Славутич, в рік свого 34-річчя, планує відкриття інноваційного музею сучасного мистецтва. Ядром колекції стануть твори художників різних жанрів та напрямків, створені під час масштабної арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму», яка пройде цього року у кілька етапів з 31 серпня по 17 жовтня. Грантову підтримку для реалізації амбітних планів місто отримало від Українського Культурного Фонду.

Виборовши звання Малої культурної столиці України-2021, Славутич має амбітні плани конкурувати з іншими культурно-мистецькими центрами й не тільки на мапі країни. «Ми б хотіли посприяти перезавантаженню країни в культурному та креативному сенсі, зокрема, згенерувати й децентралізувати культурні туристичні потоки, змістивши фокус їхньої уваги на малі міста. Для нас важливо, щоб малі міста отримали можливості мегаполісів в культурному аспекті  — бо це про безбар’єрність, яка у нас у фокусі, але у творчому та освітньому сенсі, – зазначає мер Славутича Юрій Фомічев.  — Ми цілком готові до модернізації і переорієнтації на сферу послуг та дозвілля. Також готові до діалогу, обміну досвідом та продуктивної взаємодії з іншими регіонами».

      Першим кроком на шляху до реалізації цих планів й створення насправді інноваційного музею мистецтв буде проведення втретє (з 2019 року) у місті масштабної арт-резиденції вже у відкритому форматі, тому вона має назву OFAR (Open Format Art Residence). Три окремі творчі підпроєкти мають спільну тему «Апофеоз імперії». 31 серпня — 6 вересня відбудеться підпроєкт «Фото-Графіка» (куратор – Єлизавета Зігура) для фотографів і графіків, 6 — 12 вересня – «Тривимірне мистецтво у VR» (куратор  — Катерина Рай) для скульпторів віртуальної реальності, а з 12 по 18 вересня  — «Медіа-арт» (куратор – Олександра Халепа).

Також у програмі виставки графіки, фотографії, віртуальної та доповненої реальності, лекції про кіно, NFT-арт, майстерність та інноваційність, майстер-класи з акварелі, створенню токенів, доповненої реальності тощо, дитячий освітній фестиваль медіа-арту та сесії з віртуальної реальності, круглий стіл по започаткуванню Музею Мистецтв Славутича, науково-практична конференція з культурології, що підсумує ініціативи грантового портфеля 16-17 жовтня.

      Коментуючи тему  — «Апофеоз імперії» — головний куратор ініціативи OFAR Віктор Гріза, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України зазначає:

«Славутич був створений в останню добу СРСР, у 1987-1988 роках, і є результатом солідарних зусиль республік, що об’єднано і швидко збудували “місто для життя” атомників ЧАЕС прямо посеред лісу. Але через розвал Союзу деякі заплановані об’єкти не були добудовані. І арт-резиденція своїми творчими результатами доповнить цю мізансцену апофеозу імперії, будуючи такі ж величні (хоча й віртуальні) об’єкти, які властиві тогочасному масштабу. При цьому ми прагнемо художньо відрефлексувати дистанцію між утилітарною та ідеологічною функціями простору, щоб було не тільки проти-, але й співставлення».

Все напрацьоване на арт-резиденції, на яку запрошено 55 митців, увійде до фондів новоствореного інноваційного музею мистецтв Славутича. Це мистецтво буде дійсно сучасним в усіх сенсах, адже воно створене не тільки нашими сучасниками, а й за допомогою сучасних технологій VR/AR та медіа-арту.

«В просторі нового музею будуть демонструватися окремі колекції, змінюючи одна одну,  — говорить Віктор Гріза.  —  музей обслуговуватиме потужне комп’ютерне забезпечення, яке буде накопичувати й зберігати цей творчий доробок. А потім онлайн робити його доступним усьому світові, щоб у поціновувачів був вибір: в Більбао чи до Славутича? Впевнений, що у нас є своя неповторна привабливість  подивитися: що ж відбувається у цьому місті-супутнику ЧАЕС, у цьому атомограді? Та побачити, так би мовити, період напіврозпаду мистецтва. Насправді ж цей період триває вічно, адже багато чого з арте-фактів до нас дійшло і через тисячоліття. Виходить, що мистецтво  — найбільш довготривалий з активних елементів».

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

_____________

Довідка

Славутич — наймолодше, створене у 1986 році, місто в Україні потужного урбаністичного та інтелектуального потенціалів, з розвинутою інфраструктурою. Місце, де генеруються нові ідеї та впроваджуються амбітні ініціативи.

 У 2021 році Славутич отримав статус Малої культурної столиці України та грант від Українського культурного фонду на реалізацію проєкту «Славутич: ось [to beⁱ] країна!», який складатиметься з роботи арт-резиденції OFAM «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича», діяльності «SESAM 2021 Poliklinika: Міжнародного семінару студентів-архітекторів від Європейської Архітектурної Студентської Асамблеї», фестивалю для майбутніх медійників «Золота осінь Славутича”, ІІ Міжнародного фестивалю для людей поважного віку «GOLDenFest» та інших культурно-мистецьких ініціатив. 

http://www.slavutych.capital/
#запідтримкиУКФ
#SlavYouTouch
#малакультурнастолиця
#МКС

17 серпня в кінотеатрі Оскар (ТРЦ Gulliver) відбувся допрем’єрний показ української анімаційної пригоди «Гуллівер повертається», виробництва 95 Animation Studios та Gulliver Films. У всеукраїнський прокат стрічка виходить сьогодні — 19 серпня. 

Над проектом працювали кращі аніматори України та закордонні спеціалісти. Продюсери анімації «Гуллівер повертається»: Олег Ходачук, Борис Шефір, Сергій Шефір, Андрій Яковлєв. Режисер анімації – аніматор Walt Disney Studios Тоні Бонілла. Над сценарієм працювала команда сценаристів Студії «Квартал 95» та всесвітньо відомий сценарист, володар Еммі Майкл Райан.

Головних героїв озвучили: Володимир Дантес, Надя Дорофєєва, Євген Кошовий, Станіслав Боклан, Олександр Пікалов.

Вчора відбулася прес-конференція з командою проекту, фан-зустріч з акторами озвучування Євгеном Кошовим, Олександром Пікаловим, а також Володимиром Дантесом та Надею Дорофєєвою, які підключилися онлайн. Модератором виступила акторка «Жіночого Кварталу» Ірина Сопонару.

Також відбувся вечірній допрем’єрний показ. Серед гостей заходу: Євген Кошовий, Олександр Пікалов, Юрій Ткач, Степан Казанін, Катерина Осадча та Юрій Горбунов, Маша Єфросініна, аніматор Walt Disney Studios Тоні Бонілла, Влад Яма, Валерій Жидков, Гарік Корогодський, Григорій Решетник, Дар’я Петрожицька, Олег Фагот Михайлюта та Ольга Навроцька, Катерина Сільченко, Єлизавета Скічко-Юрушева, Lida Lee, Nino, Руслан Ханумак та Аліна Шаманська, Ірина Костюк та Сергій Созановський та багато інших. 

Нагадаємо, що «Гуллівер повертається» був успішно представлений на Берлінале та в Каннах на найбільшому світовому кіноринку Marche du Film, на Міжнародному фестивалі анімаційних фільмів в Ансі, був у конкурснії програми Шанхайського кінофестивалю, а також був показаний на Пусанському міжнародному кінофестивалі для дітей та молоді.

За сюжетом через 30 років Гуллівер повертається до Ліліпутії, оскільки жителям країни знову потрібна його допомога. Разом з друзями мужній Гуллівер намагається врятувати країну від загарбників. Глядачів чекають нестримні жарти, яскраві пригоди та нові герої, яких полюблять як діти, так і дорослі. За мотивами твору Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера». В кіно вже з 19 серпня!

Прем’єра в Україні: 19 серпня 2021

Виробництво: 95 Animation Studio та Gulliver Films

Жанр: анімаційна пригода

Instagram: @gulliverreturns_movie

Facebook: Гуллівер повертається @GulliverReturns

Трейлер: https://youtu.be/HlK_nEYPAe4

Цього року Міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва LINOLEUM пройде з 1 по 5 вересня в Києві. Організатори фестивалю отримали 2892 заявки на участь з 75 країн світу, 79 з яких були відібрані для участі в конкурсній програмі фестивалю. Переможці будуть визначені в межах Міжнародного конкурсу (45 фільмів), Українського конкурсу (10 фільмів) та Конкурсу комерційної анімації (24 фільми).

