влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

«Я, Ніна» фільм про боротьбу Яніни Соколової за життя.

7 вересня, в український кінопрокат вийде стрічка «Я, Ніна». Це життєствердна драма, знята за мотивами особистої історії боротьби журналістки та телеведучої Яніни Соколової з онкологією.

Фільм знайомить глядачів із головною героїнею — сильною особистістю, красивою та успішною телеведучою Ніною Сокіл, в яку перевтілилась психологиня, блогерка й акторка Ксенія Хижняк. Ця роль для неї це стало дебютом в кіно. Також у фільмі зіграли Олексій Тритенко («Мирний-21″, «Я працюю на цвинтарі»), який нині служить у ЗСУ, Максим Панченко («Червоний. Без лінії фронту»), Ігор Колтовський («Погані дороги», «І будуть люди», «Червоний»).

У трейлері звучить пісня «Сьомий день» рок-гурту «Друга Ріка». Ця композиція стала офіційним саундтреком стрічки. Фронтмен гурту Валерій Харчишин з’являється у фільмі в камео.

Режисерське крісло стрічки посіла Марися Нікітюк. Вона відома своєю попередньою стрічкою «Коли падають дерева». Марися — учасниця Берлінале та найкраща дебютантка 2018 року за версією Національної премії кінокритиків «Кіноколо».

«Я написала цей сценарій, тому мені було від початку цікаво його зняти. Коли мене запросили в проєкт, я отримала пропозицію створити щемну історію про те, що варто жити попри все – це мене й вело в написанні. Я спиралася на історію Яніни Соколової, і провела близько 30 інтерв‘ю з онкопацієнтами – їхня жага до життя перевернула мій світ», — прокоментувала прем’єру трейлеру Нікітюк.

Над картиною працювала зіркова команда кінематографістів. Оператор-постановник — володар «Срібного ведмедя» Берлінале Сергій Михальчук («Довбуш», «Дике поле», «Поводир»), який від початку повномасштабного вторгнення став військовослужбовцем. Нещодавно про нього вийшла документальна стрічка «Культура vs Війна».

Композитор — один із найзатребуваніших професіоналів в українському кіно Антон Байбаков, який має досвід роботи над фільмами «Залізні метелики», «Віктор_Робот», «Брама». Режисер монтажу — Іван Банніков («Люксембург, Люксембург», «Земля блакитна, ніби апельсин», «Коли падають дерева»), який також долучився до лав ЗСУ.

«Світ на різних берегах»: «Друга Ріка» дасть 2 концерти на лівобережжі та правобережжі Києва

Початок осені гурт «Друга Ріка» ознаменує масштабною дводенною подією під назвою «Світ на різних берегах». Музиканти зіграють дві різні програми на лівому та на правому берегах столиці 1 та 2 вересня.

Подія сповнена символів: починаючи з однойменної назви з піснею «Світ на різних берегах», яка за своїм пророчим змістом стала актуальним відображенням останніх подій в країні, коли незважаючи на природну відмінність, відбулося об’єднання суспільств та держав заради порятунку світу, закінчуючи вибором програми та місця для її виконання.

Друга Ріка & mor ve ötesi — Світ на різних берегах

1 вересня – виступ на правому березі Києва, і оскільки саме у центральній частині мегаполісу вирує активне життя міста, то гостей очікує потужний ДР-івський рок-сет з фан-зоною. Подія відбудеться на терасі ТРЦ «Гулівер». Відвідувачі зможуть не тільки заспівати з музикантами улюблених пісень, а й потанцювати просто неба.

2 вересня – концерт на лівому березі, якому притаманне більш розміряне життя, тож для слухачів звучатиме акустична програма «ІНША РІКА» на терасі ТРЦ River Mall. Крім того, це остання можливість для киян наживо почути хіти гурту в глибокому й чуйному акустичному звучанні.

анонс концерту в Instagram

«Нещодавно ми повідомили нашим шанувальникам, що готуємо сюрприз. Отже, ми зіграємо два концерти, але з максимально контрастним звучанням. Не обов’язково ходити на два концерти поспіль, але ви маєте унікальний шанс відірватися під рок-програму та розслабитися і почілити наступного дня у супроводі акустичної «ІНШОЇ РІКИ». Це такий варіативний перфоманс єднання: два береги, два концерти, дві програми – одна країна, одне місто, одна «Друга ріка». Ріка, що може бути як бурхливою, так і спокійною, що ми й продемонструємо цими двома виступами», – прокоментував подію фронтмен гурту Валерій Харчишин.

Друга Ріка feat. ЕХО – ЧИ ТИ ПОЧУВ for Mariupol

Традиційно для всіх виступів гурту концерти матимуть благодійний характер, адже частина коштів з продажу квитків піде на закриття потреб ЗСУ, запити на які гурт отримує напряму від військовослужбовців.

 

Квитки можна придбати за посиланням: https://bit.ly/3O9ENSj

 

Нещодавно «Друга Ріка» відзвітувала за попередні збори для ЗСУ. Завдяки підтримці та донатам своїх шанувальників під час європейського туру, музикантам вдалося зібрати та передати на закриття потреб спецпідрозділу ГУР МО України 1 810 006 гривень, на які було придбано 7 квадроциклів. А також музиканти повідомили про закупівлю обладнання та спорядження для військових на суму 343 290 грн.

«Сьомий день»: команда фільму «Я, Ніна» презентувала кліп на саундтрек від гурту «Друга Ріка»

Команда фільму «Я, Ніна» створила кліп на пісню «Сьомий день» гурту «Друга Ріка». Ця композиція стала офіційним саундтреком стрічки. У музичному відео використанні фрагменти кінокартини, а також кадри з live-альбому гурту «Друга Ріка» — «Інша Ріка».

Творці фільму та музиканти особисто представили музичне відео фанам на великому екрані в центрі Києва. Прем’єра кліпу відбулася ввечері, 30 серпня, на найбільшому екрані в Європі — фасаді торговельно-розважального центру Gulliver. Представили його продюсерка й авторка ідеї Яніна Соколова, акторка Ксенія Хижняк і актор Максим Панченко, а також музиканти гурту «Друга Ріка». Тепер відео опублікували на офіційному каналі гурту в YouTube.

Ця картина натхнена особистою історією відомої телеведучої та журналістки Яніни Соколової. Саме вона є прототипом головної героїні, яку глядачі побачать і в кліпі. У самій же стрічці глядачі побачать у камео фронтмена гурту «Друга Ріка» Валерія Харчишина.

Фільм є українсько-німецькою копродукцією виробництва компанії «Яніна Соколова Продакшн». Картина створена за підтримки Державного Агентства України з питань кіно, фонду Nordmedia та Українського культурного фонду. Дистрибʼютор в Україні — «Артхаус Трафік». Нагадаємо, в широкий прокат стрічка «Я, Ніна» вийде 7 вересня. Фільм виходить у кінотеатрах за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

За темою: Стрічка «Я, Ніна» Марисі Нікітюк вийде в кінотеатрах у вересні

Головна героїня картини — Ніна Сокіл, сильна особистість, красива та успішна телеведуча. В її житті є все, про що тільки можна мріяти: любов, кар’єра, прихильники. В одну мить фатальна новина руйнує все, до чого зірка так довго йшла. Саме ця перешкода змусить її зрозуміти, хто вона насправді, і що є найважливішим у житті.

Режисерське крісло посіла Марися Нікітюк, відома своєю попередньою стрічкою «Коли падають дерева» — учасницею Берлінале та найкращим дебютом 2018 року за версією Національної премії кінокритиків «Кіноколо». У головній ролі дебютувала психологиня, блогерка й акторка Ксенія Хижняк. Також у фільмі зіграли Олексій Тритенко («Мирний-21»«Я працюю на цвинтарі»), який нині служить у ЗСУ, Максим Панченко («Червоний. Без лінії фронту»), Ігор Колтовський («Погані дороги»«І будуть люди»«Червоний»).

