До початку президентської кампанії вже залишилось зовсім небагато часу. Т.зв. «опозиційні сили», які обіцяли своєму електорату на виборах йти разом та висунути єдиного кандидата, вже давно перелаялись по між собою, «перетягуючи ковдру кожен на свій бік». Більше вражень додають внутрішньопартійні суперечки в середині політичних сил, лідери яких намагаються приховати їх перед прихильниками гучними заявами про те, що в їх лавах ніяких розбіжностей немає. Але особливий цинізм полягає в тому, коли з вуст опозиційних політиків лунають гучні заяви на кшталт: «влада нічого не робить для підписання Угоди про Асоціацію» чи «провладна більшість блокує євроінтеграційні законопроекти в парламенті» і т.ін. Самі ж при цьому опозиціонери вимогою «звільнити Юлю» створюють конкретні перепони для підписання тієї ж Угоди про Асоціацію.
Не є таємницею те, що представники ЄС не відмовляються від підписання Угоди, однак достеменно відомо й те, що лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк в переговорах з представниками ЄС наполіг, щоб після підписання Угоди іноземці максимально затримували її ратифікацію державами, що входять до складу Євросоюзу, до початку виборчої кампанії 2015 року.
Арифметика тут дуже проста. Аналітики Яценюка прорахували, що якщо підписана Главою держави Угода про Асоціацію не буде ратифікована ЄС, це знизить електоральну підтримку чинного гаранта і дозволить Арсенію Петровичу використати вказану ситуацію у вигідному для себе руслі.
От і виходить, що вузькопартійні цілі та власні амбіції на президентське крісло А.Яценюк ставить вище державних, при цьому галасливо декларуючи серед мас про свої вдалі кроки в переговорах з європарламентарями. Цікаво, як же оцінять дії свого кумира його прихильники, коли стане відомо про «подвійну гру» Яценюка? Час все розставить на свої місця.