У найчисельнішому міжнародному конкурсі куратори фестивалю виділили 5 окремих блоків (45 фільмів). Кожен з блоків названий на честь одного з фільмів-учасників, який найглибше розкриває означене питання.

Перший блок «Невидимі» розповідає про найкращий, або найстрашніший зі світів – внутрішній світ людини. Однойменна анімація з Румунії показує один день з життя молодої жінки, яка мешкає в родині, проте не почувається у безпеці. Втеча у потаємні куточки своєї свідомості здається їй кращим виходом, але чи це так – дізнаємося на фестивалі.

Другий конкурсний блок «Без назви». На думку організаторів, є речі, які складно означити, проте вони можуть сказати за себе самі, наприклад, за допомогою анімації. Канадський фільм, на честь якого названа ця програма, досліджує неоднозначні взаємини, які виникають між митцями, їхньою творчістю та аудиторією.

Третій блок зветься «Природний відбір» й фантазує на тему кінця людства, як реального, так й метафоричного. Стрічка з Боснії і Герцеговини, що була обрана, як заголовний фільм блоку, здійснює подорож у сюрреалістичний світ гуманоїдних тварин, що втратили зв’язок з власною природою та загубили розуміння власного призначення. Цікава алюзія, чи не так?

У четвертому конкурсному блоці «Мистецькі справи» слово надається самим митцям. Аніматори рефлексують щодо власного буття та творчості, а інколи – іронізують. Саме таким є однойменний фільм з Великої Британії, що демонструє нам дуже цікаву родину: працівницю фабрики схиблену на малюванні, її сина техно-гіка та сестру – фанатичну таксидермістку.

Останній блок міжнародного конкурсу називається «Усі ці відчуття всередині мене». Фокус цього блоку спрямований на весь спектр людських емоцій, як позитивно, так і негативно забарвлених. Заголовний фільм знайомить нас з почуттями трансгендерної жінки, яка долає великий шлях від страху та сорому за власну сутність до емоційного спокою. До блоку також увійшов фільм «Я та моя Кремезна Дупа» авторства українки Єлизавети Письмак, який брав участь у Каннський конкурсній програмі студентських фільмів Cinefondation. Аніматорка родом з Чернігова, навчається у місті Лодзь в Польщі.

Український конкурс представлений одним загальним блоком, в якому за приз змагатимуться 10 надзвичайно сильних робіт – наші аніматори роблять все, аби ними пишалися, а їхніми роботами захоплювалися. Фільм «Глибока вода» вже став номінантом престижного фестивалю Animafest Zagreb, а «Непотрібні речі» та «Тигр блукає поруч» отримали визнання на фестивалі LA Shorts International Film Festival. Різні за жанром та темами, всі вони говорять про однаково важливі питання.

В межах програми, але поза конкурсом, відбудеться прем’єрний показ документального фільму в пам’ять про Олега Педана «Papier-mâché», який було створено його студенткою Анастасією Фалілеєвою.

Започаткований у 2018 році як експеримент, сьогодні Конкурс комерційної анімації став повноправним учасником фестивалю LINOLEUM. Цьогоріч він вчетверте розважатиме, дивуватиме та надихатиме найактуальнішими кейсами з реклами, освітнього й соціального контенту та музичної індустрії. Усього за приз боротимуться 24 анімаційні картини, кожна з яких кидає виклик буденності й власним прикладом доводить, що, навіть, комерційні роботи можуть бути по-справжньому новаторським, авторським висловом. Сюди ж увійшли чотири роботи з України, дві реклами від львівської креативної агенції AND ACTION та Анастасії Фалілеєвої, а також музичні кліпи для гуртів «Гибкий Чаплинъ» та «Вагоновожатые».

Покази фільмів в межах конкурсних та позаконкурсних програм фестивалю відбудуться у київському кінотеатрі «Жовтень». Освітня програма пройде офлайн безкоштовно за попередньою реєстрацією та транслюватиметься онлайн на YouTube-каналі та Facebook-сторінці фестивалю.

Фестиваль проходитиме за підтримки Українського Культурного Фонду та Державного агенства України з питань кіно.

Цього разу, компанія »Київський БКК», до 30-річчя Незалежності України організувала встановення рекорду України із наймасовішої дегустації торту.

Головним ексклюзивом події стало те, що учасниками рекорду стали 10 локацій по Україні! Київ, Ірпінь, Одеса, Житомир, Дніпро, Львів — міста в яких відбулось подібне свято!