Незвичний показ фільму «Довбуш»

«Кіноспільнота» запрошує на незвичний показ фільму «Довбуш» (Україна, 2023). Показ відбудеться в будинку кіно, о 18.30. Після показу відбудеться баттл ведучих кінокритиків України. Ви ще раз побачите цей фільм очима кінознавців. Це не можна пропустити!

Про фільм:
На початку 18 ст жителі Карпат потерпали від панування польської шляхти. Брати Олекса та Іван Довбуші стали тими, хто не бажав миритися з несправедливістю. Однак різне розуміння поняття помсти робить братів ворогами. Серед жорстокості світу, лицемірства шляхти та втрат близьких, Олекса намагається вибороти щасливу долю своїм землякам.

Історичний пригодницький екшн зняв режисер Олесь Санін (він же -співавтор сценарію та співпродюсер). Оператор Сергій Михальчук. Головні ролі виконали: Сергій Стрельников, Олексій Гнатковський, Дар’я Плахтій, Матеуш Косьцюкевіч та інші.

Натурні зйомки проходили у Карпатах, на Тернопільщині та у Києві. У деяких масових сценах були задіяні близько 1500 акторів.

Це наймасштабніше українське кіно, створене потужною міжнародною командою.

Благодійний тур «Нескорені» завітав до Києва

 «Нескорені»: в Києві, у в Stereo Plaza відбувся грандіозний концерт благодійного туру за участі Марти Липчей, ROXOLANA, KOLA та «Енджі Крейди»
Енергія, емоції та єдність: Концерт «Нескорені» 25 червня в Києві об’єднав тисячі сердець заради спільної благодійної справи –допомогти придбати другий протез Павлу Коваленко з Борисполя.
«Нескорені» – символічна назва великого благодійного туру, яка відображає мужність і силу українського народу та наших бійців ЗСУ.
Мета туру — допомогти конкретному військовому з міста чи області де проходитиме концерт. Всі сто відсотків коштів з придбаних квитків будуть направлені на лікування, реабілітацію та протезування нашого бійця.
Наразі тур вже проїхав восьма із одинадцяти запланованих концертів містами України. Вісім унікальних концертів в Одесі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Ужгороді, Львові, Чернівцях, Вінниці та Полтаві. Цієї неділі відбувся дев’ятий грандіозний концерт у Києві, де всі присутні допомагали придбати другий протез Павлу Коваленко з Борисполя.
За словами ініціаторки туру співачки Марти Липчей саме Павло надихнув її на концертний тур «Нескорені». Із бійцем Марту познайомив меценат Андрій Мацола, який придбав для військового перший сучасний біонічний протез у рамках власної ініціативи
протезування п’ятдесяти військовослужбовців зі складними пораненнями. Надихнувшись цією ініціативою та історією Павла,
співачка зібрала своїх колег по сцені ROXOLANA, KOLA та гурт «Енджі Крейда» і за підтримки бізнесмена вирушила в тур містами України.
Київський концерт став незабутньою музичною подією, сповненою атмосфери солідарності, вдячності та надії. Найяскравішим
моментом концерту стало виконання гімну України. Марта Липчей, ROXOLANA, KOLA, Енджі Крейда разом із ведучим концерту Юрієм
Горбуновим та музикантами заспівали його на сцені. Зал вибухнув оплесками, глядачі підспівували в унісон. У цей магічний момент
кожен у залі відчув єдність, любов та сили, що допомагають подолати будь-які перешкоди.
Усі присутні розуміли, що купівля квитка – це особиста допомога пораненому захиснику. Глядачі стали частиною великої благодійної
ініціативи, яка має потужний соціальний вплив і змінює життя Героя на краще, а сам Павло Коваленко не стримував сліз.
У залі велася телевізійна зйомка, тому незабаром українці зможуть насолодитися виступами артисток та відчути атмосферу концерту
«Нескорені» на телеканалі «1+1 Україна».
Нагадаємо, що всі концерти туру «Нескорені» проходять завдяки підтримці бізнесмена та мецената Андрія Мацоли, який допоміг з
організацією та взяв на себе всі пов’язані з нею витрати.

Благодійний концерт для збору коштів на лікування поранених бійців бригади «Азов» та 3 ОШБр

У 1-й день Київської малої опери відбудеться благословенний концерт «Нове життя». Мета – це назва команди з лікування поранених бійців бригади «Азов» та 3-ї бригади.
Організатор та хедлайнер гурту «ЮРА ЗВОНАР». Гурт вже активно підтримує учасників, беручи участь у благословенних візитах та концертах для українців. Співорганізатор заводу – БФ «Україна».
На вході в програму:
● Концерт гурту «ЮРА ЗВОНАР» та віступі гуртів «MONARHA &; Makbeat» та «SHYMAN».
● Благословенна подія, в якій піднімається доля Vyiskovi і колішні полонені.
Лотами аукціону стануть роботи, оскільки вони стали відомими за межами України:
- ексклюзивне фото «Очі Азова» з автографами загісників (від екс-міністра прес-служби полку «Азов» Дмитра Козацького з позитивом «Ореста»);
- Zbirka poezii Валерія «Navi» Subotinoi, zvilnenoi z polonu presoficerki полк
«Азов», з автографом;
- розписні трубки металевого заряду художниці Ірини Камінської.
На вході будуть автори лотів, зокрема Валерія «Нава» Суботіна та інші герої азовців. 100% від загальної суми коштів буде перераховано Азовській патронатній службі. Полк «Азов» займався будівництвом полку «Азов», який займеться супасом, допомогою пораненим та інформацією про батьківщину загиблих полонених.
Коли: 1 липа 2023, 18:00
Де: Київська Мала Опера, вул. Дегтярівська, 5.
Інформаційними спонсорами виступають Військове радіо та Військове телебачення.
Партнер конкурсу – компанія FELIX.production.
Технічна підтримка – Largotec.
Комунікаційний партнер – UK communications.
Діджитал-партнер – компанія Web Solutions Factory.
Концерт Майданчик – Мала опера.
Технічна підтримка – Центральний будинок зборів Збройних Сил України.
Вартість квитка = пожертва від 400 грн.
Придбати квітки та долучити внеском до збору можна тут.
Провести цей літній вічний з музикою і допомогти нашим скарбникам!

У Бучі пройде концерт-реквієм «Об’єднані заради перемоги»

1 липня о 18:00 в Бучанському міському парку (м. Буча, вул. Інститутська, 54) відбудеться концерт-реквієм пам’яті жертв трагедії Бучі «Об’єднані заради перемоги», організований Національною оперетою України спільно з Бучанською міською радою. Меморіальний захід запланований в рамках відзначення Дня Конституції України.

- Ми раді поверненню Національної оперети в Бучанський міський парк. Для Бучі – це ще один символічний знак, що громада відновлюється. А збір коштів – це наша данина ЗСУ, вдячність за звільнення міста та наш спільний внесок у наближення Великої Перемоги, — зазначив міський голова Бучі Анатолій Федорук.

-Цей захід є продовженням багаторічної традиції проведення Міжнародного музичного фестивалю «O-FEST», що має міжнаціональне, культурне і дипломатичне значення. І сьогодні ми об’єднуємо міжнародну спільноту заради вшанування пам’яті загиблих від рук російських загарбників мешканців Бучі. Водночас, цей концерт присвячений мужнім бучанцям, котрі пережили страшну окупацію та російське вторгнення в Україну, — наголосив генеральний директор-художній керівник театру Богдан Струтинський.

У концерті-реквіємі візьмуть участь творчий колектив Національної оперети України, а також соліст, Голова комісії з питань Литви Вітаутас Юозапайтіс та солістка музичного театру в Любліні Пауліна Янчарук.
Під час заходу прозвучать символічні композиції у виконанні артистів театру Національної оперети України.

Зокрема, «Запалю свічу» (музика І. Кириліної, поезія Р. Лоцман), «Пливе кача», «Я кажу «Ні!» жахливій цій війні» (авторка Н. Могилевська, поезія Ю. Рибчинського), реквієм Lacrimosa В. А. Моцарта та багато інших творів відомих сучасних композиторів.

Після навали орків Бучанський міський парк також зазнав пошкоджень. Однак, символічно, що сцена, де Національна оперета України щорічно проводила Міжнародний музичний фестиваль «О-фест» – вціліла. Нехай це стане добрим знаком та початком нового мирного життя, додасть українцям сил та наснаги.

«Об’єднані заради перемоги» — особливий захід пам’яті, де музика переплітається з емоціями та лікує поранені серця.

Захід здійснюється за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні та Посольства Республіки Польща в Україні.

Melovin, Даша Майорова та Даша Кубік у дубляжі анімаційної пригоди «Кракен-дівча на ім’я Рубі»!

 

Творці «Шрека» та «Кота у чоботях» представляють нову анімаційну історію «Кракен-дівча на ім’я Рубі» та цього літа запрошують поринути у неймовірну пригоду! Сором’язлива, мила та дещо незграбна Рубі, як і всі підлітки її світу, намагається жити звичайним життям, але здебільшого почувається абсолютно невидимою серед однолітків. Та все змінюється, коли вона дізнається, що належить до королівського роду міфічних морських кракенів.

ФОТО З ДУБЛЯЖУ

Разом з новими героями у мандрівку вирушають й українські зірки дубляжу український співак Melovin, блогерки Даша Майорова та Даша Кубік.

У самобутнього Тревіна перевтілився Melovin. Тревін яскравий, оригінальний, він не боїться виділятися з натовпу та понад усе цінує друзів.

«Я коли почув про свого героя навіть не роздумував! Мені так подобається, що у мультиках зараз підіймається тема різномаїття і прийняття. Тепер і персонажі  анможуть бути ексцентричними і з таким от характером, як Тревін! Тонування і дубляж — тепер для мене не менш кайфова робота, аніж музика.  Мрію про нову подібну співпрацю!»  коментує співак.

Харизматичну Марґо здублювала не менш харизматична блогерка Даша Кубік. Свою першу роль у дубляжі дівчина сприйняла з неабияким ентузіазмом: «Це так круто, намагатись перевтілитись в іншого героя та наче прожити разом із ним маленьке життя. Для мене це неймовірний досвід, адже це мій дебют. Ми з Марґо зійшлися по духу з перших секунд. Було комфортно в її образі, чимось ми з героїнею схожі, але, якшо чесно, то мені є чого в неї повчитись».

У Блісс перевтілилась співачка та блогерка Даша Майорова. Для дівчини роль також стала дебютом. «Ми з Блісс дуже схожі — вона, як і я, людина насторою: може бути надзвичайно спокійною або навпаки неймовірно енергійною. Дублювати анімаційну героїню — це фантастичний досвід. Ти переймаєшся її історією, хвилюєшся за кожен успіх чи невдачу. Взагалі для мене дубляж — це мрія, про яку навіть думати не могла. Тож усіх запрошую в кіно та з нетерпінням чекатиму на відгук».

Дивіться у кінотеатрах з 29 червня!

«SUPERNATION 2013-2023» від «Другої ріки»: справжній рок для українців, які стали супернацією

24 червня у Києві та 12 серпня у Львові «Друга Ріка» зіграє великі сольні концерти з програмою «SUPERNATION 2013-2023». Знаково, що київський концерт відбудеться в концертній залі Stereo Plaza, де 9 років тому гурт презентував альбом Supernation. У Львові музиканти виступлять у клубі !FESTrepublic. Частина прибутку буде направлена на потреби ЗСУ.

 Квитки можна придбати за посиланням:

Напередодні концертів задля демонстрації сили й незламності українського народу, «Друга Ріка» запустила флешмоб, суть якого полягає у фільмуванні своїх суперздібностей підписниками у соцмережах з хештегом #SUPERNATION2023. Переможців флешмобу буде запрошено за лаштунки на концертах у Києві та Львові, більш детально про умови можна дізнатися у соцмережах «Другої Ріки»: InstagramFacebook та TikTok. Валерій Харчишин: «Мене надихнули згадати Supernation одразу кілька людей, які «несподівано» почули наші «нові пісні» на радіо та ТБ. Те, що для ДР є очевидним з 2014-го, для них було дивним. Але друзі були щиро здивовані, що пісні написані 9 років тому. Хоч в альбомі Supernation війна не є основною темою і ці пісні не були почутим в 2014-му, вони говорили саме про актуальність пісень, натхненних війною. Ми не написали жодної пісні про «Байрактар» від початку повномасштабного вторгнення, ми кричали про це набагато раніше, але, на жаль, музичні редактори і суспільство були не готові чути занадто «політизовані і неначасі» пісні. Сьогодні ми хочемо заглянути в історію, вказати на причинно-наслідкові зв’язки, аби подібна війна не повернулася більше ніколи».

 

Основне наповнення концертів складуть пісні альбому Supernation, робота над яким почалася у 2013 році з пісні «Назавжди/НаНаМаНа». У піснях альбому прослідковується гостра критика влади та оголені почуття воєнного стану, а треки «Я чую» та «Хто, якщо не ти?» у нинішніх реаліях звучать, як повчальний висновок та вирок байдужості.

 

Фільм про створення альбому «Supernation»

Також на концертах пролунають й улюблені хіти «Другої Ріки» в традиційному «другоріковському» звучанні, за яким сумують прихильники, поки гурт гастролює з акустичною програмою.

Музиканти зазначають, що мета виступів на 10-ому році протистояння росії та 2-ому – повномасштабної війни, не просто розважити та підняти настрій, а надати заряд енергії та сили для подальшої боротьби.

Друга Ріка — Чи ти почув

Чому модульні містечка “не працюють” та яка є альтернатива

Тимчасове житло для переселенців перетворюється на “трущоби” і стає постійним. Чому так стається і як можна робити по-іншому
У травні в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій визнали, що модульні містечка для переселенців є “неефективним”. Одна з причин — люди залишаються жити в поганих умовах роками, хоча житло передбачалось як тимчасове.

Наразі в Україні побудовано 25 модульних містечок, де загалом проживає понад 5 тисяч біженців. Це “крапля в морі”, порівняно із загальною кількістю внутрішніх переселенців (їх в Україні понад 7 мільйонів). Втім, якщо вже зараз не подбати про альтернативні й довготривалі способи розміщення людей, мешканців модульних містечок ставатиме все більше. І скоріше за все, вони роками житимуть у контейнерах, як це сталось із переселенцями з Донбасу у Харкові.

LIGA.Life поспілкувалася з менеджеркою міських проєктів та запитала, що призвело до неефективності модульних містечок та яка для них є альтернатива. Також ми з’ясували, яке житло для ВПО зараз будують на Київщині.

Чому модульні містечка стають проблемою
Плюси модульних містечок у тому, що вони дозволяють одночасно та швидко поселити велику кількість людей, які опинились без даху над головою. Але потім “контейнерне житло” створює більше проблем, аніж вирішує, пояснює LIGA.Life СЕО урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова.

Більшість модульних містечок спроєктовані як короткочасний прихисток, доки люди не знайдуть постійне житло. Здебільшого будиночки розраховані на 6 місяців проживання, максимум — три роки. Втім, як показує досвід, таке житло люди використовують як домівку багато років поспіль.

Нещодавно опублікований звіт Right to Protection оцінює умови проживання у модульних будиночках, зведених у Харкові ще 2015 року для переселенців з Донбасу. За словами правозахисників, після 4 років використання будиночки стали “непридатними для проживання”: дахи вагончиків протікають, а техніка зношена. Мешканці часто змушені готувати їжу у крихітних загальних приміщеннях, а ходити в туалет — у приміщення на вулиці.

