошти, проплачені за ефір, який не відбувся 23 і 25 жовтня.

Шаповалов просив суд визнати дії телекомпанії «Візит» незаконними через припинення виборчих агітаційних програм 23 і 25 жовтня, а також  позбавити ліцензії телекомпанію. Проте суд відмовив позивачу в частині позбавлення ліцензії.

Шаповалов вимагав позбавити телеканал ліцензії через те, що «Візит» 27 жовтня, в день коли заборонена будь-яка агітація, показав фільм на підтримку кандидата в нардепи Олега Надоші. Суддя мотивував відмову відсутністю необхідних доказів. Шаповалов вимагав призупинити ліцензію на мовлення телеканалу. Шаповалов подав апеляцію на це рішення.

Апеляційний суд призупинив ліцензію на мовлення телекомпанії «Візит»

Нові елементи про судові позові до ЗМІ та журналістів — 1

1. Апеляційний суд відмовив Ляшку у позові щодо закриття «Високого Валу»

ІМІ

Журналісти захищатимуть редакторів УНІАН

Медійні та журналістські організації захищатимуть від тиску та звільнень редакторів сайту УНІАН, які відкрито заявили про цензуру. Таке рішення прийняла учасники круглого столу щодо ситуації з цензурою в інформаційній агенції УНІАН, організованого рухом «Стоп цензурі!» 6 листопада в приміщенні Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

За рішенням круглого столу має бути створена комісія з журналістських організацій, яка триматиме цю ситуацію під контролем. «Вона буде слугувати такою собі зовнішньою наглядовою радою, яка доведе цю ситуацію до результативного завершення», — сказала представник в Україні «Репортерів без кордонів» Оксана Романюк.

Також медіа-спільнота звернеться до Адміністрації президента, засновників і власників УНІАН, Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з аналізу стану дотримання законодавства про свободу слова та захисту прав журналістів при президентові України, Комітету з питань свободи слова та інформації з проханням розглянути цю ситуацію разом із керівництвом агентства. «Ми вимагатимемо звільнення цензорів і покарання за цензуру, — сказала Оксана Романюк. - Ця ситуація є унікальною і ми повинні максимально підтримати редакторів УНІАН. Від «Репортерів без кордонів» ми готові надавати будь-яку підтримку, в тому числі і юридичну».

Юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська вважає, що в цій ситуації є підстави для порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній журналістській діяльності). «Ми очікуємо на засідання Ради засновників УНІАН, на яке потрібно виходити з юридичною позицією щодо захисту працівників від звільнення чи скорочення. Розробити проект редакційного статуту і положення про редакційну раду. Профспілка може вимагати звільнення керівництва. Можуть розглядати питання застосування ч. 2 ст. 171 ККУ. Коли буде рада засновників, наразі невідомо», — сказала Тетяна Котюжинська. Вона також нагадала, що цензура є грубим порушенням статей 15, 34 Конституції України, статті 10 Європейської конвенції захисту прав та основоположних свобод людини, які гарантують свободу думки та слова.

Медіа-експерти звернули увагу, що УНІАН уже поніс суттєві репутаційні втрати у зв’язку зі зміною його редакційної політики, що негативно позначилося на довірі до нього читачів та суспільній вазі ресурсу. Ще рік тому УНІАН входив до першої п’ятірки найбільш відвідуваних сайтів новин за різними рейтингами, на сьогодні ж агентство опустилось до 7-8-ї сходинки.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар заявила, що треба починати з відповідальності власників. «Якщо вони із цим граються, то давайте скажемо їм, що гратися із цим не можна. Вони мають розуміти свою відповідальність. Ми мусимо на засіданні МРГ поговорити з представниками правоохоронних органів, які можуть бути правові наслідки. Якщо ситуація дійде до звільнень, то треба прийти і стояти під УНІАН. А власнику треба сказати, що він втрачає набагато більше: по-перше, хороший медіаресурс, по-друге, гроші, по-третє, репутацію як медіавласник. Тому треба домагатися встановлення конкретних прозорих правил гри», — зазначила пані Сюмар.

Керівник бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Єгор Соболєв порадив редакторам, які заявили про цензуру, пояснювати колективу УНІАН логіку своїх дій. «Ви повинні пояснювати колегам, що хочете нормальної роботи, а не крові. І пояснювати це не стільки через світоглядні речі, скільки через матеріальні. Там де з’являється цензура і джинса, там падають рейтинги. В результаті падають доходи, а через це — скорочують колектив. Це небезпечно, бо коли редактор зорієнтований заробити на джинсі, йому журналісти не потрібні. Чим більшою буде підтримка колективу, тим більше шансів вас втримати», — заявив Єгор Соболєв. А голова профспілки «Медіафронт» Наталя Соколенко навіть запропонувала нагородити редакторів УНІАН журналістською нагородою.

Учасники круглого столу закликали міжнародні організації, дипломатичні представництва зафіксувати факт існування цензури в Україні, вимагати від української влади дотримання прав і свобод людини, сприяти поширенню реальної інформації про ситуацію в Україні.

Колектив сайту УНІАН на круглому столі представляли старший редактор Любов Жаловага, редактор Валентина Романенко, нічний редактор Олександр Волинський, які засвідчили, що керівництво заборонило критикувати президента України Віктора Януковича та інших посадовців на сайті агентства. Любов Жаловага ще раз навела приклади цензури, зокрема, назвала новини, що були зняті із сайту з розпорядження керівництва:

- 13.08 «Опозиція заявляє про появу фальшивого інтерв’ю Турчинова»;

- 22.08 «Симоненка закидали яйцями та гнилими фруктами»;

- 24.08 «Із журналісткою, яка таємно проникла в Межигір’я, раптом увірвався зв’язок»;

- 02.09 «ЗМІ: інтереси ПР в окружкомах представлятимуть 13 з 18 членів»;

- 29.09 «У Донецьку металурги чекали Януковича годину — зустріч тривала 5 хвилин»;

- 03.10 «Регіонал подав до суду на журналіста через пост у мережі».

Топ-менеджери УНІАН, яких запросили на круглий стіл, на захід не прийшли.

Ініціатор круглого столу — громадський рух «Стоп цензурі!», за підтримки Комісії з журналістської етики, Інституту масової інформації, Національної спілки журналістів України, «Репортерів без кордонів», та інших медіаорганізацій. У заході також взяли участь представники міжнародних організацій.

Нагадаємо, 26 жовтня п’ятеро редакторів сайту УНІАН заявили про цензуру з боку генерального директора Вадима Осадчого. Приводом до цього стало те, що гендиректор оштрафував двох редакторів сайту на 200 гривень кожну за оприлюнення на сайті новини під заголовком «На Банковій — пікет: Януковичу принесли черевик з ялинкою». Штрафам, за словами співробітників, передувало розпорядження зняти новину із сайту.

Генеральний директор УНІАН Вадим Осадчий, коментуючи ситуацію, сказав, що деякі співробітники компанії сприйняли спробу зробити інформаційні продукти УНІАН нейтральними і позаконтекстними як цензуру або практику утисків свободи слова, не усвідомлюючи різницю між об’єктивністю і суб’єктивністю.

29 жовтня журналістський рух «Стоп цензурі!» виступив із заявою про існування в Україні системної політичної цензури, прикладом якої стала ситуація в УНІАН. «Стоп цензурі!» вимагає від менеджменту УНІАН припинити цензурування новин, а від Адміністрації президента — публічно пояснити факт існування політичної цензури в Україні.

31 жовтня вже шестеро редакторів сайту УНІАН оприлюднили відкритий лист до Вадима Осадчого, у якому навели факти цензури з боку керівництва. За словами співробітників УНІАН, керівництво заборонило висвітлювати діяльність президента Віктора Януковича в негативному ключі, а також на період виборів зобов’язало відстежувати активність лідера комуністів Петра Симоненка й одного з кандидатів-мажоритарників у 218-му виборчому окрузі.

Про свою підтримку редакторів УНІАН заявив Комітет за збереження Біличанського лісу. А голова парламентського Комітету з питань захисту свободи слова та інформації Юрій Стець планував зібрати засідання комітету для розгляду ситуації в УНІАН.

Світлана Остапа , Богдан Кутєпов, «Телекритика»

Аналіз результатів виборів в округах Луганської області

Центральна виборча комісія нещодавно завершила опрацювання 100 % протоколів. Проте переможці виборчої кампанії в багатьох виборчих округах були відомі вже в перші дні або навіть години після проведення процедури голосування. Завершилась процедура підрахунку голосів і на Луганщини. Тому, можна сміливо підбивати підсумки голосування мешканців Луганської області.

Основну увагу зосередимо на аналізі депутатів-мажоритарників, які перемогли в одномандатних виборчих округах Луганщини. Під час виборчої кампанії кандидати в народні депутати у одномандатних округах використовували цілий арсенал методів політичної агітації (від непрямого підкупу виборців до зловживання адміністративним ресурсом), проте, як виявилось, навіть такі чинники не завжди могли забезпечити перемогу кандидатам.

Найбільш драматично та непередбачено події розгортались у 3 з 11 виборчих округів Луганщини. Серед них: Одномандатний виборчий округ № 104, що включає територію Артемівського та Кам’янобрідського районів м. Луганськ, частину Лутугинського району; Одномандатний виборчий округ № 107, до складу якого входить м. Лисичанськ, частина м. Стаханова та частина Попаснянського району; Одномандатний виборчий округ № 108, в межі якого входить м. Красний Луч та Перевальський район.

Основна боротьба в даних округах розгорнулась між кандидатами від Партії регіонів та кандидатами-самовисуванцями. Так, у 104 ОВО боротьба розгорнулась між Володимиром Струком (самовисуванець) та Володимиром Гончаровим (кандидат від Партії регіонів). Після декілька діб підрахунку голосів та опрацювання протоколів ДВК ОВК № 104 констатувала перемогу кандидата-самовисуванця Володимра Струка, який отримав 39, 98 %, в той час, коли його опонент отримав 24, 48 %.

Зовсім інакше виглядала ситуація  у 107 ОВО. На перших порах підрахунку голосів впевнено лідирував кандидат-самовисуванець Сергій Шахов. Проте згодом, несподівано для багатьох в лідери вийшов кандидат від Партії регіонів, міський голова м. Лисичанська Сергій Дунаєв. Відрив між кандидатами склав 3, 6 % голосів.

Окремо слід розглянути ситуацію, що розгорнулась у 108 ОВО. Підрахунок голосів тут розтягнувся на невизначений час і супроводжувався резонансними подіями: напад на ДВК, провокації тощо. В цілому сама виборча кампанія у даному виборчому окрузі була досить неоднозначною. Вона супроводжувалась небувалим використанням підкупу виборців та адміністративного ресурсу. Проте перемогу в останній момент отримав кандидат-самовисуванець Валерій Мошенський, випередивши опонента від Партії регіонів Юрія Тернікова на 2, 22 %. Так, Валерій Мошенський заручився підтримкою 31 757 виборців, в той час як Юрій Терніков міг розраховувати на підтримку 29 752 виборців округу.

Такий розвиток подій був досить непередбачуваний, враховуючи результати голосування у одномандатних округах та високий рейтинг Партії регіонів згідно з соціологічними опитуваннями, проведеними на передодні дня виборів.

Завідомо програшні були позиції у Об’єднаної Опозиції та представників політичної партії «УДАР». Кандидати від даних політичних сил не змогли вийти до лідерських позицій у переважній більшості округів. До трійки або навіть четвірки лідерів вдалося вирватися представникам Об’єднаної Опозиції та політичної партії «УДАР» у 105, 107, 111, 112, 113 та 114 виборчих округах.

Попри те, що Партія регіонів отримала перемогу у переважній більшості одномандатних виборчих округів, беззаперечним лідером за кількістю відданих голосів є Володимир Демішкан, який отримав підтримку 63 065 виборців, що дорівнює 65, 87 % голосів. Найменшу підтримку з кандидатів від Партії регіонів отримав кандидат по 106 виборчого округу Олексій Кунченко, який міг розраховувати на підтримку 33 676 виборців. Відносно загального виміру процедури  підрахунку голосів, то тут слід констатувати, що найменшу підтримку отримав кандидат-самовисуванець по 108 ОВО Валерій Мошенський, отримавши відповідно 35, 19 % голосів.

Перейдемо до детальнішої характеристики депутатів, що представлятимуть 11 округів Луганщини  у Верховній Раді України нового складу.

 

ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 104

В ході передвиборчої боротьби, яка супроводжувалась конфліктними ситуаціями під час підрахунку голосів та процедури отримання протоколів ДВК Окружною виборчою комісією, перемогу отримав кандидат-самовисуванець Володимир Струк, селищний голова смт. Ювілейне, набравши 39, 98 % голосів виборців. Його основний опонент від Партії регіонів Володимир Гончаров отримав 24, 48 %. На третьому місці опинився кандидат-самовисуванець Ігор Мартиненков, набравши відповідно 20 % голосів. За Володимира Струка проголосувало 39 639 виборців, що є підтвердженням результатів соціологічних опитувань, проведених напередодні дня виборів, які зазначали його переможну позицію у порівнянні з потенційними опонентами.

Незважаючи на перемогу Володимира Струка, фаворитом виборчих перегонів на окрузі стала Партія регіонів, отримавши 54, 66 %, що становить 54 227 голосів виборців. На другому місці – Комуністична партія України з 22, 82 % або 22641 голосів виборців. Третє місце посідає політична партія «УДАР», отримавши 6, 88 % голосів, таким чином обігнавши ВО «Батьківщина», яка заручилась підтримкою 6, 00 % виборців, що взяли участь у голосуванні.

 

ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 105

105 одномандатний виборчий округ ще на початку передвиборчої кампанії вважався одним з трьох найспокійніших, а результат – найбільш передбачуваний. Причиною цього стала наявність серед кандидатів у народні депутати представника Партії  регіонів Сергія Горохова, який одразу був визнаний фаворитом виборчих змагань.  Серед решти кандидатів, які могли скласти конкуренцію Сергію Горохову слід визначити Максима Чаленка, висуванця від Комуністичної партії України, Геннадія Тамашева, кандидата від політичної партії «УДАР» та Владислава Кривобокова, кандидата-самовисуванця. Своєрідної особливістю виборчої кампанії була діяльність Владислава Кривобокова, кандидата-самовисуванця. Так, особливою рисою агітаційної діяльності кандидата була пропаганда інтеграції з Євразійським союзом, яка проте супроводжується порушенням виборчого законодавства http://oporaua.org/news/2343-lugansk-vyborciv-agitujut-pidtrymaty-lkomandu-volodymyra-putinar. Ноу-хау кандидата стала розробка відеокліпа з агітацією за Президента РФ Володимира Путіна http://www.youtube.com/watch?v=GAGmIFcfCZc&feature=player_embedded. Проте навіть така риторика не змогла забезпечити кандидату перемоги в окрузі або надати змоги вийти до трійки переможців змагань. Особливістю виборчої кампанії в даному окрузі також стало зняття своєї кандидатури кандидатом від ВО «Батьківщина» Олегом Перетякою на користь кандидата від політичної партії «УДАР» Геннадія Тамашева, але навіть така комбінація істотно не вплинула на кінцевий результат.

В цілому найбільшу підтримку в виборчому окрузі отримала Партія регіонів, отримавши 55, 81 % голосів виборців. Далі йде КПУ – 21, 56 %, «УДАР» — 6, 86 %.

ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 106

У 106 виборчому окрузі мандат народного депутата отримав кандидат від Партії регіонів Олексій Кунченко. Проте в передвиборчих змаганнях на території округу велась активна боротьба, яку кандидату від Партії регіонів доводилось вести з самовисуванцем,  що представляє неполітичне об’єднання «Команду Сергія Шахова» Юрієм Фурманом. Передвиборча боротьба супроводжувалась тиском правоохоронних органів як на кандидата Юрія Фурмана, так і на інших (Ігоря Беркута, Сергія Самарського), а також на штаби опозиційних політичних сил, зокрема, політичну силу «УДАР». Використання адміністративного ресурсу та непрямий підкуп виборців стали нормою, яка фіксувалась під час всієї виборчої кампанії в окрузі. Незважаючи на гостроту передвиборчої боротьби, Олексій Кунченко отримав 41, 41 % голосів, що становить 33 676 голос. На другому місці опинився кандидат Юрій Фурман, отримавши 17, 32 %, третє місце посів Ігор Беркут, набравши 11, 65 %, відданих за нього виборцями округу.

Олексію Кунченко буде важко виправдати довіру мешканців округу, яких він представлятиме. Адже, абсолютна більшість виборців його не обрала і не підтримує його програми.

За партійними списками переконливу перемогу отримала Партія регіонів, набравши 57, 54 %. Далі йдуть Комуністична партія України – 23, 49 %, ВО «Батьківщина» -  6, 13 % голосів виборців.

ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 107

Даний округ був одним з «найгарячіших» протягом всієї виборчої кампанії. Річ у тім, що основна боротьба за депутатський мандат тут розгорнулась між кандидатом від Партії регіонів Сергієм Дунаєвим та кандидатом-самовисуванцем Сергієм Шаховим, відомим за брендом неполітичного об’єднання «Команда Сергія Шахова». Серед основних арсеналів передвиборчої боротьби на території округу було використання адміністративного ресурсу, підкупу громадян. Так, на представників «Команди Сергія Шахова» здійснювався тиск правоохоронними органами, у оселях працівників штабів проводили обшуки. Самого кандидата Сергія Шахова оголосили в розшук за підозрою у скоєнні злочину за ч. 1 ст. 296 Кримінального Кодексу України (хуліганство) http://ura.dn.ua/11.09.2012/129393.html. Незважаючи на те, що Сергія Шахова об’явлено в розшук, це на заважало виборчому штабу кандидата продовжувати агітаційну кампанію. Не менш цікавим виявився день виборів, під час якого було пересічена спроба фальсифікацій виборів, коли невідомими особами була вчинена спроба розповсюдити невідому речовину на території однієї з дільниць при спробі зриву виборів.

За результатами волевиявлення громадян на території ОВО № 107 перемогу з невеликим відривом отримав кандидат Сергій Дунаєв, заручившись підтримкою 42, 58 % , що становить 38 294 голосів виборців. В той самий час Сергій Шахов, хоча і лідирував на перших порах під час підрахунку голосів, отримав 38, 98 %, що складає 35 049 голосів. Прикметним є той факт, що інші кандидати в депутати на території округу не змогли пересікти бар’єру у 10 % голосів. Так, кандидат від КПУ Віктор Кримцев отримав 8, 10 %, кандидат від ВО «Батьківщина» Вячеслав Теросипов – 3, 18 %.

За партійними списками переконливу більшість отримала Партія регіонів. За нею віддали свої голоси 59, 24 % виборців у виборчому окрузі. Далі йдуть КПУ – 24, 40 %, ВО «Батьківщина» — 4, 97 %.

ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 108

108 виборчий округ напевно є не лише одним з «найгарячіших» виборчих округів, але й в певній мірі не менш загадковим, що підтверджує характер виборчої боротьби та результати голосування. Основними «важковаговиками» передвиборчих змагань, після того як від участі у виборах відмовився Володимир Ландик, стали кандидат від Партії регіонів Юрій Терніков та кандидат-самовисуванець Валерій Мошенський. Хоча методи передвиборчої боротьби кандидатів не особливо відрізнялись один від одного, спрогнозувати результати виборів було досить важко. Серед арсеналу інструментів передвиборчої боротьби кандидата Валерія Мошенського було надання допомоги вагітним жінкам та безкоштовних курсів вивчення ПК для пенсіонерів, роздача продуктових наборів, організація дитячих свят. Юрій Терніков використовував «схему» з будівництва дитячих майданчиків, вже плавно апробовану іншими кандидатами від Партії регіонів, приймав участь у різноманітних святах та заходах.

Резонансною як для території округу стала участь у виборах кандидата від ВО «Свобода» Артема Заїки та участь у його виборчій кампанії перших осіб політичної сили. Активну позицію зайняв Олександр Ржавський, кандидат-самовисуванець, який рішуче позиціонував себе як фаворит змагань в окрузі (проте результати показали іншу картину) та мав переконливу більшість представників в Окружній виборчій комісії. Паралельно прослідковувалась виборча кампанія Володимира Гуславського та Олександра Андріянова, які мали певний відсоток підтримки виборців та були впізнаванні на території округу.

Не зважаючи на затягування процедури підрахунку голосів, провокації на території деяких ДВК та інші форс-мажорні ситуації перемогу з невеликим відривом отримав кандидат Валерій Мошенський. Він заручився підтримкою 31 757 голосів на свою користь, що становить 35, 19 %. В той самий час кандидат Юрій Терніков отримав 29 752 голосів або 32, 97 %. Наступні місця посіли Володимир Гуславський – 12, 30 %, Олександр Андріянов – 8, 17 %, Людмила Киричненко – 3, 80 %, Олександр Ржавський – 2, 96 %, Артем Заїка – 1, 29 %.

За партійним списком на території ОВО № 108, як і в інших округах Луганщини беззаперечним лідером залишається Партія регіонів. Так, Партія регіонів за даними протоколів ОВК № 108 заручилась підтримкою 58, 72 % голосів виборців, КПУ –  27,23 %, ВО «Батьківщина» — 3, 73 %.

ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 109

Даний округ міг з самого початку стати одним з найбільш «гарячих» округів, враховуючи той факт, які претенденти намагалися вести активну виборчу кампанію. З одного боку – це відомий бізнесмен, депутат обласної ради Володимир Медяник. З іншого боку – представник «Команди Сергія Шахова», співробітник СБУ Олександр Макаров, бувша очільниця ФК «ЗОРЯ» Марина Букаєва, кандидат від ВО «Батьківщина» Юрій Моравський, Вадим Даніелян, Артем Кривобоков, Григорій Пригеба. З самого початку виборча кампанія дійсно виглядала досить драматичною та резонансною, чого лише варте використання технології «двійників» кандидата Медяника та Макарова.

Відсутності факту «гарячого округу» сприяв невисокий рівень активності головних опонентів кандидата від Партії регіонів Володимира Медяника та низький рівень фінансування виборчої кампанії У поєднання з залученням адміністративного ресурсу Володимиром Медяником та належного фінансування, перемога кандидата від Партії регіонів була більш прогнозованою.

День виборів знаменувався використанням технологій «каруселей», до яких вдавалась частина людей м. Луганська та м. Краснодон.

Так, за результатами голосування Володимир Медяник випередив найближчих опонентів з повним відривом, набравши 44, 13 %, що дорівнює 42 600 голосів виборців. Олександр Макаров посів 2 місце, отримавши 14, 21 % або 13 724 голоси. Микола Рєзнік набрав 11, 57 %, Марина Букаєва – 9, 38, Юрій Моравський – 4, 12 %.

У багатомандатному окрузі фаворитом виборів залишається Партія регіонів, набравши 55 20 %. Далі йдуть КПУ – 23, 90 %, ВО «Батьківщина» — 5, 87, «УДАР» — 5, 41 %.

Перемога Володимира Медяника гарантувало йому депутатський мандат, у Верховній Раді Україні, разом з тим, відповідно до чинного законодавства, — позбавила мандату в обласній раді.

 

ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 110

У 110 виборчому окрузі Луганщини перемогу отримав кандидат від Партії регіонів, міський голова м. Алчевська Володимир Чуб, отримавши 48, 08 %, що складає 44 126 голосів виборців. Найголовнішим опонентом Володимира Чуба був кандидат-самовисуванець, що представляє «Команду Сергія Шахова» Олександр Жученко, який отримав 19, 28 % або 17 697 голосів виборців. Далі йдуть кандидат від КПУ Олександр Бебешко – 15, 89 %, самовисуванець Микола Киричнеко – 7, 06 %.

У порівнянні з іншим виборчими округами, де участь приймали кандидати від «Команди Сергія Шахова» даний ОВО є більш «спокійним». Притаманним для виборчої кампанії в окрузі стало використання технологій «чорного піару». Так, зокрема 14 жовтня 2012 р. були розповсюджені листівки з привітанням від імені Володимира Чуба з нагоди святкування 70-річчя створення УПА, що не містили вихідних даних та були спрямовані задля створення антирейтингу кандидата. У день виборів невідомими були розповсюджені листівки про факт, який виявився недостовірним, за яким Володимир Чуб знявся з виборів.

Окремо слід відзначити адміністративний тиск на представників КПУ та кандидата Олександра Бебешка, що не обмежував їхні права на рівний доступ до проведення політичної агітації.

У багатомандатному окрузі переможцем стала Партія регіонів, отримавши 58, 21 %. КПУ заручилась підтримкою 25, 54 % виборців, ВО «Батьківщина» — 4, 76 %, «УДАР» — 4, 26.

Також слід наголосити, що після отримання Володимиром Чубом депутатського мандату, в м. Алчевську мають відбутися перевибори міського голови, так само, як і в м. Лисичанську (де переміг Сергій Дунаєв) та смт. Ювілейне (де перемогу отримав Володимир Струк).

 ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 111

111 виборчий округ є одним з трьох «найспокійніших» округів Луганщини, де потенційно спрогнозувати перемогу кандидата від Партії регіонів Олександра Коваля не було важко. Так,  за кандидата Олександра Коваля проголосувало 52, 04 %, що становить 48 024 виборців округу. Наступним в рейтингу йде Олександр Гайдей, кандидат від КПУ, який заручився підтримкою 18 228 голосів, що становить 19, 75 % від кількості виборців, що взяли участь в голосуванні. Третє місце посів кандидат від ВО «Батьківщина» Віктор Бондарєв, отримавши 17, 56 % голосів у свою підтримку, що становить 16 208 голосів виборців.

За партійними списками перемогу отримала Партія регіонів, набравши 51, 58 %. Друге місце посіла КПУ, отримавши підтримку 31, 37 %. Третє місце за собою залишила ВО «Батьківщина», отримавши 6, 20 % голосів.

 

ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 112

Вказаний виборчий округ є частиною з тих, де головну конкуренцію кандидатам від Партії регіонів склали представники неполітичного об’єднання «Команди Сергія Шахова» та є замикаючим у цьому списку на Луганщині. Так, основну конкуренцію кандидату від Партії регіонів Юлію Іоффе склав кандидат-самовисуванець Олександр Бухалов.

Передвиборча боротьба на території виборчого округу була насичена на використання методів «чорного піару». Так, були розповсюджені фальшиві листівки від імені кандидата з привітанням мешканців м. Рубіжне зі святом 70-річчя утворення УПА. Подібні технології були використанні й в інших виборчих округах, де, що витікає з аналізу політичної географії, балотувались кандидати від неполітичного об’єднання «Команди Сергія Шахова»: 106, 107, 109 та 107 ОВО. Повертаючись до 112 виборчого округу, додамо, що в день голосування невідомими були розповсюдженні листівки з завідомо неправдивим змістом про смерть кандидата Юлія Іоффе. Наявність арсеналу технології «чорного піару» був складовою виборчого процесу даного округу.

Проте, незважаючи на використання методів непрямого підкупу виборців та інших  фактів порушення норм виборчого законодавства Олександр Бухалов поступився місцем у передвиборчих змаганнях головному опонентові. Таким чином,  Юлія Іоффе отримав 46, 88 %, що становить 38 198 голосів виборців. За кандидатуру Олександра Бухалова віддало голоси 21 708 виборців, що дорівнює 26, 64 % з кількості виборців, що взяли участь у голосуванні.

У багатомандатному окрузі рішучу перемогу отримала Партія регіонів, набравши 59, 55 %, що є одним з найвищих показників на Луганщині. Відносно інших політичних сил, то тут ситуація виглядає наступним чином: КПУ – 26, 06 %, ВО «Батьківщина» — 5, 0 %, «УДАР» — 3, 26 %.

ВИБОРЧИЙ ОКРУГ № 113

113 виборчий округ мав всі шанси стати одним з «найгарячіших», коли на шляху до депутатського мандату у боротьбі свої сили вирішили спробувати Віктор Тихонов (кандидат від ПР) та Віталій Курило (самовисуванець). Проте після того, як Віталій Курило зняв свою кандидатуру з участі у виборах, ситуація істотно змінилась. І, не зважаючи на активну організацію зустрічей з виборцями кандидатом від Радикальної Партії Олега Ляшка Сергієм Шакуном та на рейтинг кандидата від КПУ Володимира Юника, перемога все ж таки дісталась Віктору Тихонову, за якого віддало свої голоси 53 643 виборців округу або 60, 18 % з кількості виборців, що взяли участь у голосуванні. Друге місце посів Володимир Юник, отримавши 20, 19 %. Далі – Микола Слєпцов – 7, 24 % (кандидат ВО «Батьківщина»), Сергій Шакун – 5, 41 %.

У багатомандатному окрузі ситуація була наступна: Партія регіонів отримала 55, 85 %, КПУ – 25, 09 %, ВО «Батьківщина» — 6, 67 %, «УДАР» — 4, 87 %.

Прикметним є факт, що кандидати-висуванці політичних партій ВО «Батьківщина» та «УДАРу» отримала голосів більше, ніж було віддано за політичні сили, які безпосередньо представляли.

ВИБОРЧИЙ ОКРУГ №  114

114 виборчий округ є замикаючим у трійці найбільш «спокійних» округів. Причиною цього стала участь у виборчій кампанії кандидата від Партії регіонів, голови «Укравтодору» Володимира Демішкана. Ще задовго до дня голосування багатьом здавалась його перемога безальтернативною, що підтвердили результати соціологічних опитувань.

Так, за результатами голосування Володимир Демішкан отримав 64, 87 % або 63 065 голосів виборців, що є найбільшим результатом на Луганщині. Далі з великим відривом від нього йдуть Тетяна Сивоконь – 15, 12 % (КПУ), Віталій Запорожець – 6, 35 (самовисуванець), Ольга Кравченко – 5, 05 (ВО «Батьківщина»). Визначальними факторами перемоги кандидата у народні депутати Володимира Демішкана сатли відсутність місцевої авторитетної людини, яка б могла скласти конкуренцію кандидату; використання адміністративного ресурсу та службового становища; передвиборчі обіцянки кандидата та непрямий підкуп виборців.

Не менш очікуваними стали результати виборів по загальнодержавному виборчому окрузі, де Партія регіонів отримала 55, 85 %, КПУ – 25. 09 %, ВО «Батьківщина» — 6, 67 %, «УДАР» — 4, 87 %.

Цікавим є те, що у загальнодержавному окрузі більшість з політичних партій отримали голосів більше, ніж кандидати у мажоритарних округах від даних політичних сил.

В цілому для виборчої кампанії на Луганщині були притаманні наступні риси:

1)      Наявність  як «гарячих» виборчих округів, так і відносно «тихих»;

2)      Активну конкуренцію кандидатам від Партії регіонів у передвиборчій кампанії склали представники не ВО «Батьківщина», КПУ або інших політичних партій, а так зване неполітичне об’єднання «Команда Сергія Шахова» або кандидати-самовисуванці;

3)      Використання адміністративного ресурсу та службового становища;

4)      Більшість кандидатів з Об’єднаної опозиції, політичних партій «УДАР» та «України – Вперед!» були маловідомими для широкого загалу особами та мали обмежені ресурси для ведення виборчої кампанії;

5)      Перемогу в двох одномандатних виборчих округах Луганщини здобули кандидати-самовисуванці;

6)      Тиск правоохоронних органів на кандидатів в народні депутати від неполітичного об’єднання «Команда Сергія Шахова»;

7)      Використання широкого арсеналу технологій «чорного піару», серед яких найбільшого розповсюдження отримав підкуп виборців та організація «каруселей»;

Нафтогаз скуповує реверсний газ

За перші три доби НАК «Нафтогаз України» отримав близько 3,3 млн куб. м реверсного газу. Про це повідомило інформоване джерело в Міненерговугілля.
Всього за перший тиждень поставок — з 1 по 8 листопада — «Нафтогаз України» очікує, згідно з контрактом, отримати до 8 млн куб. м.

Відзначимо: поки що так званий «реверсний» газ в енергобалансі НАК «Нафтогаз України» (а саме він є покупцем) і в цілому в масштабах країни становить невеликий обсяг. Але важливо, що початок реверсним поставкам розпочато.

Нагадаємо, що з 1 листопада Україна, а саме НАК «Нафтогаз» розпочав прийом закупівок у німецькій RWE природного газу, що поставляється через територію Польщі.

Поки що договір з RWE передбачає постачання 1,4 млрд куб. м газу до закінчення 2012 року з можливим збільшенням до 4-5 млрд куб. м в наступні роки.

Джерело: Дзеркало тижня

Результаты президентских выборов в США

6 ноября последние из 220 млн американцев, имеющих право голоса, придут на избирательные участки. Явка вряд ли превысит 60%, а голоса распределятся почти поровну между Бараком Обамой и Миттом Ромни. Исход выборов будет зависеть от результатов голосования в дюжине штатов. Каждый штат отправляет в коллегию выборщиков свою делегацию, чья численность равна числу представителей штата, заседающих в обеих палатах конгресса. Самое пристальное внимание обращено на Вирджинию, Огайо и Флориду, которые могут предопределить результаты голосования. «Газета.Ru» в режиме реального времени следит за поступающими из США результатами.

Газета.ру

Китай меняет власть

В Пекине 8 ноября открывается XVIII съезд Компартии, на котором сменится верхушка руководства КПК и страны. Во главе постоянного комитета политбюро ЦК КПК встанет Си Цзиньпин. Он придет на смену нынешнему председателю Ху Цзиньтао. Десятилетний цикл работы нынешнего руководства в Китае завершится в марте, когда Всекитайское собрание народных представителей выберет Си Цзиньпина председателем КНР. Он возглавит пятое поколение китайского руководства после Мао Цзэдуна, Дэн Сяопина, Цзян Цзэминя и Ху Цзиньтао.

Газета.ру

Первый «болотный» срок

«Узник болотной» Лузянин получил 4,5 года колонии

«Узник болотной» Лузянин получил 4,5 года колонии

Первый фигурант «болотного дела» приговорен к реальному сроку заключения. Максим Лузянин, которого обвиняли в том, что он бил бойцов ОМОНа и участвовал в массовых беспорядках, приговорен к четырем половиной годам колонии общего режима. Адвокат Лузянина пообещал дойти до ЕСПЧ, но эксперты считают, что это бессмысленно, потому что осужденный признал свою вину.

 

В пятницу закончился первый судебный процесс в рамках «болотного дела». Суды по существу в отношении фигурантов разбирательства о массовых беспорядках на Болотной площади 6 мая стартовали с культуриста и предпринимателя Максима Лузянина. Его задержали одним из первых — 28 мая. Предварительные слушания по делу Лузянина, который обвиняется по ч. 2 ст. 212 УК (участие в массовых беспорядках) и ч. 1 ст. 318 (применение насилия в отношении представителя власти), состоялись 29 октября, и после их окончания у него были веские основания рассчитывать на благополучный исход процесса.

Лузянина решили судить в особом порядке: он признал свою вину, раскаялся и сотрудничал со следствием. Адвокат Лузянина Сергей Шушпанов не скрывал, что рассчитывает на выход подзащитного из-под стражи если не в зале суда, то уж точно до начала процессов в отношении других фигурантов «болотного дела».

Суд над Лузяниным должен был начаться в 11.00, но к этому времени в обвиняемого еще даже не привезли из СИЗО. К суду на всякий случай подвезли полицейский пазик, у которого дежурили стражи порядка. В коридорах суда заседания ждали несколько десятков журналистов и небольшая группа поддержки, состоящая из активистов, которые ходят практически на все процессы по «болотному делу».

 

«Да условку дадут, он же на сделку пошел. Должны, во всяком случае», — говорил один из активистов с белой лентой молодой девушке по соседству.

 

«Трудно сказать. Но, если дадут реальный срок, неизвестно, что же будет с теми, кто сотрудничать отказался», — отвечала девушка.

В какой-то момент в суде появился оппозиционер Алексей Навальный, фигурирующий в «болотном деле» как возможный организатор беспорядков. Он был единственным из лидеров протеста, пришедшим в суд. Навальный избегал общения с прессой, заверив, что даст комментарии после заседания.

В итоге суд над Лузяниным стартовал с полуторачасовым опозданием. Судья Андрей Федин, решивший вопреки желанию Лузянина сделать процесс открытым, зачитал заявления потерпевших по «болотному делу»: они все как один отказывались по разным причинам являться в суд, давая добро на процесс без их присутствия. После этого Федин предоставил слово стороне обвинения.

По словам прокурора, узнав 6 мая из СМИ о готовящейся акции протеста против фальсификаций на выборах в Государственную думу и президента, «Лузянин пришел на Якиманку и вместе с другими людьми направился на Болотную площадь». По словам прокурора согласованная с властями акция уже на Болотной площади переросла в массовые беспорядки, которые сопровождались погромами, поджогами и уничтожением имущества. В беспорядках Лузянин, по версии обвинения, участвовал с 16.00 до 20.00, грубо нарушая закон «О собраниях, митингах, демонстрациях и пикетировании».

 

Вместе с Лузяниным нарушали закон Андрей Барабанов, Федор Бахов, Михаил Косенко и другие фигуранты «болотного дела» — обвинитель перечислил практически все их фамилии.

