Новини очима молоді

В «Рейтингу прозорості органів місцевої влади» станом на 6 грудня 2011 року серед найгірших обласних державних адміністрацій Луганська ОДА посіла друге місце набравши 1,05 бали з 4 можливих. При визначенні рейтингу враховувались результати чотирьох хвиль запитів, які надсилались координаторами проекту «Знати, щоб діяти!». Якщо подивитись на дані наведені в Таблиці 1, то можна побачити, що під час першої хвилі запитів, метою якої було з’ясувати рівень підготовки шкіл і дитячих садочків до початку навчального року, Луганська обласна державна адміністрація спрацювала досить непогано отримавши 3,2 бали. Однак надалі вона почала стрімко втрачати свою «відкритість», отримавши 1 бал під час другої хвилі запитів, та по 0 балів під час третьої та четвертої. Не дивно, що відразу виникає бажання дізнатися яких питань стосувались запити, на які так і не було надано відповіді. Хоча насправді більш цікавою виявилась ситуація при аналізі відповіді, що була надана координатору проекту в Луганській області на другу хвилю запитів і яку варто розглянути детальніше.

Перш за все, необхідно зазначити, що запити надсилались як в Луганську ОДА, так і в Головне управління статистики в Луганській області. Очікувалось, що Управління статистики надасть інформацію щодо середньостатистичної ціни в області на ряд продуктів харчування, які в результаті тендерних закупівель обласним та районними управліннями освіти були придбані для забезпечення цими продуктами закладів освіти. Такий алгоритм був розроблений та застосований для виявлення в разі існування ситуації, коли закупівельна ціна для навчальних закладів на певні продукти могла перевищувати існуючу ціну на ринку в регіоні. Якою ж була відповідь вищезазначених установ?

Головне управління статистики в Луганській області вчасно надало відповідь, однак вказавши середньостатистичну ціну лише одного з восьми найменувань, про які йшлося в запиті. Луганська ОДА з затримкою надала відповідь, в якій повідомлялось, що Комітет з конкурсних торгів управління освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації в 2011 році не проводив закупівлю зазначених в запиті товарів для закладів освіти обласної комунальної власності. При цьому, як відповідь на одне з питань запиту, надавався перелік закладів освіти обласної комунальної власності, що знаходяться на балансі Луганською ОДА. Список складається з 40 найменувань серед яких:
- обласні загальноосвітні школи-інтернат І –ІІ ступенів;
- обласні загальноосвітні санаторні школи-інтернат І –ІІ ступенів;
- обласні спеціальні загальноосвітні школи-інтернат;
- обласні навчально-реабілітаційні центри;
- дитячі будинки;
- та інші освітні, оздоровчі та психолого-медико-педагогічні заклади.

Тобто ми бачимо, що тендерні закупівлі мали б здійснюватись, оскільки в області є заклади освіти, які необхідно забезпечувати певними товарами та послугами за рахунок бюджетних коштів. І тут постає питання: або гроші на ці тендерні закупівля взагалі не закладались в бюджет Управління освіти в Луганській області, або якщо закладались, то не дійшли до цілі свого призначення? Однак, ми не можемо стверджувати щось однозначне у відповідь на це питання, а можемо лише привернути увагу до факту існування такої проблеми.

Наразі в Луганській області Центром політичних студій та аналітики паралельно з проектом «Знати, щоб діяти!» здійснюється ще й моніторинг видаткової системи бюджетів в сфері освіти за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED) в рамках проекту «Бюджетна прозорість місцевої освіти». Тому в майбутньому, після детального вивчення ситуації в регіоні ми отримаємо можливість зробити вже певні висновки з цього приводу.

Щодо запитів, які були проігноровані Луганською ОДА, то один з них мав на меті з’ясувати кількість коштів, яка передбачена та яка реально виплачується як соціальна допомога жителям регіону, а інший стосувався даних про ремонт старих і будівництво нових доріг в області. Таким чином, мимоволі постає питання чи не намагаються держслужбовці Луганської області приховати публічну інформацію, що безпосередньо стосується того, як витрачаються бюджетні кошти? Регіональний координатор проекту Вадима Гончаров, який надсилав всі запити в рамках кампанії «Знати, щоб діяти!» до Луганської ОДА, прокоментував ситуацію, що склалася з 3-ю та 4-ю хвилями запитів вказуючи на те, що: «Якщо наполегливо вимагати відповідь, то хоча б в якійсь формі вона буде надана. А якщо відправити запит і не особливо слідкувати за його подальшою долею, як я робив в якості експерименту під час останніх двох хвиль, то відповідь може загубитися чи не буде надана взагалі».

Також, за словами Вадима Гончарова, для покращення роботи органів місцевого самоврядування в Луганській області необхідно, щоб органами влади було налагоджено своєчасне оновлення контактної інформації, що знаходиться на їхніх сайтах: «Наприклад, на сайті Луганської обласної державної адміністрації надані електронні адреси районних адміністрацій, однак на час відправлення запитів не всі з них відповідали дійсності». Відповідно, такий стан речей перешкоджає отриманню публічної інформації та створює непорозуміння між органами влади та громадськістю. Адже неможливо отримати відповідь на запит, якщо цей запит так і не дійшов до адресата. Крім того, маючи досвід в сфері надсилання запитів на отримання інформації не лише від Луганською ОДА, Вадим зазначає, що в Луганській області звичайна пошта є ненадійним засобом для отримання публічної інформації: «Вже не один раз підводила пошта, яка або не доставляла запити місцевим органам влади, і тому доводилось через кілька днів відправляти запит повторно, або навпаки, відповідь, що була надана органами влади так і не була доставлена мені».

Враховуючи вищезазначені факти досить легко зрозуміти чому Луганська обласна державна адміністрація має такий низький рівень відкритості за результатами «Рейтингу прозорості органів місцевої влади», розробленого експертами Центру політичних студій та аналітики. Крім того, складається враження, що попри наявні технічні недоліки в організації роботи відповідного підрозділу органу влади для надання публічної інформації у відповідь на запити громадян, вагому роль відіграє ще й небажання держслужбовців Луганської ОДА сприяти виконанню закону України «Про доступ до публічної інформації», метою якого є забезпечення оперативного отримання громадянами достовірної суспільно-важливої інформації, якою володіють представники органів влади.

Детальніше на http://www.access-info.org.ua/