Загрузка ...
Наводимо деякі приклади порушень у день виборів.
Найчастіше журналістів не впускали на дільниці, де проводилось голосування чи підрахунок голосів, або виганяли звідти. Зокрема, на Волині у селі Яревище Старовижівського району голова дільничної виборчої комісії №070855 від Партії регіонів Людмила Грінчук вигнала з приміщення журналіста газети «Волинь.Свобода» Володимира Волошина, який фіксував псування бюлетенів.
На Закарпатті у селі Дюла Виноградівського району сільський голова Олександр Шопі відібрав в журналістів посвідчення та виштовхав їх за межі дільничої виборчої комісії №210089.
Журналіста газети «Галицький кореспондент» Маркіяна Прохася та ще кількох журналістів та спостерігачів не допустили на ранкове засідання дільничної виборчої комісії №260430, що у Космачі на Івано-Франківщині.
Також у місті Красний Луч Луганської області журналіста газети «Україна Молода» та позаштатного кореспондента видання «Точка опори» Олега Яценка вигнали з території виборчої комісії № 440898(108 округ), бо він їм «заважав». При цьому копії рішення про видалення журналіста з території члени комісії не надають.
Також зафіксовані випадки заборони журналістам фіксувати роботу комісій на камери. Так у Рівненській області голова окружної виборчої комісії №156 Сергій Лоскутов заборонив журналісту видання «Рівненський репортер» Георгію Олійнику фотографувати й виштовхав того з приміщення ОВК. Також Лоскутов перешкоджав роботі журналістів місцевого телеканалу РТБ, накинувся на камеру, намагаючись відірвати об’єктив.
У м. Бровари на Київщині біля приміщення броварської Окружної виборчої комісії округу №97 невідомий розбив відеокамеру журналістові інтернет-видання «Маєш право знати» Андрію Качору. Журналіст знімав, як член ОВК Олександр Грицай давав коментар «Першому національному» і говорив, що ситуація в Броварах навіть спокійніша, ніж вони очікували. Присутні міліціонери на інцидент не відреагували.
Було зафіксовано багато DDoS-атак на сайти інтернет-видань, що паралізувало їх роботу. Найбільше таких випадків було з кримськими медіа: кілька днів атакували сайти тижневика «События» та телеканалу «Черноморская», а з 13.00 28 жовтня не працював сайт Центру журналістських розслідувань та сайт інформаційного прес-центру IREX у Криму.
Також хакерських атак зазнавали сайти громадських організацій, які фіксували порушення виборчого законодавства: «Майдан», «Комітет виборців України», ElectUA.org і «Опора».
«Новинкою» цьогорічних перешкоджань роботі журналістів на виборах стали «троллінгові атаки» на мобільні телефони. Зокрема, робочий мобільний кримського журналіста «Радіо Свобода» Володимира Притули було заблоковано, бо кожні 10 секунд на нього надходили дзвінки з анонімних номерів і при підніманні слухавки лунала пісня російською мовою про вибори. Таких атак зазнали ще декілька місцевих журналістів, медіа-юристів, які допомагали журналістам висвітлювати перебіг виборів.
Координаційний центр допомоги журналістам у день виборів зафіксував всього 11 звернень, тоді як, для порівняння, у 2004 році таких звернень було понад 60. На гарячу лінію ІМІ надійшло лише 4 звернення. На думку юриста ІМІ Роман Головенко, малу кількість дзвінків можна пояснити тим, журналісти стали краще підготованими до роботи у день виборів, краще знають свої права. Медіа-організації заздалегідь вивісили поради для журналістів на своїх сайтах.
«Вперше ми фіксуємо, що під час перешкоджання або непорозуміння на виборчих дільницях журналісти, передусім, зверталися до міліції, а не до ЦВК чи ОВК. Черговий міліціонер надавав журналістам допомогу у переговорах з членами ДВК, але відмовлявся фіксувати порушення їх прав. Це не стосувалося ситуації у Києві, де міліціонери робили вигляд, що не помічають конфлікту», — повідомила юрист Координаційного центру, організованого Асоціацією медіа-юристів, Національною спілкою журналістів України, Комісією з журналістської етики Тетяна Котюжинська.
Щомісячний моніторинг «Барометр свободи слова» проводить Інститут масової інформації за підтримки «The National Endowment for Democracy (NED)».
ІМІ
Категория: