Новини очима молоді

Так, Корнета звинуватили в захопленні чужого будинку, приховуванні тортур «підозрюваних» «екс-начальником ВБНОНу ЛНР» Дмитром Захарченко.

Висловили своє невдоволення діями Корнета і інші депутати.

Присутній на засіданні «голова ЛНР» Ігор Плотницький явно був задоволений тим, що відбувалося, й сам брав участь у публічній «обструкції міністра».

Закінчилося засідання ще однією знаковою подією. Прокурор «ЛНР» Заур Ісмаїлов подав у відставку, і його місце зайняв Віталій Подобрий, який до цього обіймав посаду заступника «міністра МВС ЛНР».

Ці події можуть вказувати на ослаблення впливу Плотницького, який втратив свій останній оплот у силовому блоці – прокуратуру. Саме прокуратура вела боротьбу з ворогами Плотницького всередині «республіки» і займалася чистками колишніх «героїв і захисників Новоросії», які ставали неугодними «голові».

Щоб зрозуміти, що сталося, потрібно проаналізувати ситуацію всередині самої «ЛНР».

Так, можна виділити 3 групи впливу, орієнтовані на різних кураторів з РФ.

Це «Сурковці», «ФСБшники» та «військові».

Помічник президента РФ, Владислав Сурков, відповідає за політичну частину «ЛНР» та Мінські переговори. Саме на Суркова орієнтується Плотницький і його оточення.

ФСБшники контролюють силовий блок, куди входить голова «МГБ» Леонід Пасічник і «МВС» Ігор Корнет. Як нещодавно повідомив народний депутат України Вадим Денисенко(БПП), кураторством ФСБшного блоку займається генерал-полковник ФСБ РФ Сергій Беседа.

Ну і третій блок, це кадрові російські військові. Вони займаються безпосередньо т. н. «Народною міліцією ЛНР», яка фактично є військовим підрозділом. Згідно даних військової розвідки України, головнокомандувачем «народної міліції ЛНР» є Євген Нікіфоров, генерал-майор ЗС РФ.

Так само варто відзначити давнє протистояння між Плотницьким(Сурковим) і силовиками «ЛНР» (Пасічник, Корнет), які в свою чергу орієнтуються на «ФСБшних кураторів».

Історія конфлікту Плотницького з Пасічником почалася ще в 2015 році, під час перерозподілу впливу на нафтову продукцію «республіки».

У жовтні 2015 року було заарештовано «міністра палива та енергетики ЛНР» Дмитра Ляміна. У відповідь «глава ЛНР» тимчасово відсторонив від посади голову «МГБ ЛНР» Леоніда Пасічника, який разом з ще одним силовим «міністром» Ігорем Корнетом і організував арешт і побиття Ляміна. За «силовиків» заступилися голова «Радміну» Геннадій Ципкалов та «народної ради» Олексій Карякін, а також деякі «мери» міст». Тоді конфлікт, після втручання, вдалося залагодити – Пасічник і Корнет повернулися на свої посади, а ось Ципкалов і Карякін як раз своїх посад позбулися.
Суперечності посилилися влітку 2016 року, коли відбулася спроба підірвати Плотницького. Після цього Ігор Венедиктович оголосив про підготовку перевороту, бездіяльність «МГБ» і почав «закручувати гайки в «республіці». Були заарештовані екс-голова «ради Міністрів» Геннадій Ципкалов (загинув за невідомих обставин) і один з керівників «Народної міліції ЛНР» – Кисельов (досі під слідством), на Росію втік екс-голова «народної ради» Олексій Карякін.

У січні прокуратура так званої «ЛНР» оголосила в розшук Тимура Станіславовича Лазюка, як стверджує сайт «прокуратури», «вже колишнього співробітника Міністерства державної безпеки ЛНР».

І ось він, новий виток протистояння.

Нагадаємо, що Леонід Пасічник та Ігор Корнет, можна сказати, одні з останніх лідерів першої хвилі т. н «ЛНР», які все ще продовжують залишатися при владі.

Тому звинувачення Корнета і його людей на засіданні «народної ради» можна розцінювати як хід у відповідь «голови ЛНР» на вимушену відставку Ісмаїлова. Тим самим Плотницький хоче розхитати грунт перед ногами Корнета і показати останнього в негативному світлі перед московськими «ФСБшними кураторами».

Також існує версія про багатоходівку Плотницького. Як пише аналітичний відділ діалогу, колишній офіцер «Беркута» Віталій Подобрий, який з грудня 2015 по жовтень 2017 року працював нібито у підпорядкуванні Корнета, насправді був «смотрящим» в міністерстві від Плотницького. Тому Прокуратура і далі будет під контролем у Плотницького.

Іван Жеведь