Моніторинг відкритості органів влади на місцевому рівні в листопаді 2012 року показав, що в трійкунайвідкритіших областей, відповідно до рейтингу складеному експертами Центру Політичних Студій та Аналітики, увійшли:
І місце — Кіровоградська область (4,75)
ІІ місце — Чернігівська область (4,17)
ІІІ місце — Київська область (4,13)
В той час, як список найзакритіших очолили Миколаївська та Тернопільська області, розділивши І місце та отримавши 2,25 бали по п’ятибальній шкалі відкритості. ІІ місце в рейтингу найзакритіших областей зайняла Полтавська область з середнім балом по регіону 2,71, а ІІІ місце дісталось Волинській області з балом 2,75.
В листопаді в кожній області було надіслано по 6 інформаційних запитів, тому моніторинг охопив 150 органів місцевої влади та місцевого самоврядування. Варто зазначити, що на цей раз координатори Центру Політичних Студій та Аналітики відправляли запити не від імені громадської організації, а від свого власного — тобто ці запити розцінювались органами влади як запити від пересічних громадян.
(Додаток 1.Рейтинг відкритості органів влади в середньому по регіонам станом на листопад 2012 року. Максимальна кількість балів, яку можна було отримати згідно з методологією оцінювання — 5 балів)
Також варто зазначити, що лише в чотирьох областях всі 6 з 6 органів влади надали відповідь на запити, в той час як в решті областей було проігноровано від 1 до 3 запитів. Загалом в листопаді проігнорували інформаційні запити не надавши на них відповіді 21% з органів влади, куди ці запити були надіслані. Однак, якщо подивитися глибше, то головним чином така статистика формується завдяки порушенню Закону про Доступ міськими радами невеликих міст. Таким чином, координатори Центру Політичних Студій та Аналітики так і не дочекались відповіді на свої інформаційні запити від 19 з 50 таких міських рад, що становить 38% від їх кількості.
Серед обласних державних адміністрацій найвідкритішими в листопаді стали — Вінницька, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Одеська, Рівненська та Сумська, отримавши 5 балів з 5. (Додаток 2) На діаграмі видно, як змінювався рівень відкритості цих обласних державних адміністрацій, протягом останніх трьох місяців. Таким чином, Сумська та Вінницька ОДА стали беззаперечними лідерами в наданні якісних відповідей на інформаційні запити.
(Додаток 2. Динаміка відкритості ОДА протягом вересня-листопада 2012 року. Графік показує на скільки усталеним чи випадковим є якісне надання відповідей на запити для тих органів влади, які в листопаді потрапили до списку найвідкритіших)
Так само найвищий бал отримали Луцька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська міські ради та КМДА. (Додаток 3) На цій діаграмі найбільшу увагу привертають Дніпропетровська, Харківська та Чернігівська міські ради, які в вересні та жовтні не відповідали на інформаційні запити взагалі, або надавали відповідь з порушеннями норм Закону про Доступ. Менше з тим, це не завадило їм виправитись в листопаді, й надати зразкові відповіді.
(Додаток 3. Динаміка відкритості міських рад протягом вересня-листопада 2012 року. Графік показує на скільки усталеним чи випадковим є якісне надання відповідей на запити для тих органів влади, які в листопаді потрапили до списку найвідкритіших)
Найзакритішими органами влади в листопаді стали Чернівецька та Миколаївська обласні державні адміністрації, а також Рівненська міська рада, які отримавши 0 балів з 5. (Додаток 4 і Додаток 5) Однак список найзакритіших обласних державних адміністрацій також доповнився Полтавською та Харківською ОДА, відповіді від яких надійшли не на офіційних бланках, та лише частково задовольняли питання запиту.
(Додаток 4. Динаміка закритості ОДА протягом вересня-листопада 2012 року. Графік показує на скільки усталеним чи випадковим є неякісне надання відповідей на запити або ігнорування інформаційних запитів для тих органів влади, які в листопаді потрапили до списку найзакритіших)
Графік найзакритіших ОДА яскраво змальовує тенденцію штучного перешкоджання отримання публічної інформації Полтавською, Харківською та Миколаївською обласними державними адміністраціями, оскільки в вересні рівень їхньої відкритості був досить високим, а в листопаді різко впав. Що стосується Чернівецької ОДА, то вона три місяці поспіль не надає відповіді на запити відправлені координатором Центру Політичних Студій та Аналітики у Чернівецькій області.
В свою чергу, Рівненська міська рада почергово очолює то рейтинг найвідкритіших, то рейтинг найзакритіших міських рад. Таким чином, відповідь від неї надходить або в зразковій формі, або не надходить взагалі.
(Додаток 5. Динаміка закритості Рівненської міської ради протягом вересня-листопада 2012 року. Графік показує на скільки усталеним чи випадковим є ігнорування інформаційних запитів для Рівненської міської ради, яка в листопаді потрапила до списку найзакритіших)
Варто зазначити, що лише 5 міських рад міст обласного значення та лише 5 обласних державних адміністрацій не подолали чотирибальний бар’єр при оцінюванні якості надання відповідей на інформаційні запити. А це означає, що 80% з цих органів влади надають публічну інформацію у відповідь на запити на досить високому рівні.
Однак, відмінністю моніторингу в листопаді стала зміна переліку районних державних адміністрацій та міських рад, які складають дві треті середнього балу при формуванні рейтингу відкритості областей. Таким чином, лише обласні державні адміністрації та міські ради міст обласного значення лишились зі старого списку моніторингу, натомість РДА та решта міських рад потрапили під моніторинг ЦПСА вперше відтоді як закон «Про доступ до публічної інформації» набув чинності. Саме тому, рівень відкритості органів влади, який ми отримали в середньому по областях набагато нижчий, від рівня відкритості ОДА та міських рад найбільших міст в кожній області.
Яскравим прикладом такої невідповідності є Сумська область, де Сумська ОДА та Сумська міська рада вже не вперше надають зразкові відповіді на інформаційні запити, однак Сумська область за рівнем відкритості опинилась лише на 14 місці, розділивши його з Харківською, та набравши лише 3,04 бали з 5. Така саме ситуація трапилась в Луганській та Запорізькій областях, які в рейтингу відкритості регіонів зайняли 13 та 9 місця відповідно.
Таким чином, моніторинг відкритості органів місцевої влади та місцевого самоврядування показав, що найкраще забезпечують доступ громадян до публічної інформації шляхом надання відповідей на інформаційні запити міські ради міст обласного значення та обласні державні адміністрації. В той час як найгірше такий доступ забезпечують міські ради невеликих міст. (Додаток 6)
(Додаток 6. Середній бал відкритості різних органів місцевої влади та самоврядування)
Моніторинг здійснюється Центром Політичних Студій та Аналітики за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні в рамках проекту «Знати, щоб діяти!».
Детальніше з новинами про доступ до публічної інформації Ви можете ознайомитись на сайті Прозора Бюрократія» http://access-info.org.ua/
Дарія Слизьконіс, Центр Політичних Студій та Аналітики
Загрузка ...