Новини очима молоді

Половина обласних державних адміністрацій, міських рад обласних центрів, а також районних державних адміністрацій та міст не готові до проведення електронних аукціонів. Про це свідчать результати спеціального дослідження Центру політичних студій та аналітики.

Із 1 січня 2013 року всі державні замовники України зобов’язані розпочати проведення реверсивних електронних аукціонів, згідно із змінами до закону «Про здійснення державних закупівель», які були прийняті Верховною Радою на початку червня 2012 року.

Для цього замовники повинні були придбати посилений сертифікат електронного цифрового підпису (ЕЦП) у одного із акредитованих центрів сертифікації ключів.

Проте, за місяць до Нового року, більше половини обласних державних адміністрацій, міських рад обласних центрів, міських рад та райдержадміністрацій не мають ЕЦП.

Більш того, значна частина обласних держадміністрацій не готові навіть організаційно до роботи із ЕЦП. Ще у 2004 році Кабінет Міністрів зобов’язав їхніх керівників розробити та затвердити порядок надання їхнім працівникам права застосування ЕЦП, ведення обліку, зберігання та знищення їх особистих ключів тощо (постанова № 1452 від 28.10.2004).

Лише п’ять ОДА чітко зазначили, що вони мають подібний Порядок (Волинська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Луганська та Хмельницька).

«Ці факти свідчать про те, що переважна більшість державних замовників на місцевому рівні не зможуть проводити обов’язкові електронні аукціони із початком нового року. Це створює серйозний ризик зриву закупівлі життєво необхідних товарів, робіт та послуг. Оскільки до категорії місцевих замовників також відносяться лікарні, школи, дитячі садки, відповідні управління освіти або охорони здоров’я тощо», зазначив директор ЦПСА Віктор Таран.

Дослідження проводилось експертами Центру Політичних Студій та Аналітики протягом жовтня-листопада 2012 року шляхом розсилання інформаційних запитів до органів місцевої влади, а саме: 25 облдержадміністрацій, 25 міських рад обласних центрів, 50 районних державних адміністрацій та 50 органів місцевого самоврядування інших міст України (відбір у довільному порядку).

Так, тринадцять ОДА відповіли, що ЕЦП не впроваджено в їхню роботу: Вінницька, Донецька, Житомирська, Львівська, Одеська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Рівненська, Тернопільська, Черкаська та Чернігівська обласні держадміністрації та Рада Міністрів АРК. Дві ОДА взагалі не дали відповідей (Чернівецька та Миколаївська).

Десять ОДА зазначили, що хоча б одне управління або апарат ОДА мають ЕЦП. Серед них: Дніпропетровська, Закарпатська, Луганська, Харківська та інші адміністрації.

Подібна ситуація спостерігається в органах місцевого самоврядування обласних центрів. Більше половини міських рад обласних центрів не мають ЕЦП. Це чотирнадцять рад: Луцька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська та Чернігівська.

Десять міських рад мають хоча б один посилений сертифікат ЕЦП. Серед них ради міст: Сімферополя, Вінниці, Донецька, Ужгорода, Запоріжжя, Херсона, Чернівців тощо. Одна міська рада взагалі не надала відповіді  (Рівне).

Кабінет Міністрів України фактично відкладає запровадження реверсивних електронних аукціонів із Нового року, чим створює ризик зриву життєво необхідних закупівель для громадян України. Про це свідчать результати спеціального дослідження готовності органів влади до е-аукціонів, яке було проведено Центром Політичних Студій та Аналітики у листопаді 2012 року.

Із 1 січня 2013 року всі державні замовники України зобов’язані розпочати проведення реверсивних електронних аукціонів, згідно із змінами до закону «Про здійснення державних закупівель», які були прийняті Верховною Радою на початку червня 2012 року.

Щоб ці зміни запрацювали на практиці, Кабінет Міністрів України та Міністерство економічного розвитку та торгівлі як Уповноважений орган у сфері державних закупівель повинні затвердити низку підзаконних актів. Ключові питання, які ці акти мають регулювати, є наступними:

• Перелік товарів, робіт та послуг, які замовники обов’язково мають закупати лише через реверсивний електронний аукціон
• Регламент роботи електронних майданчиків
• Вимоги до електронних  майданчиків,  у  тому  числі  умови їх функціонування,  та операторів електронних майданчиків
• Порядок ведення реєстру електронних майданчиків та операторів електронних майданчиків та включення (виключення) суб’єктів господарювання до/з такого реєстру

Крім того, Міністерство економічного розвитку та торгівлі має обрати на конкурсі не менше трьох електронних майданчиків.

За місяць до вступу в дію норм щодо е-аукціонів жоден із вказаних документів не був схвалений урядом або Міністерством економічного розвитку та торгівлі. Їхні проекти перебувають у стадії погодження різними міністерствами та відомствами.

«Це створює реальний ризик того, що у разі їхнього прийняття за декілька днів до Нового року десятки тисяч замовників будуть змушені авральними методами готуватися до е-аукціонів. Як наслідок, від цього можуть серйозно постраждати закупівлі життєво необхідних товарів, робіт або послуг для тих же лікарень або шкіл», зазначив керівник напрямку державних закупівель Центру Андрій Марусов.

Особливо небезпечна ситуація може скластися, якщо уряд схвалить лише постанову щодо переліку товарів, робіт та послуг, обов’язкових для закупівлі через е-аукціони, без прийняття інших актів, відбору електронних майданчиків тощо. У такому разі значна частина закупівель просто зупиниться. Справа в тому, що закон прямо забороняє замовникам закупати визначені постановою товари, роботи та послуги через будь-які інші процедури, крім е-аукціонів. За відсутності всіх складових системи е-аукціонів замовники просто не будуть робити закупівлі.

Щоб попередити такий розвиток подій, уряд має дуже обережно підійти до прийняття вказаних актів. Або нова Верховна Рада України має відтермінувати вступ в дію норм щодо е-аукціонів на певний час.     

Ранее посол Палестины просил Виктора Януковича оказать давление на Израиль.

Межведомственная комиссия по международной торговле (МКМТ) пересмотрела свое недавнее решение, относительно продления на три года действия ограничений на импорт спичек в Украину. С 28 ноября отменяется специальная пошлина на ввоз данной продукции независимо от страны происхождения и экспорта, сообщает “Интерфакс-Украина”.

МКМТ установила, что продолжение специальных мер в отношении импорта в Украину спичек независимо от страны происхождения и экспорта противоречит национальным интересам Украины.

Согласно предыдущему решению МКМТ, с 5 ноября ставка специальной пошлины на импортированную продукцию в ближайший год должна была составить 10,17%.

По данным Госстата, с января по август 2012 года в Украину было ввезено 3,75 тыс. т спичек на сумму $5,6 млн. Импорт из России составил 2,39 тыс. т, на $3,56 млн, а из Белоруссии – 1,36 тыс. т, на $2,02 млн. В то же время за этот период было экспортировано 0,47 тыс. т украинской продукции на $0,61 млн.

Впервые антидемпинговые пошлины на импортные спички Украина ввела 27 сентября 2003 года. В течении пяти лет для российских предприятий пошлина составляла 8,8% с исключением для ЗАО «Плитспичпром» (Балабаново) с нулевой пошлиной, а для белорусских производителей – от 31,8% до 95,7%.

Крупнейшим отечественным производителем спичек является ООО «Украинская спичечная фабрика» (с. Березное, Ровенской обл.), арендующее площади госпредприятия «Ровенская спичечная фабрика». В первом полугодии 2012 года чистый доход предприятия составил 33,44 млн грн, чистая прибыль – 2,73 млн грн.