Декілька тижнів сайт Агентства Стратегічних Досліджень надрукував публікацію «На футбол зі Степаном Бандерою» в якій яскраво проілюстровано той факт, що молодь Донбасу, Слобожанщини, Криму та інших південних та східних регіонів схиляється до патріотичних та ніжать націоналістичних ідей. Але можливо, мова йде просто про невеличку групу футбольних хуліганів? Давайте подивимось…

За 20 років в суспільстві склався стереотип, що всі патріотичні рухи сучасної України та їх лідери зародилися в Галичині. Через кострубату політику деяких націонал-патріотів, які дійсно є вихідцями з того регіону, саме поняття «патріотизм», «націоналізм» отримало в східних українців негативне забарвлення. Але сьогодні ситуація починає докорінно змінюватись.

Те, що патріотичний та проєвропейський рух можна ототожнювати лише з Галичиною, сьогодні є не більше ніж черговим міфом, стереотипом, який можна зруйнувати, ознайомившись хоча б з біографією найбільш відомих громадських діячів патріотичного громадського руху останніх років (політиків брати до уваги не будемо, адже їхній «патріотизм» та «ідеологічна лінія» практично у всіх викликає великі сумніви). При чому візьмемо до уваги як націоналістичні, так і національно-демократичні та ліберальні організації патріотичного спрямування.

Ось, наприклад, в лютому Агентство Стратегічних Досліджень склало рейтинг найвпливовіших молодіжних організацій та молодіжних лідерів.

Детальніше: Рейтинг молодіжних ініціатив 2010

Першим рядком в цьому рейтингу значиться всеукраїнська громадська організація Фундація регіональних ініціатив, а далі іде найвідоміша молодіжна націоналістична структура – ВМГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес». Про неї та її лідерів треба сказати окремо. Адже саме МНК є чи не найбільш показовою в плані того, що сучасний націоналістичний рух не має прив’язки виключно до Західної України. Так, одним із засновників та першим головою МНК став сумчанин Віктор Рог. Другим головою був також виходець з Сумщини – відомий громадсько-політичний діяч Олег Медуниця, який після Помаранчевої революції обіймав посаду віце-губернатора Сумської області. Помітьте, це все вихідці не з Заходу і навіть не з Центру, а зі Сходу України!

Нинішній голова Молодіжного націоналістичного конгресу – Сергій Кузан – народився на Чернігівщині, а активну громадську діяльність розпочав і довгий час проводив в Харкові. А Головою згадуваної Фундації регіональних ініціатив є також харків’янин Євген Демченко (народився в Київській області). Таким чином можна зробити висновок, що в молодіжному патріотичному русі зараз домінує Слобожанщина.

Повертаючись до рейтингу молодіжних ініціатив, звернемо увагу на молодіжних лідерів, які фігурують в рейтингу, та їх походження. Тут взагалі проявляється дуже цікава картина: перші два місця посідають Євгенія Малих (ФРІ) та Сергій Пархоменко (МНК), які взагалі народилися в Російській Федерації – в Самарі та Краснодарському краї відповідно. Якщо дивитися по рейтингу далі, то можна побачити ще не одного вихідця зі Сходу України, що представляє патріотичні організації.

Так, сьоме місце у ще одного сумчанина Івана Кішки, який представляє МНК (Іван громадську діяльність також починав у Харкові). В двадцятці також є кіровоградець Станіслав Куценко, голова Української студентської спілки, одесит Андрій Юсов один з лідерів громадянської кампанії «Пора» і начальник управління молодіжної та сімейної політики Одеської міськради, а також Василь Гацько, голова всеукраїнської молодіжної організації «Демократичний Альянс». Він родом з Луганщини.

Також хотілося б пару слів сказати і про вихідців з Закарпаття, регіону, про який доморощені сепаратисти і їх «боси» з Кремля кажуть, що він апріорі не є українським і в ньому відсутній український патріотичний рух. Але це не так – за часи незалежності України Закарпатський край дав державі багато потужних молодих патріотичних діячів. Це – Олександр Солонтай, перший голова ФРІ, Іван Крулько, голова Молодого Народного Руху, колишній заступник Міністра молоді і спорту, Ярослав Іляш, третій голова Молодіжного Націоналістичного Конгресу.

Якщо говорити не лише суто про молодіжних лідерів, але й про лідерів громадського руху патріотичного спрямування взагалі, то тут також прослідковується закономірність, що його очолюють вихідці з Наддніпрянщини та Сходу України. Наприклад, відомий громадський лідер, один з організаторів «Податкового майдану» Олександр Данилюк народився в Києві. Голова громадянської ініціативи «Оновлення країни» Валентин Наливайченко родом з Запоріжжя. Багатолітні учасники протестних акцій з чи не найвідомішої націоналістичної структури – УНА-УНСО – Ігор Мазур, Руслан Зайченко, нині покійний, Валерій Воронов, також походять, як би кому не здавалося дивним, не зі Львова чи Тернополя, а з Хмельниччини, Черкащини та Донбасу. До речі, з Донбасу походив і один з засновників УНА-УНСО Анатолій Лупиніс.

І дивного нічого в тому немає. Історія доводить – Східні та Південні терени України в усі часи народжували нашій країні провідних діячів національно-патріотичного руху. Найбільш відомі – Микола Міхновський, Дмитро Донцов, Юрій Липа, Кирило Осьмак, Олена Теліга та багато інших.

Це все наочно ілюструє те, що сучасний патріотичний рух не має чіткої регіональної прив’язки, а є явищем дійсно всеукраїнським, навіть з певним акцентом на схід.

Петро Давиденко