Чому завмирає програма «Східне партнерство», яка мала зблизити Європейський Союз із шістьма пострадянськими державами? Чому нею перестають цікавитися країни Західної Європи, а в східноєвропейських державах їй не довіряють? Відповідь на ці запитання шукали учасники дискусії «Східне партнерство» – реанімація», що відбулася у Варшаві.
У варшавській дискусії взяв участь один із ініціаторів і творців «Східного партнерства» – польський депутат Європейського парламенту Павел Коваль. Він констатував факт розчарування ефектами цієї програми у східноєвропейських країнах. За його словами, Євросоюзові не вдалося наповнити «Східне партнерство» реальним змістом.
«Було дуже багато слів, та дуже мало конкретики. Тож наші партнери у країнах «Східного партнерства» мають таке відчуття, що ця пропозиція неадекватна, вона не відповідає їхнім очікуванням. Яку ми маємо проблему зі «Східним партнерством»? Це брак політичної пропозиції, це розпорошення фінансових потоків, а крім цього нема пропозиції на майбутнє», – зазначив депутат Європарламенту.
Павел Коваль визнав, що країни, охоплені «Східним партнерством» (Україна, Грузія, Азербайджан, Вірменія, Молдова та Білорусь) не відчули, що воно може бути для них корисне. З жодною з цих країн, говорив він, не укладено угоди про асоціацію, а обіцяна лібералізація візової політики залишилася на папері. Як зауважив Коваль, неуспіх «Східного партнерства» спричинений кризою у Євросоюзі. За його словами, сьогодні в ЄС величезний спад зацікавлення справами Східної Європи.
Утім, навіть за цих несприятливих обставин, «Східне партнерство» необхідно зберегти як готове знаряддя євроінтеграції пострадянських держав. Коваль розповів про свою ідею створення в Польщі університету «Східного партнерства». У цьому навчальному закладі навчалися б молоді еліти Східної Європи, які наближували б свої країни до ЄС.
Євросоюзні гроші в східноєвропейську прірву?
Експерти з Польського інституту міжнародних справ, які взяли участь у дискусії, говорили, що в неуспіху «Східного партнерства» винен не тільки ЄС, а й владні еліти східноєвропейських держав. Насправді, зазначали експерти, ці еліти не хочуть докорінних змін, адже реформи й демократизація позбавлять їх влади.
Ельжбєта Каца розповіла про недосконалі схеми фінансування проектів «Східного партнерства». Європейська комісія, яка переказує гроші на реалізацію певних проектів у бюджети країн-донорів, не має знарядь, щоб контролювати, як саме ці гроші витрачаються.
«Представництва Європейської комісії на місцях не мають працівників, які б моніторували ці гроші. Інформація не потрапляє назовні. Тож, правду кажучи, ми не знаємо, що відбувається з цими грішми. Впродовж останніх трьох років було переказано приблизно 700 мільйонів євро», – сказала Каца.
З приводу непрозорості певних фінансових схем у країнах Східної Європи експерт Ян Пєкло був категоричним. «Дуже нелегко, – говорив він, – допомагати там, де на цьому хочуть нагріти руки».
За словами Ельжбєти Каци, Євросоюз повинен переглянути пріоритети фінансування проектів у країнах «Східного партнерства». Це ненормально, наголосила вона, що на фінансування обмінів молоді, допомогу громадянському суспільству призначено тільки 6 відсотків від усієї допомоги, що надається в рамках «Східного партнерства». Решта грошей, наголосила Каца, йде на фінансування урядових програм.
Юрій Савицький | Радіо Свобода