Люди, які не змогли знайти нове житло, продовжують жити у таких вагончиках, адже здебільшого не мають вибору. “Це не питання вибору — це відсутність вибору. Переселенці продовжують жити там, тому що їм просто нема куди повернутися”, — каже Вікторія.

Житло більшості мешканців модульних містечок зруйноване або ж розташоване на окупованих територіях. Інші люди просто не мають коштів, щоб дозволити собі альтернативу.

“Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Особливо для людей з низькою економічною мобільністю. Вони не виїжджають з тимчасових прихистків з власної волі, бо не мають на це ресурсів. Закрити повністю містечко дуже важко, а вигнати людей звідти — неетично і неправильно”, — зазначає Вікторія.

Поселяючи людей у “вагончики”, ми робимо їм гірше
По-перше, таке житло швидко зношується, а отже умови проживання дуже швидко погіршуються. Крім того, у тимчасових будиночках є проблеми з теплоізоляцією, через що взимку там — холодно, а влітку — спекотно. Ще один інженерний недолік в тому, що модульні будиночки розміщують просто на вулиці, не будуючи під ними фундаменту.

І навіть якщо модульне житло зробити дуже якісними — все одно залишаються інші проблеми, зокрема соціальні:

1. Згуртувати людей з одним горем в одному місці — погана ідея.

Створюючи такі містечка, ми акумулюємо людей з однаковим травматичним досвідом в одному місці. Це може ще більше ускладнити переживання травматичного досвіду, наголошує Вікторія.

“Здавалося б, вони могли створити спільноту, що розумітиме один одного і буде підтримувати? Але це так не працює. Їм всім одночасно дуже важко. І поряд має бути хтось, кому не важко, інакше весь свій біль люди акумулюють у собі, всередині. Є ціле місто – а їх селять на околиці й створюють сегрегацію. Тоді виникає поділ на “місто” і “переселенців”, на “ми” і “вони”, — пояснює вона.

2. Відокремивши людей, ми ускладнимо їхню адаптацію у соціум.

Розмістивши переселенців у модульних містечках, ми ризикуємо надовго поставити на них клеймо “чужих”, “не місцевих”. Район, що створюється спеціально для тих, хто втратив дім, перетворюється на “район переселенців” і не скоро стане частиною міста.

“Моя прабабуся – переселенка. Коли радянський союз ділив кордон між Україною і Польщею у 1951 році, її з чоловіком і дітьми примусово переселили в Миколаївську область. На той момент для них нічого не було готово в містечку: людей переселяли в халупи, у недобудовані будинки. В очах місцевих — ці люди були чужинцями, злочинцями. Всі товари їм продавали втридорога”, — ділиться особистим досвідом Вікторія.

За її словами, адаптація переселенців можлива, але вона займатиме десятиліття: “Я, як четверте покоління, вже не відчула цієї сегрегації — але моя мама ще росла з відчуттям, що вони “переселені”.

Яким має бути “правильне” житло для переселенців
Перше і важливе правило — тимчасове житло має бути вписане в місто. Це можуть бути окремі квартири або будинки, але, наприклад, окремий ЖК для переселенців — уже спричинить сегрегацію.

“Найкраще — якомога рівномірніше розподіляти людей по місту. Тоді не виникає якоїсь великої суцільної групи людей, їх не починають сприймати, як “групу переселенців”. В очах мешканців, вони стають індивідуальностями. Так простіше вибудовувати контакти з місцевими. Людині простіше допомогти іншій людині, аніж групі людей”, — наголошує Вікторія Тітова.

Друге правило — будівлі, що реконструюються, повинні мати активні перші поверхи. Якщо споруда без комерційних приміщень або із закритою територією — виникне “мертва зона”. Натомість людям треба дати можливість займатись чимось: відкрити кафе, перукарню, облаштувати майданчик — що завгодно, що дозволить використовувати будинок мешканцями сусідніх будівель чи вулиць.

“Так виникне динаміка в районі та в місті: люди будуть переміщуватися, дружити, одружуватися, — словом, заводити соціальні зв’язки. Саме так будується соціальна взаємодія серед містян”, — підкреслила менеджерка міських проєктів.

Невдалий приклад — проєкт модульних містечок, що презентували в Полтаві. Основні його недоліки — повна відокремленість від міста, відсутність інфраструктури, комерції. “Навіть якщо це нове постійне житло, воно все одно створить проблеми, якщо не спроєктувати його грамотно”, — зазначає Тітова.

Які є швидкі альтернативи
Найшвидшою та найдешевшою альтернативою наразі (і це визнають на рівні уряду) може бути створення житла для переселенців у гуртожитках, медзакладах або тимчасова ревіталізація занедбаних будівель.

Гарний приклад нещодавно з’явився у Дніпрі — гуртожиток університету переобладнали на житло для сімей захисників Маріуполя та маріупольців. В планах реалізувати такий проєкт в інших містах.

“В чому його переваги? З гуртожитку зробили окремі квартири. Там є той самий дух тимчасовості: відчувається, що це хороше, але тимчасове рішення. Також є чітка домовленість з університетом: мешканці житимуть там до кінця війни, плюс три роки після перемоги.

Так мешканці розуміють чітко період проживання, він достатньо довгий — тож відчуватимуть себе захищеними, і зможуть підготуватися до моменту, коли настане час виїхати. А виш отримає відремонтовані гуртожитки, куди можна буде знову поселити студентів — win-win”, — пояснила Тітова.

Урбан-бюро Big City Lab разом із партнерами PUPA пропонує “оживити” стару будівлю міської поліклініки в Славутичі й облаштувати там житло та публічний простір для переселенців. У разі успішності проєкту, урбаністи пропонують перенести цей досвід на інші громади.

Проєкт Poliklinika — це одночасно і житло, і бізнес-резиденція для тих, хто втратив власну справу через війну, а також публічний простір для подій.

“Ми вирішуємо декілька завдань: ефективно використовуємо вже наявний простір, даємо декілька функцій одній будівлі, інтегруємо переселенців у місто, адже будівля поліклініки знаходиться посеред Славутича”, — пояснила спеціалістка.

Також проєкт дасть можливість підприємцям, що релокуються, запропонувати нові робочі місця мешканцям Славутича.

“Адже місту дуже не вистачає нової підприємницької енергії та малого бізнесу. Ситуація win-win і для місцевих мешканців, і для переселенців та бізнесу, і для міської влади та міста загалом”, — підсумовує Вікторія.

Яка ситуація з житлом для ВПО на Київщині
Станом на травень 2023 року у Київській області зареєстровано понад 332 тисячі переселенців, з них понад 80 тисяч — це діти, повідомили LIGA.Life у Київській обласній військовій адміністрації.

Загалом в області створено понад 7 тисяч місць для переселенців, з них понад 2 тисячі — зараз вільні. У модульних містечках мешкають 2487 осіб — будиночки були встановлені у 15 містах, у тому числі у Бучі, Ірпені та Гостомелі, які найбільше постраждали внаслідок бойових дій. Нещодавно в Ірпені за підтримки фінського уряду відкрили нове модульне містечко з “покращеними умовами”.

Для деяких сімей Київщини, чиє житло було зруйновано внаслідок вторгнення росіян, надали будиночки компанії QHome. Вони розраховані на проживання 4 осіб та оснащені всім необхідним. Проєкт реалізує Київська ОВА спільно з Агентством ООН у справах біженців, в області загалом планується встановити 100 таких будиночків.

Водночас за даними КОВА, в області планують будувати не тільки модульні містечка — вже зараз розглядають новий проєкт житла, в межах якого хочуть реконструювати сім гуртожитків і створити близько 1000 місць для переселенців. Проєкт планують затвердити на черговій сесії облради.
https://vpl.in.ua/chomu-modulni-mistechka-ne-pratsyuyut-ta-yaka-ye-alternativa/?amp=1&fbclid=IwAR18eOD_e6wsU-1uMvW3MFsfmZTaO0zq9OaLkro8S1BuJhw4KtdESuBijzw