«Відомий український комбінат у співпраці зі справжнім професіоналом своєї справи та головним Шефом країни Ектором Хіменесом-Браво розробили авторську рецептуру нового торта “Київський дарунок з фундуком” лінійки “Від Шефа”. Ектор Хіменес-Браво з великою любов’ю до України та українців вклав свою майстерність, грандіозний досвід і натхнення в нову версію легендарного київського десерту. Торт “Київський дарунок від Шефа” — це солодкий танок безе, горіхів та ароматного крему. Ніжні та хрусткі повітряні коржі з фундуком, що гармонійно поєднуються кремом на жовтках та вершковому маслі. Поверхня торта оздоблена шоколадним і вершковим кремами й прикрашена золотистими горішками»,- повідовила прес-служба “Київський БКК».

Рекорд зафіксував експерт Національного Реєстру України Віталій Зорін.

ДОВІДКА:

До Чорнобильської зони вперше за останні роки було відправлено етнографічну експедицію з метою вивчення традицій, що зникають, звичок, обрядів, ремесел та побуту регіону. Ініціатором та організатором дослідження виступив Вишгородський історико-культурний заповідник. Славутич, як мала культурна столиця України-2021 та спадкоємця культурної спадщини Чорнобильського регіону долучився до організації та прийому унікальної наукової події.

Наразі наукові експедиції в Україні організуються зрідка. Тому отримані результати є особливо важливими для збереження культурно-етнографічної спадщини як Полісся, так і України загалом.

Серед значного обсягу антропогенних, економічних, екологічних втрат після аварії на Чорнобильській АЕС в тіні залишилось те, що поволі руйнується й етнокультурний пласт, притаманний цій місцевості – народні звичаї й традиції, повір’я, архаїстично-побутові культурні реалії, автентичні особливості ремесел, ігри й забави, особливості народних святкувань тощо. А також і елементи матеріальної культури: старовинні обрядові, побутові речі, що збереглися у носіїв регіональної етнічної культури. Через природне руйнування житла в сільській місцевості, звідки відселено людей, втрачаються й автентичні елементи традиційної для Чорнобильського ареалу Полісся архітектури.

Те, що залишилось, потребує невідкладних заходів з фіксації, дослідження, систематизації й оприлюднення для прийдешніх поколінь – як істориків, етнографів, краєзнавців, педагогів, бібліотекарів, так і широкого загалу зацікавлених осіб.

Етнографічна дослідницька експедиція «Чорнобиль: перервана традиція» під керівництвом директорки Вишгородського історико-культурного заповідника Влади Литовченко має на меті збір автентичного етнографічного матеріалу, вивчення сучасного стану побутування традицій та інших етно-елементів Чорнобильського ареалу, фіксування етнічної спадщини методами аудіо-, фото-, відеозйомки, систематизацію зібраного матеріалу з метою подальших досліджень. А також оприлюднення перебігу та результатів дослідження.

Під час експедиції були відвідані населені пункти, що знаходяться в зоні відчуження, яких з часом, як і самоселів, що у них живуть, стає все менше: якщо у 2002 році їх нараховувалось майже 300, то у 2021-му –тільки 99, а також проводилася робота в наукових та музейних фондах міста Славутич.

Значна кількість культурно-етнологічних матеріалів даного ареалу була зібрана і в Славутичі, де також живуть носії автентичних традицій регіону, свого часу переселені з Прип’яті. Місцеві жителі радо поділились своїми спогадами і розповіли про традиції, які зберігають. Багато дійсно унікальних етнографічних матеріалів з Полісся зібрано і у Краєзнавчому музеї м. Славутича та Чорнобильської АЕС. Вони заслуговують на увагу як неоціненні зразки регіональної культури – зокрема, тут представлена колекція поліського та білоруського одягу, яка показує відмінності цього ареалу (ті ж шарафани, елемент місцевого одягу, або рушники, що перегукуються з вишгородськими рушниками). Все це потребує подальшого вивчення та дбайливого збереження.

Загалом місто, і як спадкоємець культурної спадщини Полісся, і як мала культурна столиця України-2021, багато робить для дослідження й збереження культурно-етнографічної спадщини регіону. Про це в рамках зустрічі з учасниками експедиції розповіли заступник міського голови Олександр Линкевич, очільниця відділу культури Ніна Баришевська, заступник директора КП «Агентство регіонального розвитку» Марина Карасьова, директор краєзнавчого музею Євген Алімов та співробітники музею.

Подальша співпраця науковців Славутича та Вишгородського історико-культурного заповідника на теренах збереження культури Чорнобильського ареалу триватиме надалі. Адже Славутич – одне з тих небагатьох малих міст, що опікується культурою – збереженням та розвитком та зацікавлений в привабленні туристів, в тому числі тих, хто захоплений традиціями та етнографією.

Організатори етнографічної дослідницької експедиції «Чорнобиль: перервана традиція»: 

Вишгородська районна державна адміністрація, Вишгородська районна рада, Вишгородський історико-культурний заповідник, Славутицька міська рада.

Співорганізатори: Український центр культурних досліджень, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, Державний архів Київської області.

Учасники: заступниця голови Вишгородської районної державної адміністрації Тетяна Волотовська, кандидат історичних наук-Галина Бондаренко, журналіст Інна Косянчук, науковці Наталя Морозова та Роман Каць.

Медіа-партнер: газета «Слово»

ДОВІДКА:

Славутич — наймолодше, створене у 1986 році, місто в Україні потужного урбаністичного та інтелектуального потенціалів, з розвинутою інфраструктурою. Місце, де генеруються нові ідеї та впроваджуються амбітні ініціативи.

 У 2021 році Славутич отримав статус Малої культурної столиці України та грант від Українського культурного фонду на реалізацію проєкту «Славутич: ось [tobeⁱ] країна!», який складатиметься з роботи арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича», діяльності «SESAM 2021Poliklinika: Міжнародного семінару студентів-архітекторів від Європейської Архітектурної Студентської Асамблеї», фестивалю для майбутніх медійників «Золота осінь Славутича”, ІІ Міжнародного фестивалю для людей поважного віку «GOLDenFest» та інших культурно-мистецьких ініціатив. 

23 лютого в столичному кінотеатрі “Київська Русь” перші глядачі побачили заключну частину найуспішнішої української кінофраншизи — “Скажене Весілля 3”, яка із 25 лютого демонструватиметься в усіх кінотеатрах країни.

Дух свята та ромська романтика заряджали ще на підході до кінотеатру “Київська Русь”. З усіх боків лунала музика, біля входу гостей зустрічала справжня циганська бричка і жовтий ретро автобус Volkswagen Т1 – один із головних символів проєкту

На допрем’єрному показі зіркової комедії “Скажене весілля 3” (виробництва FILM.UA Group та Prototype Production за підтримки Державного агентства України з питань кіно) була присутня творча команда легендарної франшизи. Скажений продюсер стрічки, «яблунівський тамада» Юрій Горбунов, продюсери Ірина Костюк та Надія Коротушка, режисер Любомир Левицький, саунд-продюсер комедії, «отець Євлампій» Олексій Потапенко (Потап), “полковник Попадюк” Петро Бампер, а також актори Назар Задніпровський, Леся Самаєва, Поліна Василина, В’ячеслав Хостікоєв, Катерина Файн, Джиммі Воха-Воха, Інна Приходько, Арам Арзуманян, Олександр Кобзар та інші. Не оминули прем’єру і циганський театр “Романс”, які зіграли в стрічці справжній ромський табір, та їх керівник — Народний артист УкраїниІгор Крикунов, який втілив роль циганського барона та батька нареченої.

Привітати команду легендарної франшизи “Скажене весілля” завітали друзі, партнери, представники кіноіндустрії, медіа та шоу-бізнесу: телеведуча Катя Осадча, музикант Олег Михайлюта (Фагот), дизайнерка Ольга Навроцька, актор Анатолій Хостікоєв, актриса Наталія Сумська, учасник гурту MOZGI Дядя Вадя, народний депутат України Павло Сушко, футболіст Тарас Степаненко, продюсер Олексій Гладушевський та інші.

Захід відбувся з дотриманням всіх карантинних вимог.

Фінальні титри супроводжувались гучними аплодисментами залу. Учасники знімальної команди піднялися на сцену, аби висловити глядачам та всім причетним до зйомок слова подяки.

Стежте за новинами скаженого проєкту в соціальних мережах: офіційному YouTube-каналі, Facebook, Instagram та TikTok.