Загрузка ...
Експерти, громадські активісти і держслужбовці однаково розгублені перед новим законом про громадські об’єднання. Подобається прийнятий варіант закону чи ні, але з 1 січня 2013 року він почне діяти… Тож важливо знати, як працювати в нових умовах.
Свою історію закони про громадські об’єднання ведуть від закону СРСР 1990 року, який став основою для законодавства у цій сфері для пострадянських країн. На цих теренах, як сказав Олександр Вінніков, закони старого зразка залишаються в Україні та Білорусі.
«З 77 пунктів рекомендції чинний закон… не відповідає 31 нормі, а той, що прийнято, лише 12 нормам», — сказав Олександр Віннков, посилаючись на рекомендацію Кабінету Міністрів Ради Європи щодо статусу НУО в Європі. Але у сусідів України справи кращі, наприклад, значно більше пунктів за єврошкалою мав закон Азербайджану ще першої хвилі, Грузія ж узагалі відмовилася від окремого закону і користується цивільним кодексом.
Тетяна Яцків пояснювала скасування обмежень території діяльності громадської організації. Раніше громадські організації мали статуси: міжнародний, всеукраїнський, місцевий (село, місто, район, область). Тобто організація була закріплена за територією. Тепер кожна організація може діяти по всій Україні, якщо сама не забажає обмежити себе у статуті. За новим законом, організації зможуть захищати інтереси громадян, а не тільки своїх членів, як вимагалося раніше. Знято державний контроль за статутною діяльністю. Новий закон, на відміну від старого, матиме повний перелік підстав для відмови у реєстрації громадського об’єднання.
Щоб скористатися новими можливостями, громадські організації мусять внести зміни до статуту, на це вони мають 5 років.
Однак представники громадських організацій негативно оцінюють вимогу нового закону щодо припинення місцевих осередків організації як юридичних осіб. Це не новація прийнятого закону. В Україні з 2011 року місцеві осередки не реєструються як юридичні особи. Як вчинити з тими, що були засновані раніше – ідуть дискусії. Деякі, можливо, будуть реєструватися як окремі громадські організації. Представники НУО наполягають, щоб такі питання вирішувалися самою організацією, а не через втручання ззовні.
Зараз на порядку денному експертів підзаконні акти, без яких новий закон не запрацює. Максим Лацибанаголошує, що представникам НУО важливо перечитати проекти документів, до обговорення яких запрошують на сайті Укрдержреєстру. Бо серед них трапляються незручні і невигідні НУО положення. Документи доступні для завантаження, а також вказано адресу надсилання пропозицій.
Наприклад, для заяви-підтвердження статусу всеукраїнської організації вимагають нотаріального засвідчення. Хоча, як вказує Максим Лациба, організація такого рівня вже є юридичною особою, має печатку і не потребує послуг нотаріуса, за які потрібно заплатити.
Як працювати за новим законом – запитання, що турбує як НУО, так і представників держустанов. Найкращу відповідь на це дасть тільки сама практика.
Що насторожує у новому законі, Громадський Простір поцікавився у Ростислава Дзундзи, МБФ “Карітас Україна”.
Благодійні організації керуються законом про благодійність. Тому фонд “Карітас Україна” закон про ГО прямо не зачепить, але це позначиться на партнерах проектів, грантоотримувачах.
“Нівелюється всеукраїнський статус організації. Особи з 14 років, якщо їх щонайменше двоє, можуть створити таку і діяти по всій Україні. І потужні організації, які працюють вже багато років, тепер будуть на одному рівні з ними. Ліберальність – не завжди правильно. І хоча у новому законі є мінуси він прогресивніший за чинний”, — сказав Ростислав Дзундза.
Джерело : Громадський Простір
Категория: