влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Результаты президентских выборов в США

6 ноября последние из 220 млн американцев, имеющих право голоса, придут на избирательные участки. Явка вряд ли превысит 60%, а голоса распределятся почти поровну между Бараком Обамой и Миттом Ромни. Исход выборов будет зависеть от результатов голосования в дюжине штатов. Каждый штат отправляет в коллегию выборщиков свою делегацию, чья численность равна числу представителей штата, заседающих в обеих палатах конгресса. Самое пристальное внимание обращено на Вирджинию, Огайо и Флориду, которые могут предопределить результаты голосования. «Газета.Ru» в режиме реального времени следит за поступающими из США результатами.

Газета.ру

Китай меняет власть

В Пекине 8 ноября открывается XVIII съезд Компартии, на котором сменится верхушка руководства КПК и страны. Во главе постоянного комитета политбюро ЦК КПК встанет Си Цзиньпин. Он придет на смену нынешнему председателю Ху Цзиньтао. Десятилетний цикл работы нынешнего руководства в Китае завершится в марте, когда Всекитайское собрание народных представителей выберет Си Цзиньпина председателем КНР. Он возглавит пятое поколение китайского руководства после Мао Цзэдуна, Дэн Сяопина, Цзян Цзэминя и Ху Цзиньтао.

Газета.ру

Первый «болотный» срок

«Узник болотной» Лузянин получил 4,5 года колонии

«Узник болотной» Лузянин получил 4,5 года колонии

Первый фигурант «болотного дела» приговорен к реальному сроку заключения. Максим Лузянин, которого обвиняли в том, что он бил бойцов ОМОНа и участвовал в массовых беспорядках, приговорен к четырем половиной годам колонии общего режима. Адвокат Лузянина пообещал дойти до ЕСПЧ, но эксперты считают, что это бессмысленно, потому что осужденный признал свою вину.

 

В пятницу закончился первый судебный процесс в рамках «болотного дела». Суды по существу в отношении фигурантов разбирательства о массовых беспорядках на Болотной площади 6 мая стартовали с культуриста и предпринимателя Максима Лузянина. Его задержали одним из первых — 28 мая. Предварительные слушания по делу Лузянина, который обвиняется по ч. 2 ст. 212 УК (участие в массовых беспорядках) и ч. 1 ст. 318 (применение насилия в отношении представителя власти), состоялись 29 октября, и после их окончания у него были веские основания рассчитывать на благополучный исход процесса.

Лузянина решили судить в особом порядке: он признал свою вину, раскаялся и сотрудничал со следствием. Адвокат Лузянина Сергей Шушпанов не скрывал, что рассчитывает на выход подзащитного из-под стражи если не в зале суда, то уж точно до начала процессов в отношении других фигурантов «болотного дела».

Суд над Лузяниным должен был начаться в 11.00, но к этому времени в обвиняемого еще даже не привезли из СИЗО. К суду на всякий случай подвезли полицейский пазик, у которого дежурили стражи порядка. В коридорах суда заседания ждали несколько десятков журналистов и небольшая группа поддержки, состоящая из активистов, которые ходят практически на все процессы по «болотному делу».

 

«Да условку дадут, он же на сделку пошел. Должны, во всяком случае», — говорил один из активистов с белой лентой молодой девушке по соседству.

 

«Трудно сказать. Но, если дадут реальный срок, неизвестно, что же будет с теми, кто сотрудничать отказался», — отвечала девушка.

В какой-то момент в суде появился оппозиционер Алексей Навальный, фигурирующий в «болотном деле» как возможный организатор беспорядков. Он был единственным из лидеров протеста, пришедшим в суд. Навальный избегал общения с прессой, заверив, что даст комментарии после заседания.

В итоге суд над Лузяниным стартовал с полуторачасовым опозданием. Судья Андрей Федин, решивший вопреки желанию Лузянина сделать процесс открытым, зачитал заявления потерпевших по «болотному делу»: они все как один отказывались по разным причинам являться в суд, давая добро на процесс без их присутствия. После этого Федин предоставил слово стороне обвинения.

По словам прокурора, узнав 6 мая из СМИ о готовящейся акции протеста против фальсификаций на выборах в Государственную думу и президента, «Лузянин пришел на Якиманку и вместе с другими людьми направился на Болотную площадь». По словам прокурора согласованная с властями акция уже на Болотной площади переросла в массовые беспорядки, которые сопровождались погромами, поджогами и уничтожением имущества. В беспорядках Лузянин, по версии обвинения, участвовал с 16.00 до 20.00, грубо нарушая закон «О собраниях, митингах, демонстрациях и пикетировании».

 

Вместе с Лузяниным нарушали закон Андрей Барабанов, Федор Бахов, Михаил Косенко и другие фигуранты «болотного дела» — обвинитель перечислил практически все их фамилии.

 

От действия Лузянина пострадали пять человек — все они сотрудники полиции или бойцы ОМОНа. В омоновца Штапкина Лузянин бросил куском асфальта размером примерно 20 на 30 см, попав тому в шлем. Кроме того, он нанес неопасные для здоровья травмы другому бойцу ОМОНа Александру Казьмину, сержантам полиции Маркову и Круглову и сотруднику патрульно-постовой службы Прохорову. Прокурор подобно рассказал, как Лузянин срывал с полицейских шлемы, сбивал с ног, душил и бил. У Прохорова, к примеру, была повреждена зубная эмаль. Уже после задержания, заметил прокурор, Лузянин выплатил Прохорову компенсацию в 15 тысяч рублей за лечение у стоматолога.

Одновременно с Лузяниным, продолжал обвинитель, в беспорядках участвовали и другие «неустановленные лица»: они забрасывали сотрудников полиции и бойцов Внутренних войск камнями, кусками асфальта, палками и всем, что попадалось им под руки. Дальше прокурор более подробно описал действия незадержанных участников митинга.

 

По его словам, протестующие, «поддавшись на призывам к массовым беспорядкам» (кто призывал — не уточнялось), пытались прорвать полицейское оцепление, применяя физическую силу.

 

Помимо бутылок и других подручных средств, которые летели в стражей порядка 6 мая, митингующие распыляли слезоточивый газ из баллончиков, закидывали оцепление бутылками с зажигательной смесью, разливали на площади неустановленную жидкость с едким запахом из заранее приготовленных емкостей, выстраивали из биотуалетов препятствия для передвижения бойцов ОМОНа, а последних избивали, утверждал прокурор.

Из-за массовых беспорядков, по его словам, полицейские понесли большие убытки. ГУ МВД по Москве лишилось нескольких десятков шлемов и бронежилетов, 29 резиновых дубинок, 8 щитков, 12 раций и два мегафона — все это полицейские оценили в 371 тысячу рублей. Управление на транспорте МВД по Центральному федеральному округу недосчиталось 43 тысяч рублей, а ГУ МВД по Челябинской области (сотрудники областной полиции были в оцеплении) — 23 тысяч. Собственник биотуалетов компания «Экоуниверсал» оценила ущерб в 70 тысяч рублей.

Самые серьезные убытки, как следовало из слов прокурора, понес департамент жилищно-коммунального хозяйства и благоустройства ЦАО, который потратил на ремонт асфальта 28 млн рублей.

 

Зачитав обвинение, прокурор запросил для Лузянина шесть с половиной лет колонии общего режима, что стало явной неожиданностью для большинства тех, кто пришел на заседание.

 

Адвокат Лузянина Сергей Шушпанов попросил учесть раскаяние обвиняемого и признание им своей вины. Защитник отметил, что Лузянин действовал под влиянием толпы. Чтобы обосновать неадекватность поведения Лузянина на Болотной площади, он начал цитировать психолога Гюстава Лебона, изучавшего психологию толпы.

 

Сам Лузянин, взяв слово, в очередной раз признал свою вину. «То, что я делал на площади, мне не свойственно. Я серьезный человек, у меня на иждивении находятся сын, жена и мать. В других обстоятельствах я бы не совершил то, что сделал», — каялся обвиняемый.

 

В качестве свидетеля на суде выступила лишь мать Лузянина Анна: «Он добрый, хороший человек, У него крепкая семья, сыну 16 лет, жена… Он очень спокойный человек, занимается спортом, агрессивным я его никогда не видела. Он меня содержит, вся надежда на него».

Судья Федин на два часа удалился принимать решение и постановил отправить Лузянина за решетку на четыре с половиной года.

Иски потерпевших и пострадавших, к примеру ГУ МВД по Москве, Федин рассматривать в рамках уголовного судопроизводства отказался, сохранив при этом право предъявить к Лузянину финансовые претензии, но по «гражданской линии».

 

Сергей Шушпанов категорически не согласен с приговором. «Мы будем обжаловать его и готовы пройти все инстанции, в том числе и Европейский суд по правам человека», — сказал он «Газете.Ru».

 

Павел Чиков из правозащитной организации «Агора» считает, что никаких перспектив в ЕСПЧ у Лузянина нет, «поскольку он признал свою вину». А реакция адвоката Шушпанова, по его словам, свидетельствует о том, что они рассчитывали на более мягкий приговор: «Показательно, что адвокат заговорил об обжаловании приговора. Особый порядок (судебного заседания. — «Газета.Ru») не предполагает обжалования. Скорее всего, их просто кинули».

 

По мнению Чикова, реальный срок Лузянину говорит о том, что остальным обвиняемым по «болотному делу» нет смысла рассчитывать на сотрудничество со следствием.

 

«Если признавший свою вину Лузянин получает столько, то для других адвокатов есть смысл биться в суде — с потерпевшими, свидетелями, смотреть видеозаписи. Так что нас ждет интересный процесс, особенно если он будет групповым. У адвокатов будет одна общая позиция — не признавать статью 212 (массовые беспорядки. — «Газета.Ru»)», — сказал Чиков, заметив, однако, что другим обвиняемым, не признающим свою вину, следует ждать еще более жестких приговоров.

Правозащитник добавил, что приговор Лузянину в ближайшее время будет обжалован адвокатами «Агоры» Дмитрием Динзе, Фаритом Муртазиным и Светланой Сидоркиной, поскольку он может быть использован как преюдиция (правило для всех судов, рассматривающих дело, принять без проверки и доказательств факты, ранее установленные вступившим в законную силу судебным решением по другому делу. — «Газета.Ru») в делах их подзащитных по «болотному делу».

Помимо дела Лузянина в Замоскворецком райсуде в пятницу начался процесс по делу другого фигуранта «болотного дела» — Михаила Косенко. Накануне в дело вступили несколько адвокатов, среди которых Елена Липцер, которая защищает по «делу ЮКОСа» Платона Лебедева. Сторона защиты в начале процесса заявила несколько ходатайств, в том числе об освобождении Косенко из-под стражи. Они были отклонены, но следующее заседание было назначено на 28 ноября: к этому времени новые адвокаты должны успеть ознакомиться с делом.

Газета.ру

 

Выборы президента США

В начале сентября съезды двух крупнейших партий США официально выдвинули своих кандидатов на пост главы государства. От Республиканской партии на выборы пойдет губернатор Массачусетса Митт Ромни. Демократическую партию будет представлять действующий президент Барак Обама.

«Партизан» голодает против карцера

«Приморский партизан» Алексей Никитин объявил голодовку

«Приморский партизан» Алексей Никитин объявил голодовку. Как заявляет его адвокат, больного астмой Никитина, как и других фигурантов дела, постоянно помещают в карцер «по надуманным предлогам»; одному из них во время водворения в одиночную камеру для нарушителей якобы сломали руку. ФСИН и прокуратура на официальные жалобы пока не реагируют.

 

В пятницу стало известно, что Алексей Никитин, один из так называемых приморских партизан, обвиняемых в убийствах и нападениях на сотрудников милиции, объявил голодовку, протестуя против постоянного и необоснованного помещения в карцер его и его товарищей, рассказала «Газете.Ru» адвокат «партизана» Нелли Рассказова. За различные нарушения, которые защита называет надуманными, Никитин может провести в специальной одиночной камере 34 дня, начиная со вторника. Никитина поместили в карцер 19 октября, вышел он оттуда только в начале ноября, после чего вновь оказался в карцере, а на следующий день, 7 ноября, объявил голодовку.

 

При этом адвокат подчеркнула, что «партизаны» практически постоянно находятся в карцере за различные «надуманные» нарушения с середины октября.

 

По словам Рассказовой, Никитин болен астмой – ему опасно так долго находиться в карцере. Она утверждает, что стены помещения поражены так называемым «черным грибком», который может вызвать у человека в том числе тяжелые легочные заболевания. «Еще 19 октября у него прямо в карцере случился приступ астмы. Ему оказали экстренную помощь, но оставили там же, – говорит Рассказова. – В тот же день Владимиру Илютикову(другой фигурант дела – «Газета.Ru») сломали руку, когда он начал сопротивляться конвоирам, уводящим его в карцер». В настоящий момент, по словам Никитина, его товарищ продолжает сидеть в карцере со сломанной рукой. Кроме Никитина и Илютикова в специальных одиночных камерах для нарушителей в настоящий момент держат братьев-»партизан» Александра и Вадима Ковтунов.

 

«Как только ребята пытаются заступиться друг за друга, их тут же всех наказывают. Они борются с их взаимопомощью», – говорит Рассказова.

 

Согласно утверждению Рассказовой, непосредственный инициатор постоянного помещения партизан в карцер – дежурный Евгений Пай, который, как продолжают заявлять сами «партизаны» и их защита, запрещал принявшим ислам Ковтуну и еще одному «партизану» Роману Савченко молиться. «Он смотрит в глазок, видит, как Ковтун начинает молиться, заходит и говорит: «В мою смену молиться не будешь!» Однажды он зашел в камеру к Ковтуну, когда тот, по его словам, сидел на унитазе. Войдя, надзиратель потребовал встать перед ним. «Тот, естественно, дал ему понять, что вообще-то справляет нужду. Тогда Пай пошел и написал рапорт о невыполнении приказа», – утверждает адвокат. По словам Рассказовой, Никитин, который слышал все это, сидя в соседней камере, начал возмущаться и кричать дежурному, что такое поведение – это издевательство над человеком. В ответ на Никитина составили рапорт за «межкамерное общение».

 

Кроме того, со слов Никитина, надзиратель сознательно старается всячески «сломать» арестованных партизан. «Вы убийцы ментов, я вас ненавижу, вот я тоже мент – попробуй, убей меня!» – цитировал дежурного Никитин своему адвокату.

 

В УФСИН по Приморскому краю комментарии на этот счет получить пока не удалось. В пресс-бюро ФСИН России «Газете.Ru» не смогли ответить, чем закончилось разбирательство по предыдущим жалобам «партизан», а также предложили обратиться с официальным запросом, так как представители региональных управлений ведомства не уполномочены «давать комментарии федеральным СМИ без согласований с вышестоящим руководством». Ранее во ФСИН Приморья опровергали сообщения защиты: там утверждали, что никто «партизанам» молиться не запрещал. Тогда же представитель краевого управления ФСИН рассказала, что обвиняемые содержатся в СИЗО-1 с июня 2010 года и за это время неоднократно нарушали правила, за что привлекались к дисциплинарной ответственности.

 

Суд над «партизанами» все еще не начался, так как все четыре попытки собрать коллегию присяжных для рассмотрения громкого дела провалились. Первая была в июле, последняя – в октябре: тогда из полутора тысяч получивших уведомления жителей Приморья в суд явились только шесть человек.

 

Следующая попытка собрать присяжных по делу состоится 20 ноября. В этот раз суд разошлет еще 500 приглашений для кандидатов в члены жюри.

В ожидании суда «приморские партизаны» – Ковтуны, Савченко, Илютиков, Никитин и Максим Кириллов – почти 2,5 года содержатся в СИЗО. Еще два «партизана» — Андрей Сухорада и Александр Сладких — до суда не дожили: они погибли во время операции по их задержанию 11 июня 2010 года в Уссурийске. Согласно заключению судебно-медицинской экспертизы, они застрелились. Следствие обвиняет «приморских партизан» более чем в тридцати преступных эпизодах, в том числе в убийстве двух сотрудников милиции, в вооруженных нападениях на опорные пункты МВД, квартирных кражах, угонах автомобилей, хищении, незаконном хранении и ношении оружия, бандитизме, разбое, уничтожении чужого имущества. Уголовное дело составляет более 60 томов. Сами подсудимые утверждают, что «объявили войну» сотрудникам милиции, которые, как они утверждают, «крышевали» изготовление и продажу наркотиков в Кировском районе Приморского края.

www.gazeta.ru

 

У Москві відбувся “Русский Марш”

У Москві пройшла хода під назвою «Русский Марш», котра завершилася мітингом та святковим концертом. За даними МВС, у ній взяло участь близько 6 тисяч осіб, хоча самі організатори заявляють про 20 тисяч.

Незважаючи на посилені заходи безпеки та ретельні перевірки всіх присутніх, марш не обійшовся без димових шашок і сигнальних ракет, які іноді запускали прямо у поліцейський вертоліт, що супроводжував колону.

Перед початком ходи було затримано 25 молодих людей в німецьких шинелях і касках часів Другої світової війни. На самому заході нікого не затримували, хоча поліція була незадоволена тим, що учасники закривали обличчя шарфами, а в натовпі палили фаєри і стріляли з ракетниць.

Опісля маршу відбулась масштабна сутичка у метро між учасниками ходи та антифашистами.

За матеріалами РСН,  Труд

Міліція відмовилась порушити справу проти охоронця, який накинувся на журналістів

Столична міліція відмовила у порушення кримінальної справи проти охоронця, який накинувся на журналістів під час Всесвітнього газетного конгресу в Києві. Про це йдеться в листі начальника Печерського райуправління міліції Олега Школьного.

«Ваша заява щодо вчинення протиправних дій відносно вас зі сторони охоронника під час відкриття Всесвітнього газетного конгресу уважно розглянута. В порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 296 (хуліганство), на підставі п.2 ст. 6 КПК (відсутність складу злочину) відмовлено», — йдеться в листі.

У міліції додали, що на час проведення перевірки «встановити більш детальні обставини справи та особу охоронника, який вчинив протиправні дії, не надалося можливим».

«При встановленні особи, яка вчинила протиправні діяння, та більш об’єктивні обставини справи по вашій заяві буде проведено додаткову перевірку», — наголосили в листі.

В УДО кажуть, що охоронець накинувся на журналістів, бо не зрозумів, що написано на плакаті.

Нагадаємо, 3 вересня на відкритті Конгресу під час мирної журналістської акції, охорона силою забрала плакат з написом про цензуру у головного редактора «Української правди» Олени Притули, який вона тримала під час виступу президента. А також грубо відштовхнула заступника головного редактора Kyiv Post Катерину Горчинську.

УДО запевнило, що не перешкоджало акції журналістів на Всесвітньому газетному конгресі і що це зробили приватні охоронці.

Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов повідомив, що під час відкриття конгресу та перебування там президента України Віктора Януковича за охорону в залі відповідало УДО, йому підпорядковувалися всі додатково найняті організаторами приватні охоронці, які пройшли інструктаж УДО.

17 вересня Погорєлов сказав, що організатори форуму не залучали приватних охоронних фірм під час відкриття конгресу 3 вересня.

17 вересня директор департаменту забезпечення службової діяльності Управління державної охорони (УДО) Олег Герасик заявив, що в охоронних заходах на відкритті 64-го Всесвітнього газетного конгресу та 19-го Всесвітнього форуму редакторів 3 вересня брала участь приватна охоронна фірма «Вольф»

На Луганщині молодь запрошують на Всеукраїнський радіодиктант

9 листопада, в День української писемності та мови, і в рамках «Програми з розвитку та популяризації української мови в Луганській області» молодь Луганська запрошують взяти участь у написанні Всеукраїнського радіодиктанту.
За словами ініціатора Програми, депутата Луганської міської ради Ігоря Ліскі, залучення молоді до написання диктанту — це черговий крок у популяризації української мови в регіоні.
«Для області вкрай важливо продемонструвати солідарність з усіма, хто любить і шанує українську мову, а молоді луганчани зможуть перевірити своє знання рідної мови. Крім того, ті, хто краще за всіх впорається із завданням, обов’язково будуть відзначені нагородами від ініціаторів Програми», — зазначив він.
Ігор Ліскі також підкреслив, що «Програма з розвитку та популяризації української мови в Луганській області» продовжує свою роботу.
«На Луганщині місцева влада не приділяє достатньої уваги розвитку української мови, тому наші ініціативи відразу ж знаходять відгук серед мешканців області. Тільки за 3 місяці безкоштовні навчальні курси з вивчення української мови, які проводяться в рамках Програми, відвідали більше 200 мешканців Луганська », — підкреслив він.
Відзначимо, що написати диктант луганчани зможуть на базі ВУТ «Просвіта» (м. Луганськ, вул. Матросова, 4а) о 13:10.

Для довідки: Програма з розвитку та популяризації української мови в Луганській області була представлена обласним об’єднанням ВУТ «Просвіта» за підтримки депутата Луганської міської ради Ігоря Ліскі.
Мета Програми — сприяння популяризації української мови в Луганській області за допомогою підтримки творчих і громадських ініціатив. У рамках Програми надається організаційна та фінансова підтримка творчим і громадським діячам, які своєю діяльністю популяризують і розвивають українську мову в регіоні.

Жеведь Іван

В очікуванні Арабської весни ідей

Під час нещодавнього візиту до Сполучених Штатів інтелектуали і журналісти запитували мене: чи не помилилися ми під час «арабського пробудження», коли подумали, що мусульмани і справді можуть сприйняти демократичні ідеали?

Якщо коротко, моя відповідь – ні. Учасники нещодавніх бурхливих демонстрацій з приводу ісламофобського відео – це крихітна меншість. Їхня жорстокість неприйнятна. Вони не представляють тих мі­ль­йонів мусульман, які виходять на вулиці з 2010 року на дисципліновані ненаси­ль­ни­цькі протести для повалення диктаторських режимів.

Утім, багатьох американців шокували хаос і кровопролиття в мусульманських країнах. Вони щиро вірили, що під час протестів великодушно прийшли на допомогу арабським народам. Але арабам (і всім мусульманам загалом) властиві довша пам’ять і ширший погляд на речі. Їхню недовіру підігрівають згадки про давню підтримку Америкою диктаторських режимів, які влаштовували США в економічному та безпековому плані, про вторгнення в Ірак і Афганістан, про знущання над в’язнями в Абу-Грейб і Гуантанамо, а ще про постійну й безумовну підтримку, яку Америка надає Ізраїлю.

Сполученим Штатам та їхнім європейським союзникам не завадило б проаналізувати, у чому причина такої ненависті до них із боку мусульман. І вони вчинили б просто чудово, якби почали з виведення військ з Афганістану, дотримання резолюцій ООН і договірних умов щодо Палестини, відмови від використання дронів-бомбар­дува­льни­ків та припинення «війни з тероризмом».

Проте давно вже час також перестати звинувачувати Захід у колишніх злочинах колоніалізму та імперіалізму. Держави з мусульманською більшістю мають припинити ставати в позу жертви, натомість визнати, що вони самі можуть визначати свою політику, що й показали мільйони арабів торік, коли вийшли на вулиці й змінили хід історії.

Застаріле протиставлення «іслам проти Заходу» поступається ері багатополярності. Світовий економічний центр ваги зміщується на Схід. Але сам лише факт зростання впливу Китаю, Індії та Росії, а також появи нових потужних гравців на кшталт Бразилії, Південної Африки і Туреччини ще не є автоматичною гарантією більшої справедливості й більшої демократії. Деякі мусульмани зарано тішаться з ослаблення Америки. Схоже, вони не розуміють: те, що може прийти на зміну Штатам, не виключено, закінчиться відходом від соціальних прав і прав людини й призведе до нових форм міжнародної залежності.

Арабські народи, як і народи Латинської Америки, Африки та Азії, не можуть і не хочуть забути про культурні та релігійні традиції, які довгий час формували й підживлювали їхню ідентичність. Прагнучи до таких цінностей, як свобода, справедливість, рівність, автономія і плюралізм, а також до нових моделей демократії та міжнародних відносин, вони мають користати з традицій ісламу. Останній може стати родючим ґрунтом для політичної творчості й аж ніяк не перешкодою для прогресу, про що так часто попереджають західні фахівці зі сходознавства.

Арабському світові та державам із мусульманською більшістю потрібні не тільки політичні протести, а й постійнаінтелектуальна революція зсередини, яка відчинить двері економічним змінам, духовному, релігійному, культурному й художньому звільненню і дасть права та свободи жінкам. Таке завдання не з легких.

У цих країнах триває боротьба за політичну і релігійну владу. Мають місце глибокі суперечності між сунітами: традиціоналістами, секуляристами, реформаторами, суфіями, а також між сунітами і шиїтами.

Поки що арабській суспіль­но-політичній думці заважає неплідний ідеологічний конструкт, який нацьковує секуляристів на ісламістів і не дає змоги обом по-справжньому гли­боко замислитися над тими інтелектуальними обмеженнями, від яких потерпають і одні, й інші.

Світські еліти західного штибу, попри всі розмови про демократію і права людини, часто тягнуть за собою старі колоніальні проблеми. Глибока прірва розділяє їх і народ, на роль представників якого вони претендують. І навіть якщо від таких проблем вони не потерпають (як-от деякі політичні рухи лівого спрямування), то все одно їхній вплив у найкращому разі маргінальний. Деякі співпрацювали з диктаторськими режимами, серед них теж поширені непотизм або корупція. Інші залишилися близькими до внутрішніх кіл військових (як у Єгипті, Тунісі, Сирії та Іраку). Виступаючи за цілковите відмежування релігії від політики, вони орієнтуються на таку форму демократизації, яка несумісна й відірвана від ісламської культури і традицій.

Ісламісти мають легітимність, бо заплатили велику ціну, десятиліттями виступаючи проти диктатури. Вони досягли успіхів на виборах у Марокко, Єгипті та Тунісі, тому що пристосувалися до зміни влади, викликаної протестувальниками і кіберактивістами. Але від них очікують чогось взаємовиключного: залишатися правовірними мусульманами і водночас витримувати натиск з-за кордону у зв’язку з демократичними процесами, економічною політикою та відносинами з Ізраїлем. Ніхто не втілює ці суперечності наочніше за нового президента Єгипту Мохаммеда Мурсі, який у вересні в ООН спробував дати рішучу відсіч вимогам Барака Обами гарантувати беззастережну свободу слова. Але заклики до обмеження на образливі висловлювання – це не вирішення проблеми. Нам не потрібно нових законів. Потрібні мужні вчені та інтелектуали, готові обговорювати теми, про які не хочуть чути колеги-мусуль­мани: їхні невдачі, звичку грати роль жертви, необхідність відповідати за свої дії. Лише таке лідерство зупинить наплив релігійного популізму і ненависть, яка засліплює маси.

Хоча приклад турецької Партії справедливості й розвитку, яка зараз при владі в країні, й цікавий, але він не характерний для всього Близького Сходу. Туреччина має особливу історію; її проблеми відмінні від проблем арабського світу. Навіть якщо арабські ісламісти і святкують електоральні перемоги, можливо, зараз вони входять у набагато складніший період своєї історії: можуть втратити авторитет як ісламістських сил, котрий мали як опозиційні сили, або будуть змушені змінюватися й пристосовуватися настільки, що їм доведеться відмовитися від власної політичної програми. Тож перемога може стати початком поразки.

Тим часом за останні п’ять років на передній план у політиці виходять угруповання салафітів і ваххабітів із буквальним тлумаченням ісламу. Хоча протягом десятиліть вони відмовлялися від участі в політичному житті, прирівнюючи демократію з куфром (відступництвом від ісламу), зараз вони мало-помалу втягуються в політику.

Деякі з цих угруповань (відомі під назвою салафітів-джи­хадистів) кинулися у войовничий радикалізм. Інші, яких фінансують ісламські інституції Саудівської Аравії та нафтових монархій Перської затоки на кшталт Катару і Бахрейну, що їх вважають союзниками Сполучених Штатів, влилися до політичного мейнстриму, де вони підтримують релігійний антидемократичний популізм, який грає на почуттях, демонізує Захід (особливо Америку) й активно підриває боротьбу за демократичні реформи. Є небезпека повторення Афганістану, де в 1980-х за підтримки саудівського та американського урядів Талібан став основною силою опору радянському домінуванню.

Справжня демократія на Близькому Сході неможлива без глибокої перебудови економічних пріоритетів, яка, своєю чергою, може відбутися лише за рахунок війни з корупцією, обмеження всевладдя військових і, понад усе, перегляду економічних відносин з іншими країнами та різкої економічної нерівності в самих мусульманських країнах. Виникнення динамічного громадянського суспільства – передумова успіху. Забезпечення вільного, критичного мислення має набути форми освітньої політики: створення шкіл та університетів, перегляду застарілих навчальних програм і надання жінкам можливості здобувати освіту, працювати й ставати фінансово незалежними.

Арабський світ прокинувся від довгої летаргії після десятиліть позірного упокорення та мовчання. Але заворушення – це ще не революція. Він повинен вигнати своїх історичних «демонів» і побороти слабкості та суперечності. Й коли візьметься до цієї роботи, тоді й почнеться справжнє пробудження.

© 2012 The New York Times

Міліція відмовилась порушити справу проти охоронця, який накинувся на журналістів

Столична міліція відмовила у порушення кримінальної справи проти охоронця, який накинувся на журналістів під час Всесвітнього газетного конгресу в Києві. Про це йдеться в листі начальника Печерського райуправління міліції Олега Школьного.

«Ваша заява щодо вчинення протиправних дій відносно вас зі сторони охоронника під час відкриття Всесвітнього газетного конгресу уважно розглянута. В порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 296 (хуліганство), на підставі п.2 ст. 6 КПК (відсутність складу злочину) відмовлено», — йдеться в листі.

У міліції додали, що на час проведення перевірки «встановити більш детальні обставини справи та особу охоронника, який вчинив протиправні дії, не надалося можливим».

«При встановленні особи, яка вчинила протиправні діяння, та більш об’єктивні обставини справи по вашій заяві буде проведено додаткову перевірку», — наголосили в листі.

В УДО кажуть, що охоронець накинувся на журналістів, бо не зрозумів, що написано на плакаті.

Нагадаємо, 3 вересня на відкритті Конгресу під час мирної журналістської акції, охорона силою забрала плакат з написом про цензуру у головного редактора «Української правди» Олени Притули, який вона тримала під час виступу президента. А також грубо відштовхнула заступника головного редактора Kyiv Post Катерину Горчинську.

УДО запевнило, що не перешкоджало акції журналістів на Всесвітньому газетному конгресі і що це зробили приватні охоронці.

Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов повідомив, що під час відкриття конгресу та перебування там президента України Віктора Януковича за охорону в залі відповідало УДО, йому підпорядковувалися всі додатково найняті організаторами приватні охоронці, які пройшли інструктаж УДО.

17 вересня Погорєлов сказав, що організатори форуму не залучали приватних охоронних фірм під час відкриття конгресу 3 вересня.

17 вересня директор департаменту забезпечення службової діяльності Управління державної охорони (УДО) Олег Герасик заявив, що в охоронних заходах на відкритті 64-го Всесвітнього газетного конгресу та 19-го Всесвітнього форуму редакторів 3 вересня брала участь приватна охоронна фірма «Вольф»

Українська правда