Новини очима молоді

18 жовтня 2012 року набув чинності Закон України „Про охоронну діяльність” (далі — Закон), який Верховна Рада ухвалила ще 22 березня 2012 року. Відтепер правовідносини у сфері охорони власності та громадян будуть регулюватись спеціальним законом. Закон поширює свою дію на всіх суб’єктів охоронної діяльності:  як на приватні суб’єкти господарювання (юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми та фізичні особи-підприємці), так і на державні структури (правоохоронні органи та військові формування – у частині, що не регулюється спеціальним законодавством, яке регламентує їхню діяльність). Які повноваження отримають охоронці згідно нового закону розглянемо нижче.

Марина Саєнко, адвокат, партнер юридичної компанії «Закон Перемоги» для UBR.UA

Суб’єкт господарської діяльності, який має намір надавати послуги з охорони власності та громадян, повинен звернутись до територіального органу внутрішніх справ та отримати ліцензію на провадження такої діяльності. Охоронна діяльність підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, але з урахуванням особливостей, що визначені новоприйнятим Законом. У Законі встановлені додаткові вимоги для суб’єктів господарювання, які мають намір отримати ліцензію на провадження охоронної діяльності, а також передбачені підстави для анулювання відповідної ліцензії.

Закон визначає види охоронних послуг, які можуть надаватись фізичним та юридичним особам. Зокрема, до них відносяться: охорона майна громадян і юридичних осіб та охорона фізичних осіб.

Відповідно до Закону суб’єкт охоронної діяльності може надавати охоронні послуги лише за письмово укладеними з замовниками договорами. До того ж такі договори обов’язково повинні містити умову про порядок відшкодування охоронною організацією шкоди, заподіяної через неналежне виконання своїх обов’язків.

Новоприйнятий Закон встановлює вимоги до осіб, які мають намір займатись охоронною діяльністю. Так, персоналом охорони можуть бути повнолітні дієздатні громадяни України, які пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір з охоронною організацією та подали документи, які підтверджують, що вони не перебувають на обліку в закладах охорони здоров’я з приводу психічної хвороби, алкоголізму чи наркоманії, не мають непогашеної чи незнятої судимості за вчинення умисних злочинів, не мають обмежень за станом здоров’я та обмежень, встановлених судом, для виконання відповідних функціональних обов’язків, а також зареєстровані за місцем проживання.

Законом визначені окремі повноваження суб’єкта охоронної діяльності як суб’єкта господарювання та повноваження їхнього персоналу охорони. Що стосується повноважень суб’єкта охоронної діяльності, то він має право придбавати та використовувати у своїй діяльності спеціальні засоби, службових собак, транспорт реагування, що призначений для забезпечення негайного реагування на протиправні дії щодо об’єкта охорони, радіочастоти, а також технічні засоби охоронного призначення для виявлення та попередження про небезпеку, що загрожує охоронюваному об’єкту. Однак, Законом встановлені й обмеження у діяльності охоронних організацій. Так, вони не мають права у своїй назві, на одязі, транспорті реагування та жодним іншим чином використовувати ознаки належності до МВС, СБУ, Збройних сил України чи інших військових формувань, а також створювати перешкоди у діяльності цих органів та інших органів державної влади чи місцевого самоврядування. Крім того, охоронні організації не мають права надавати послуги з охорони особам, які вчиняють злочин чи адміністративне правопорушення, здійснювати оперативно-розшукові заходи, використовувати засоби радіозв’язку без наявності дозволу на їх використання, наймати на роботу осіб, які не відповідають кваліфікаційним вимогам чи не подали вищезазначених документів, брати участь у виконанні судових рішень під час виконавчого провадження.

На одязі персоналу охорони обов’язково мають бути ознаки належності до суб’єкта охоронної діяльності, в якого вони працюють. Крім того, під час виконання своїх посадових обов’язків охоронці повинні мати при собі посвідчення з підписом керівника охоронної організації та печаткою підприємства, в яких зазначається їх прізвище, ім’я та по-батькові, дата видачі, термін дії посвідчення та вклеєна фотокартка охоронця.

