Захистити небо над українськими містами — така амбітна мета ювілейного Atlas Festival, що цього року об’єднує зусилля з Фондом «Повернись живим» та ПриватБанком. У фокусі — збір 100 мільйонів гривень на підтримку проєкту «Дронопад», спрямованого на ефективне перехоплення ворожих цілей. У рамках ініціативи планується закупівля транспорту, FPV-дронів, комплексів управління та додаткового обладнання для ефективного перехоплення цілей.

Збір №13 — це не просто благодійність, а частина масштабної комунікаційної кампанії, яка акумулює сили культурної індустрії, медіа, громадянського суспільства та відповідальний бізнес навколо єдиної мети — підтримки українських військових та захисту цивільного населення.

Центральним елементом кампанії стала перша серія спецпроєкту «13 друзів Atlas», який продовжує успішну історію минулого року — «12 друзів». У головних ролях: Женя Галич (O.Torvald), Тарас Чмут (голова Фонду «Повернись живим»), Раміль Насіров (Курган і Агрегат), Дмитро Сидоренко (засновник Atlas Festival), Павло Немерюк (комерційний директор Atlas Festival) та Ветерани космічних військ — Веня Венедчук і Артем Дамницький.

Цього року до команди друзів приєднується новий гравець — глядач. Кожен, хто робить донат, стає важливою частиною великої системи захисту, що наближає перемогу.

ВІДЕО: https://youtu.be/rT6pG9frG5s?feature=shared

КОНВЕРТ: https://next.privat24.ua/env/donate/20abb625

ЛЕНДИНГ: https://savelife.in.ua/atlas13

7 червня, у Національній опері України відбулася подія виняткового масштабу — концерт «Музика заради миру», у якому взяли участь понад 150 артистів з України, Австрії, Німеччини та Сполучених Штатів.

Мистецький проект «Музика заради миру» став даниною пам’яті жертвам війни й водночас – актом солідарності міжнародної мистецької спільноти з Україною.

«Музика заради миру – це музика, яка долає мовчання війни. Її мова доступна всім. І сьогодні, в серці України, у центрі Києва, ця мова звучить особливо сильно, особливо чесно і особливо проникливо, адже Україна ціною страшних втрат боронить свою свободу, а відтак і свободу усіх європейців. Твори, які ми почуємо, написані в різні епохи, але єднає їх глибина почуттів і заклик до людяності у часи випробувань», – наголосив Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Він також подякував маестро Кенту Нагано за можливість вперше диригувати оркестром Національної опери України, а також композитору Йорґу Відманну за солідарність і підтримку. А також всім, завдяки кому цей проєкт вдалося втілити у життя.

Проєкт реалізовано за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, Благодійного фонду «Відкрита музика міста», Національного будинку музики та Національної опери України.

У своїй промові Посол ФРН в Україні Мартін Єґер зазначив, що російська агресія завдає страждань, руйнує життя, проте український народ мужньо чинить опір. Він також наголосив, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну в цій боротьбі. Завдяки музиці та мистецтву глядачі можуть відчути біль, надію і людську гідність, що зберігаються навіть у часи війни.

У програмі концерту прозвучали:

• «Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта,
• та українська премʼєра «Кантати часів війни» Йорґа Відманна.

Перший відділ концерту – виконання «Реквієму» Моцарта – виконали хор і оркестр Національної опери України під керівництвом диригента Миколи Дядюри. «Реквієм», останній твір Моцарта, став музичним вшануванням пам’яті всіх українців, чиї життя були обірвані російською агресією.

Другий відділ – українська прем’єра «Кантати часів війни» Йорґа Відманна. Композитор створив твір, у якому поєднані тексти німецьких поетів та Біблії. У Києві «Кантату» виконали об’єднані хори Національної опери та Капели Лятошинського, оркестр Національної опери України, солістка Іда Алдріан (Австрія), хормейстер Богдан Пліш, диригент – маестро Кент Нагано (США).

Особливою частиною концерту стала участь у ролі читця лауреатки Нобелівської премії миру, правозахисниці Олександри Матвійчук.

За п’єсою В’ячеслава Островцева «Косачки — праматері степів».

«Праматері степів» — пластично-драматична вистава про силу, свободу та любов. Чи можливо знайти любов у світі, де панує війна і безжальні звичаї?

У причорноморських степах VII століття до н.е. розгортається історія косачок — гордих амазонок, які живуть за власними законами. Їхня краса і міць — це їхня зброя, а незалежність — їхня сутність. Але що станеться, коли одна з них, молода Амага, піде проти традицій, шукаючи не лише свободи, але й справжнього кохання?

Протистояння з воїнами-скіфами перетворюється на випробування для двох народів, що сплітаються в тенета почуттів і битви. Героїня мусить обрати: любов чи обов’язок, традиція чи власний шлях.

Вистава «Праматері степів» — це поєднання динамічної пластики, емоційної глибини і епічної розповіді про силу жінки, пошук гармонії та непереможну любов, що змінює долі.

 Жанр – пластично-драматичний епос

«Ви коли-небудь боялися говорити? Не за умов, коли нема що сказати, а за умов, що слово могло стати вироком»

Дата: 6 липня 2025 року

Час: 17:00-21:00

Локація: Київська Мала опера (вул. Дегтярівська, 5)

6 липня 2025 року в Київській Малій опері відбудеться подія «Безіменні. Сандармох» від проєкту «Сплетіння». Ми підіймаємо одну з найкривавіших і водночас найменш осмислених тем — масові репресії радянської доби. У 2025 році ця історія триває. Сьогодні українців знову катують, знищують і прагнуть стерти з лиця Землі разом із нашими містами й селами — фізично, морально, культурно. Ці злочини коять росіяни — нащадки радянських катів. І ми зобов’язані про це говорити. Голосно. Крізь всі форми.

«Безіменні. Сандармох» — це подія на стику мистецтва, історії та мовчазного опору. Центральною частиною стане показ пластичної вистави «Сандармох» — театральної роботи, яка без жодного слова говорить про знищення тисяч українців у період Великого Терору та проводить чіткі паралелі, які надзвичайно болісно відгукуються в рамках нашого сьогодення.

Що буде відбуватися:

• 17:00 — відкриття простору: мистецька експозиція, присвячена рефлексії на тему національної памʼяті та внутрішніх зламів людини в час війни;

• 17:30 — лекція: «Історичне тло. Пояснення, чим був Сандармох, чому він замовчувався, і яке місце займає в історії репресій проти культури»;

• 18:30 — панельна дискусія: «Коли мовчання говорить: пам’ять, мистецтво і страх тоталітаризму перед правдою»;

• 19:30 — показ пластичної вистави «Сандармох»;

Це не просто захід, а повноцінний акт живої пам’яті. Тому вона поєднує показ пластичної вистави, історичне середовище, розмови, співпереживання і головне — спробу не відвертати погляд від історії, яка триває просто зараз. «Безіменні. Сандармох» — акт вшанування, але також — акт спротиву, пошуку голосу та виходу з тиші.

Про виставу «Сандармох»

«Сандармох» — це пластична вистава, де тіло говорить гучніше за голос: розкриває простір, де вирує біль, втрата, боротьба за людяність навіть у найтемніші часи.

Ця робота висвітлює події в урочищі, де в 1937 році з 27 жовтня по 4 листопада радянські кати розстріляли 1111 в’язнів Соловецького етапу. Серед жертв був цвіт нашої культури та науки. Їхні імена знищували разом із тілами. В загальному втрат зазнали 58 націй та етнічних груп, а повна історія «Соловків» налічує понад 100 тисяч смертей невинних людей. Місце масштабного геноциду розсекретили лише у 1997 році.

Вистава «Сандармох» говорить не словами, а тілом. Змушує дивитися в очі історії — нашій спільній, травматичній, але правдивій. Вона про те, що жорстокість і геноцид, які колись вилились у червоні сторінки історії, сьогодні знову прориваються в українську дійсність через російську окупацію та полон, тортури, знецінення людського життя та української нації.

Через мову тіла, руху, тиші та фізичного виснаження вистава дає змогу глядачеві не просто дізнатися про трагедію Сандармоху, а й відчути поштовх до дії. Це спроба дати форму безмовному крику, який неможливо висловити словами.

Це — вистава-запитання, яка не дає готових відповідей, але залишає кожного глядача наодинці з власними висновками.

Режисер: Мірес Пенюшкевич

Балетмейстер: Микита Шершньов

Композитор: Антон Байбаков

— Проєкт створений за ініціативи соціально-культурного руху «Сплетіння»
CEO проєкту: Анна Штопенко
Продюсер вистави: Павло Коваль
Комунікаційна менеджерка: Софія Форніка

——————————————————————————

«Сплетіння» — це соціально-культурна ініціатива, що працює на перетині просвіти, культури й активізму. Місія проєкту — підсилювати національну свідомість, формувати спільноту активних громадян та підтримувати молодих митців й говорити про важливе різними формами та проявами.

Квитки на подію «Безіменні. Сандармох»

Світлини з вистави.  Автор: Андрій Поддубняк

«Сплетіння» в соцмережах

Контакти для медіа/організацій: +380679107817 / telegram: @mmelodiann (Анна Штопенко — CEO проєкту «Сплетіння»)

Ця подія не лише про минуле.
Вона про те, що триває.
Про тишу, яка небезпечна.
Про голос, який має бути почутим.
Вона про кожного з нас. 

7 червня в Палаці Спорту відбудеться історичний вечір боксу. Вперше в історії України двоє українців боксуватимуть у головній події вечора боксу в Палаці Спорту – Яніс Куриленко захищатиме титули Чемпіона України та WBC Ukraine в поєдинку з Андрієм Боришпольцем.

В рамках карду Василь Чеботар проведе поєдинок за титул Чемпіона світу за версією WBC Youth проти колумбійця Александра Морено. А ще свої поєдинки проведуть Ярослав Харциз, Юрій Захарєєв, BFL.pro представить три пари у професійному кікбоксингу.

Напередодні івенту бійці проведуть фінальну пресконференцію. Склад учасників: Павло Михайлиця, Єгор Скуріхін, Ярослав Харциз, Юрій Захарєєв, Василь Чеботар, Александер Морено, Яніс Куриленко, Андрій Боришполець.

Дата: 5 червня, 15:00,  «GHOST» (НСК «Олімпійський», вул. Велика Васильківська, 55)

Пряма трансляція заходу: https://www.youtube.com/watch?v=f5BXh6gtEgs

31 травня в Молодому театрі чудова подія: прем’єра вистави «Чи одружиться нарешті Фігаро?» Це театральний карнавал, де замість серйозної класики на вас чекає барвистий фарс-мажор у двох діях. Режисер Григор Мане взяв сюжет Бомарше, як мозаїку, й склав із нього свою іронічну, несподівану історію — з гумором, перипетіями й добрячим театральним запалом.

Сцену перетворено на лабіринт — буквально і метафорично. Бо як інакше пояснити, що Фігаро одночасно намагається догодити Сюзанні, викрутитися перед Фаншеттою і не загубитися між репліками Марселіни? А ще й граф зі своїм «правом першої ночі» влітає — як сірник у порохову бочку!

Усе це — під акомпанемент тонкого гумору, барокових костюмів, вишуканої сценографії та акторської гри, де кожна репліка — як удар дзвону: точно та з відлунням. Тут і XVIII століття, і сучасність — рука об руку, в одній блискучій виставі, яка не дасть вам нудьгувати ні на мить.

Фігаро влаштує вам справжню комедійну пригоду — не пропустіть!

Вже 4 червня на сцені київського МЦКМ циркове видовище «Мавка» вразить глядачів будь-якого віку. Творці популярних родинних шоу «Вартові мрій» та «Резиденція Санти» — Stage Show (FILM.UA Group) — занурять глядачів у чарівний світ української міфології. В ньому природа має голос, а сили добра неодмінно перемагають над темрявою.

«Ми зібрали команду найкращих циркових артистів, щоб передати всю красу й чарівність культового мультфільму “Мавка. Лісова пісня”. Адже це символ сучасної української культури, який став близьким мільйонам навіть за межами нашої країни», — розповідає Олег Критський, СЕО Stage Show.

Найуспішніший український мультфільм «Мавка. Лісова пісня» оживе завдяки надлюдським здібностям повітряних гімнастів, еквілібристів та жонглерів. Колоритні костюми разом із сучасною яскравою постановкою перетворять кожен номер на магічне дійство.

«Поява циркового шоу за мотивами анімаційного фільму — це нове дивовижне втілення нашого всесвіту»,— ділиться Ірина Костюк, продюсерка мультфільму «Мавка. Лісова пісня».

Анна Єлісєєва, продюсерка мультфільму, додає: «Ми мріяли, щоб світ «Мавки» виходив за межі кіноекрану й ставав частиною повсякденного життя українців. Циркова вистава — це чудова можливість для дітей і дорослих зануритися в цей чарівний світ, відчути його магію наживо».

Квитки вже в продажу! Не пропустіть шанс стати частиною живої легенди в цирковому виконанні!

Партнери проєкту — 1+1 media та Київстар ТБ.

Посилання на квитки: https://concert.ua/uk/events/mavka

«Жінка України 2025» — це не просто про номінанток. Це про сотні історій, які творять одну велику — історію нової України.

12 травня розпочалося офіційне онлайн-голосування за номінанток однієї з найвпливовіших премій країни — «Жінка України 2025». Ця премія — не просто відзнака досягнень, а національне визнання жінок, які своєю щоденною працею, творчістю, рішучістю та відвагою змінюють обличчя сучасної України.

2025 року премія присуджується в 15 номінаціях — від оборони країни, науки, медицини та освіти до інновацій, бізнесу, культури, благодійності, спорту та шоубізнесу. У кожній категорії — імена жінок, за якими стоять історії глибокої особистої відданості, професіоналізму та відповідальності.

Із журнального проєкту — у символ національного масштабу

 Зародившись як ініціатива журналу «Єдина», «Жінка України» за п’ять років трансформувалася в масштабний, незалежний проєкт, який послідовно фіксує головне: українські жінки є потужними рушійними силами суспільних змін.

Інна Гелетюк, засновниця премії та видавчиня журналу «Viva! Україна», зазначає: 

«Премія — про ту внутрішню силу, яка живе в кожній жінці. Про те, що ми всі здатні змінювати реальність. Варто тільки дозволити собі мріяти».

Особливої ваги премія набула після початку повномасштабної війни, коли тисячі українок стали лідерками в громадах, на фронті, у волонтерстві, в культурному та науковому опорі. Сьогодні вона відображає нову еру жіночого лідерства, де сила поєднується з емпатією, а мрія — з дією.

У номінації «Шоубізнес» зібрані яскраві представниці творчого світу: голлівудська зірка Іванна Сахно, співачка Jerry Heil, учасниці культового гурту «ДахаБраха» — Олена Цибульська, Ірина Коваленко та Ніна Гаренецька, режисерка світових музичних кліпів Таню Муніо, бандуристка й композиторка Марина Круть, а також телеведуча Катерина Осадча. Вони популяризують українську культуру у світі, задаючи тренди й не втрачаючи зв’язку з корінням.

У номінації «Спорт» — легенди й нові імена: олімпійська призерка Людмила Лузан, зіркова тенісистка Еліна Світоліна, борчиня Катерина Садурська, легкоатлетка Ярослава Магучіх, спортсменка-борчиня Ірина Коляденко та спортивна журналістка Дар’я Савіна. Їхні перемоги — це не лише про спорт, а й про силу духу, витримку та честь.

У номінації «Культура» — голоси, які формують і зберігають українську ідентичність: художниця Жанна Кадирова, керівниця Довженко-Центру Олена Гончарук, директорка Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук, фольклористка Сусанна Карпенко, письменниця Мар’яна Савка, кінопродюсерка Ольга Брегман, культурна дипломатка Олександра Саєнко.

Повний список номінанток читайте на сайті премії.

Премія, що надихає

«Жінка України» — це не лише про переможниць. Це про кожну з нас. Про жінку, яка одночасно керує бізнесом, виховує дітей, захищає державу, піклується про інших, створює мистецтво, розвиває науку й не боїться мріяти. Це про можливість бути собою й водночас змінювати світ.

Це премія про відвагу діяти, віру в майбутнє та силу мрій, які здатні проростати навіть у найскладніших умовах.

Як долучитись?

Голосування триває на офіційному сайті премії — womenofukraine.org. Кожен голос — це підтримка, визнання і вдячність.

Фінальна церемонія нагородження відбудеться 28 травня в Києві — вона збере найпотужніших, найталановитіших і найвпливовіших українок.