 

От действия Лузянина пострадали пять человек — все они сотрудники полиции или бойцы ОМОНа. В омоновца Штапкина Лузянин бросил куском асфальта размером примерно 20 на 30 см, попав тому в шлем. Кроме того, он нанес неопасные для здоровья травмы другому бойцу ОМОНа Александру Казьмину, сержантам полиции Маркову и Круглову и сотруднику патрульно-постовой службы Прохорову. Прокурор подобно рассказал, как Лузянин срывал с полицейских шлемы, сбивал с ног, душил и бил. У Прохорова, к примеру, была повреждена зубная эмаль. Уже после задержания, заметил прокурор, Лузянин выплатил Прохорову компенсацию в 15 тысяч рублей за лечение у стоматолога.

Одновременно с Лузяниным, продолжал обвинитель, в беспорядках участвовали и другие «неустановленные лица»: они забрасывали сотрудников полиции и бойцов Внутренних войск камнями, кусками асфальта, палками и всем, что попадалось им под руки. Дальше прокурор более подробно описал действия незадержанных участников митинга.

 

По его словам, протестующие, «поддавшись на призывам к массовым беспорядкам» (кто призывал — не уточнялось), пытались прорвать полицейское оцепление, применяя физическую силу.

 

Помимо бутылок и других подручных средств, которые летели в стражей порядка 6 мая, митингующие распыляли слезоточивый газ из баллончиков, закидывали оцепление бутылками с зажигательной смесью, разливали на площади неустановленную жидкость с едким запахом из заранее приготовленных емкостей, выстраивали из биотуалетов препятствия для передвижения бойцов ОМОНа, а последних избивали, утверждал прокурор.

Из-за массовых беспорядков, по его словам, полицейские понесли большие убытки. ГУ МВД по Москве лишилось нескольких десятков шлемов и бронежилетов, 29 резиновых дубинок, 8 щитков, 12 раций и два мегафона — все это полицейские оценили в 371 тысячу рублей. Управление на транспорте МВД по Центральному федеральному округу недосчиталось 43 тысяч рублей, а ГУ МВД по Челябинской области (сотрудники областной полиции были в оцеплении) — 23 тысяч. Собственник биотуалетов компания «Экоуниверсал» оценила ущерб в 70 тысяч рублей.

Самые серьезные убытки, как следовало из слов прокурора, понес департамент жилищно-коммунального хозяйства и благоустройства ЦАО, который потратил на ремонт асфальта 28 млн рублей.

 

Зачитав обвинение, прокурор запросил для Лузянина шесть с половиной лет колонии общего режима, что стало явной неожиданностью для большинства тех, кто пришел на заседание.

 

Адвокат Лузянина Сергей Шушпанов попросил учесть раскаяние обвиняемого и признание им своей вины. Защитник отметил, что Лузянин действовал под влиянием толпы. Чтобы обосновать неадекватность поведения Лузянина на Болотной площади, он начал цитировать психолога Гюстава Лебона, изучавшего психологию толпы.

 

Сам Лузянин, взяв слово, в очередной раз признал свою вину. «То, что я делал на площади, мне не свойственно. Я серьезный человек, у меня на иждивении находятся сын, жена и мать. В других обстоятельствах я бы не совершил то, что сделал», — каялся обвиняемый.

 

В качестве свидетеля на суде выступила лишь мать Лузянина Анна: «Он добрый, хороший человек, У него крепкая семья, сыну 16 лет, жена… Он очень спокойный человек, занимается спортом, агрессивным я его никогда не видела. Он меня содержит, вся надежда на него».

Судья Федин на два часа удалился принимать решение и постановил отправить Лузянина за решетку на четыре с половиной года.

Иски потерпевших и пострадавших, к примеру ГУ МВД по Москве, Федин рассматривать в рамках уголовного судопроизводства отказался, сохранив при этом право предъявить к Лузянину финансовые претензии, но по «гражданской линии».

 

Сергей Шушпанов категорически не согласен с приговором. «Мы будем обжаловать его и готовы пройти все инстанции, в том числе и Европейский суд по правам человека», — сказал он «Газете.Ru».

 

Павел Чиков из правозащитной организации «Агора» считает, что никаких перспектив в ЕСПЧ у Лузянина нет, «поскольку он признал свою вину». А реакция адвоката Шушпанова, по его словам, свидетельствует о том, что они рассчитывали на более мягкий приговор: «Показательно, что адвокат заговорил об обжаловании приговора. Особый порядок (судебного заседания. — «Газета.Ru») не предполагает обжалования. Скорее всего, их просто кинули».

 

По мнению Чикова, реальный срок Лузянину говорит о том, что остальным обвиняемым по «болотному делу» нет смысла рассчитывать на сотрудничество со следствием.

 

«Если признавший свою вину Лузянин получает столько, то для других адвокатов есть смысл биться в суде — с потерпевшими, свидетелями, смотреть видеозаписи. Так что нас ждет интересный процесс, особенно если он будет групповым. У адвокатов будет одна общая позиция — не признавать статью 212 (массовые беспорядки. — «Газета.Ru»)», — сказал Чиков, заметив, однако, что другим обвиняемым, не признающим свою вину, следует ждать еще более жестких приговоров.

Правозащитник добавил, что приговор Лузянину в ближайшее время будет обжалован адвокатами «Агоры» Дмитрием Динзе, Фаритом Муртазиным и Светланой Сидоркиной, поскольку он может быть использован как преюдиция (правило для всех судов, рассматривающих дело, принять без проверки и доказательств факты, ранее установленные вступившим в законную силу судебным решением по другому делу. — «Газета.Ru») в делах их подзащитных по «болотному делу».

Помимо дела Лузянина в Замоскворецком райсуде в пятницу начался процесс по делу другого фигуранта «болотного дела» — Михаила Косенко. Накануне в дело вступили несколько адвокатов, среди которых Елена Липцер, которая защищает по «делу ЮКОСа» Платона Лебедева. Сторона защиты в начале процесса заявила несколько ходатайств, в том числе об освобождении Косенко из-под стражи. Они были отклонены, но следующее заседание было назначено на 28 ноября: к этому времени новые адвокаты должны успеть ознакомиться с делом.

Газета.ру

 

Выборы президента США

В начале сентября съезды двух крупнейших партий США официально выдвинули своих кандидатов на пост главы государства. От Республиканской партии на выборы пойдет губернатор Массачусетса Митт Ромни. Демократическую партию будет представлять действующий президент Барак Обама.

«Партизан» голодает против карцера

«Приморский партизан» Алексей Никитин объявил голодовку

«Приморский партизан» Алексей Никитин объявил голодовку. Как заявляет его адвокат, больного астмой Никитина, как и других фигурантов дела, постоянно помещают в карцер «по надуманным предлогам»; одному из них во время водворения в одиночную камеру для нарушителей якобы сломали руку. ФСИН и прокуратура на официальные жалобы пока не реагируют.

 

В пятницу стало известно, что Алексей Никитин, один из так называемых приморских партизан, обвиняемых в убийствах и нападениях на сотрудников милиции, объявил голодовку, протестуя против постоянного и необоснованного помещения в карцер его и его товарищей, рассказала «Газете.Ru» адвокат «партизана» Нелли Рассказова. За различные нарушения, которые защита называет надуманными, Никитин может провести в специальной одиночной камере 34 дня, начиная со вторника. Никитина поместили в карцер 19 октября, вышел он оттуда только в начале ноября, после чего вновь оказался в карцере, а на следующий день, 7 ноября, объявил голодовку.

 

При этом адвокат подчеркнула, что «партизаны» практически постоянно находятся в карцере за различные «надуманные» нарушения с середины октября.

 

По словам Рассказовой, Никитин болен астмой – ему опасно так долго находиться в карцере. Она утверждает, что стены помещения поражены так называемым «черным грибком», который может вызвать у человека в том числе тяжелые легочные заболевания. «Еще 19 октября у него прямо в карцере случился приступ астмы. Ему оказали экстренную помощь, но оставили там же, – говорит Рассказова. – В тот же день Владимиру Илютикову(другой фигурант дела – «Газета.Ru») сломали руку, когда он начал сопротивляться конвоирам, уводящим его в карцер». В настоящий момент, по словам Никитина, его товарищ продолжает сидеть в карцере со сломанной рукой. Кроме Никитина и Илютикова в специальных одиночных камерах для нарушителей в настоящий момент держат братьев-»партизан» Александра и Вадима Ковтунов.

 

«Как только ребята пытаются заступиться друг за друга, их тут же всех наказывают. Они борются с их взаимопомощью», – говорит Рассказова.

 

Согласно утверждению Рассказовой, непосредственный инициатор постоянного помещения партизан в карцер – дежурный Евгений Пай, который, как продолжают заявлять сами «партизаны» и их защита, запрещал принявшим ислам Ковтуну и еще одному «партизану» Роману Савченко молиться. «Он смотрит в глазок, видит, как Ковтун начинает молиться, заходит и говорит: «В мою смену молиться не будешь!» Однажды он зашел в камеру к Ковтуну, когда тот, по его словам, сидел на унитазе. Войдя, надзиратель потребовал встать перед ним. «Тот, естественно, дал ему понять, что вообще-то справляет нужду. Тогда Пай пошел и написал рапорт о невыполнении приказа», – утверждает адвокат. По словам Рассказовой, Никитин, который слышал все это, сидя в соседней камере, начал возмущаться и кричать дежурному, что такое поведение – это издевательство над человеком. В ответ на Никитина составили рапорт за «межкамерное общение».

 

Кроме того, со слов Никитина, надзиратель сознательно старается всячески «сломать» арестованных партизан. «Вы убийцы ментов, я вас ненавижу, вот я тоже мент – попробуй, убей меня!» – цитировал дежурного Никитин своему адвокату.

 

В УФСИН по Приморскому краю комментарии на этот счет получить пока не удалось. В пресс-бюро ФСИН России «Газете.Ru» не смогли ответить, чем закончилось разбирательство по предыдущим жалобам «партизан», а также предложили обратиться с официальным запросом, так как представители региональных управлений ведомства не уполномочены «давать комментарии федеральным СМИ без согласований с вышестоящим руководством». Ранее во ФСИН Приморья опровергали сообщения защиты: там утверждали, что никто «партизанам» молиться не запрещал. Тогда же представитель краевого управления ФСИН рассказала, что обвиняемые содержатся в СИЗО-1 с июня 2010 года и за это время неоднократно нарушали правила, за что привлекались к дисциплинарной ответственности.

 

Суд над «партизанами» все еще не начался, так как все четыре попытки собрать коллегию присяжных для рассмотрения громкого дела провалились. Первая была в июле, последняя – в октябре: тогда из полутора тысяч получивших уведомления жителей Приморья в суд явились только шесть человек.

 

Следующая попытка собрать присяжных по делу состоится 20 ноября. В этот раз суд разошлет еще 500 приглашений для кандидатов в члены жюри.

В ожидании суда «приморские партизаны» – Ковтуны, Савченко, Илютиков, Никитин и Максим Кириллов – почти 2,5 года содержатся в СИЗО. Еще два «партизана» — Андрей Сухорада и Александр Сладких — до суда не дожили: они погибли во время операции по их задержанию 11 июня 2010 года в Уссурийске. Согласно заключению судебно-медицинской экспертизы, они застрелились. Следствие обвиняет «приморских партизан» более чем в тридцати преступных эпизодах, в том числе в убийстве двух сотрудников милиции, в вооруженных нападениях на опорные пункты МВД, квартирных кражах, угонах автомобилей, хищении, незаконном хранении и ношении оружия, бандитизме, разбое, уничтожении чужого имущества. Уголовное дело составляет более 60 томов. Сами подсудимые утверждают, что «объявили войну» сотрудникам милиции, которые, как они утверждают, «крышевали» изготовление и продажу наркотиков в Кировском районе Приморского края.

www.gazeta.ru

 

У Москві відбувся “Русский Марш”

У Москві пройшла хода під назвою «Русский Марш», котра завершилася мітингом та святковим концертом. За даними МВС, у ній взяло участь близько 6 тисяч осіб, хоча самі організатори заявляють про 20 тисяч.

Незважаючи на посилені заходи безпеки та ретельні перевірки всіх присутніх, марш не обійшовся без димових шашок і сигнальних ракет, які іноді запускали прямо у поліцейський вертоліт, що супроводжував колону.

Перед початком ходи було затримано 25 молодих людей в німецьких шинелях і касках часів Другої світової війни. На самому заході нікого не затримували, хоча поліція була незадоволена тим, що учасники закривали обличчя шарфами, а в натовпі палили фаєри і стріляли з ракетниць.

Опісля маршу відбулась масштабна сутичка у метро між учасниками ходи та антифашистами.

За матеріалами РСН,  Труд