Варто зауважити, що персонал охорони може діяти лише в межах повноважень, наданих йому Законом, тобто під час виконання своїх функціональних обов’язків застосовувати певні заходи, не передбачені законодавством, охоронці не мають права.

Відповідно до Закону охоронці можуть застосовувати до осіб, які посягають на об’єкт охорони, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби. Однак, Закон визначає виключний перелік випадків, у яких персонал охорони може застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби, зокрема: у разі нападу правопорушника, що становить загрозу життю, здоров’ю чи майну самого охоронця або будь-якої іншої особи, у випадку запобігання незаконній спробі насильницьким шляхом заволодіти спеціальними засобами або ж у разі необхідності затримати правопорушника, який незаконно проник на охоронюваний об’єкт, чи вчиняє інші протиправні дії та чинить опір охоронцеві. Крім того, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби можна застосовувати тільки після попередження про намір їх застосування (за винятком випадків раптового нападу порушником чи опору з використанням зброї та інших предметів, що становлять загрозу здоров’ю оточуючих). Однак, в жодному разі не можна застосовувати фізичну силу чи спеціальні засоби до вагітних жінок, малолітніх, осіб похилого віку чи інвалідів, а також до осіб, що мають статус недоторканності (якщо охоронцеві відомо, що такі особи відносяться до вищезазначених категорій), окрім випадків нападу останніми, що несе загрозу життю та здоров’ю персоналу охорони чи іншим громадянам. Втім Закон не визначає, що саме відноситься до спеціальних засобів, які можуть використовувати у своїй діяльності охоронці, і це є очевидною прогалиною новоприйнятого законодавчого акту. В Законі лише зазначено, що перелік таких засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, на сьогоднішній день Кабінет Міністрів ще не прийняв нормативно-правового акту, який би встановлював відповідний перелік спеціальних засобів.

Закон наділяє охоронців правом затримувати осіб, які намагаються незаконно проникнути на охоронюваний об’єкт. Однак варто зауважити, що таке затримання не є адміністративним (до 3 годин) чи кримінальним затриманням (до 72 годин), а лише триманням особи на місці вчинення порушення до приїзду працівників міліції. Персонал охорони в разі затримання особи обов’язково має повідомити про це органи внутрішніх справ, а самостійно переміщати особу з місця затримання в будь-яке інше місце без її згоди не має права. Окрім того, якщо ж персонал охорони заподіє шкоду здоров’ю особі, що потребує медичної допомоги, він зобов’язаний викликати швидку медичну допомогу. Наділення охоронців правом застосовувати до осіб заходи фізичного впливу зовсім не означає, що вони можуть заподіяти особі тілесне ушкодження, що є кримінально караним діянням, і звільняються в такому разі від встановленої відповідальності. Якщо ж таке застосування буде утворювати склад будь-якого злочину, персонал охорони нестиме кримінальну відповідальність у загальному порядку.

Охоронці під час виконання своїх функціональних обов’язків у виняткових випадках можуть застосовувати і службових собак. Зокрема, службових собак персонал охорони може використовувати виключно для виявлення проникнення певних осіб на охоронюваний об’єкт та для виявлення безпосереднього перебування осіб на такому об’єкті.

Враховуючи те, що раніше не було спеціального Закону, який би регламентував діяльність охоронних організацій, новоприйнятий Закон фактично закріпив певні заходи реагування охоронців щодо посягання осіб на охоронювані об’єкти, які і раніше вони сміливо використовували у своїй діяльності.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що Закон „Про охоронну діяльність” хоча і містить певні прогалини, однак є позитивним зрушенням, оскільки з метою підтримання правопорядку в суспільстві будь-які відносини, що в ньому виникають, повинні знаходити своє чітке регулювання в законодавстві.

Окрім того, прийняття зазначеного Закону сподіваємось, дозволить уникнути в майбутньому ситуацій, подібних тій, що мала місце 26 вересня у столичному ТРЦ „Караван”, коли грабіжник убив трьох охоронців і одного тяжко поранив. Однак важливо щоб і охоронці не перевищували своїх повноважень, зловживаючи наданими їм Законом правами.