Центром політичних студій та аналітики за сприяння NED “Національного фонду підтримки демократії” продовжує реалізуватися проект щодо використання методики громадського аналізу видаткової частини обласного бюджету, спрямованого на фінансування освітньої галузі в двох регіонах – Луганському та Херсонському. В рамках проекту “Бюджетна прозорість місцевої освіти” громадські аудитори відслідковують процес формування бюджетних запитів, їх врахування при формуванні проекту бюджету, доведення інформації про виділення субвенцій до органів місцевого самоврядування нижчого рівня, розгляд та прийняття проекту бюджету обласною радою, взяття та виконання бюджетних зобов’язань та інші складові бюджетного процесу з метою виявлення порушень та визначення причин недофінансування потреб в галузі освіти на місцях.

Як виявилося, одна з причин недофінансування галузі освіти виникає на етапі затвердження бюджетних запитів. Під час інтерв’ю з Іриною Андрух – депутатом Луганської обласної ради, членом постійної комісії з питань освіти, науки, культури, молоді та спорту, директором СЗШ №5 м. Луганськ, громадському аудитору Олексію Бритюку вдалося з’ясувати, що спочатку бюджетні запити на освітні потреби скорочуються на рівні Головного фінансового управління Луганської ОДА. Оскільки, чиновники цього управління погоджують обсяги бюджетних запитів із реальними обсягами наповнення бюджету, відсутня можливість задовольнити їх в повному обсязі. Незважаючи на те, що реальна ситуація з дефіцитом бюджетних коштів постійно доводиться до відома народних депутатів України, які мають право ініціативи внесення змін до Закону України “Про державний бюджет”, до Кабінету Міністрів України – ситуація в Луганську виявилася критичною. Як передає УНІАН, в Луганському регіоні не вистачає коштів на виплату заробітних плат вчителям. В той час, як за результатами попереднього моніторингу, який здійснювався Центром політичних студій та аналітики, до вересня вчителям були виплачені в повному обсязі відпускні та заробітні плати. За словами Голови бюджетної комісії міської ради Володимира Медяника, забезпечення виплат по “захищеним” статтям бюджету вдалося досягти в результаті жорсткої економії витрат на забезпечення інших потреб. Окрім того, розподіл субвенцій з державного бюджету був здійснений нерівномірно в межах України, в результаті чого, дефіцит бюджетних коштів на виплату заробітних плат в Луганську досяг 10 млн 800 тис. грн. Субвенція, яку було виділено з обласного бюджету, покриває лише 13% від необхідної суми.

Як повідомляє в своєму інтерв’ю пані Ірина, складна ситуація з фінансуванням освіти існує й в інших регіонах України: “Ми були нещодавно в Західній Україні, на жаль, ситуація з фінансуванням там теж залишає бажати кращого”. На запитання, чи страждає від цього якість освіти, як директор школи, Ірина Андрух відповіла толерантно, що не все залежить виключно від фінансування. Багато що залежить й від вчителя. Однак, матеріально-технічне оснащення, починаючи від інтерактивних дошок, закінчуючи доступом до Всесвітньої мережі Інтернет, залежить від фінансового забезпечення освітньої галузі.

Тема бюджетної політики в регіонах України була й залишається болючою й актуальною та потребує постійного контролю зі сторони громадськості. Лише спільними зусиллями можливо привернути увагу влади до поточних проблем в регіонах.

 www.cpsa.org

Каким  же все-таки было наше детство — ярким и беззаботным, радостным и веселым! Мы бегали с утра  до вечера около своего дома, мы не ходили в кафе и клубы, и все равно нам было весело. Мы лазили по деревьям и турникам, прыгали по колесам. На зло соседям залазили на самую верхушку деревьев и пели от туда веселые песни. С утра до ночи мы бегали на улице, а вечером без задних ног валились в теплые кроватки и засыпали.Мы играли в безумные игры — и нам было весело. Да и  ничего что у них были дурацкие названия, такие как: «борщ», «Бабины репитузы», «джем», «червячки – червячки стоп» и т.п.Придумывали разные конкурсы и сами же в них участвовали. Мы не чувствовали страха перед тем, если упадем. Мы падали, затем вставали и с ободранными коленками снова бежали играть. Во время детских лет, мы не чувствовали душевной боли, радовались беззаботным дням, верили в чудоА эти сочные и вкусные зеленые абрикосы, семечки со шкорлупой. Помните?Мы делали кукол из одуванчиков, цветущего шиповника, и это были самые лучшие куклы в мире.У нас не было мобильных телефонов, но мы всегда находили друг-друга.Мы ходили в гости, рассказывали *страшилки*, травили анекдоты и весело над этим смеялись.

А эти новые, безумные дурацкие игрушки:«Ё-ё» — какой то не понятный кружок с ниточкой. Такой ажиотаж был, разные трюки придумывали, даже, брошюры выходили по изучению этого, так сказать, устройства. А тамагоче — какой то маленький электронный зверек, которого нужно было кормить, гулять и убирать за ним. До сих пор помню, как этот *зверь* кушал электронную кашу. Было до ужаса интересно.

Не было компьютеров, мы не играли в эти тупые компьютерные игры. Мы писали друг-другу письма, настоящие, бумажные

Каждой весной мы любовались раскрывшимся почкам деревьев, радовались цветеньем абрикосы, и с нетерпением ждали плодов.

А когда у черемухи созревали  плоды, мы целой гурьбой *маленьких шмакодявок*, наедались ее и с черными зубами ходили, рекламировали пасту Blend-a-med.

Каждую осень мы собирали желто-красные букеты для своих родителей, валялись в кучах с листвой, строили халабуды и обсыпали друг друга листьями. Зимой играли в снежки и катались на санках, и не задумывались, что же будет потом.

Это были самые яркие и красивые моменты нашей жизни!

А что сейчас, когда мы повзрослели?

Серая и мокрая осень? Холодно, лишний раз не высунем нос на улицу. Мы редко стали гулять. Те колеса по которым мы прыгали, давно уже стоят под клумбами, а турники сдали в металлолом.

Выглянешь в окно – холодно, мерзко,тихо, а под рукой звенит мобильный, снова с работы звонят. Включаю компьютер, а там уйма заданий в университет.

Зимой, Новый Год уже не праздник с дедом морозом, и мы уже не ждем чуда как раньше.

Все детские друзья куда то исчезли или сидят все в соц. сетях.

Цвет весны перестал радовать. Все наши повседневные дни как то потускнели, мы начали больше боятся и разучились смеяться над собой!Наше детство самая прекрасная пора жизни!

Вспомните, каким было ваше детство и прилив хорошего настроения вам обеспечено!

Анна КИРСАНОВА